Ухвала суду № 103384693, 18.02.2022, Тетіївський районний суд Київської області

18.02.2022 Справа № 940/176/22

Провадження по справі № 2-з/940/2/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши заяву адвоката Конкіна Володимира Вячеславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Адвокат Конкін В.В. в інтересах ОСОБА_1 до подання позовної заяви подав до Тетіївського районного суду Київської області заяву про забезпечення позову до відкриття провадження у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якій просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65033436, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця округу Київської області Крегула Івана Івановича, з примусового виконання виконавчого напису № 5316, вчиненого 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 120646 грн. 73 коп. до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач ОСОБА_1 вважає виконавчий напис № 5316, який вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 03.11.2020 року, таким, що не підлягає виконанню та має намір у судовому порядку визнати його таким, що не підлягає виконанню. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення у виконавчому провадженні № 65033436 значно ускладнить відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України упостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 4зазначеної постанови,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як встановлено, що на підставі виконавчого напису № 5316, вчиненого 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 120646 грн. 73 коп., приватним виконавцем округу Київської області Крегулом І.І. 02.04.2021 року відкрито виконавче провадження № 65033436 та винесені постанова про арешт майна боржника від 02.04.2021 року та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.06.2021 року.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що можливість стягнення грошових коштів з позивача в рамках виконавчого провадження є достатнім обґрунтуванням того, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Виконавчий напис нотаріуса, який є виконавчим документом, оскаржується боржником у судовому порядку. У даному випадку, забезпечення позову до вирішення цивільної справи по суті на підставі такого виконавчого документа відповідає передбаченому п. 6 ч. 1ст. 150 ЦПК Українивиду забезпечення позову (зупинення стягнення за виконавчим документом).

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року в справі № 285/2445/18 (провадження № 61-45537св18) та у постанові від 16 вересня 2020 року в справі № 344/6384/18 (провадження № 61-2347св19) в подібних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позовувідповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

Разом з тим, як передбачено положеннями ч. 8ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями149-150,153,154,157 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Заяву адвоката Конкіна Володимира Вячеславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65033436 з примусового виконання виконавчого напису № 5316, вчиненого 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 120646 грн. 73 коп., яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, до розгляду справи по суті.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя С.В. Мандзюк