Рішення № 103384539, 18.02.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8924/21

Провадження № 2/369/1561/22

РІШЕННЯ

Іменем України

18.02.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Позивач, ОСОБА_1 , звернувсядо Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», третя особа:Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем було відкрито виконавче провадження № 65774783 про примусове виконання виконавчого напису № 52522, вчиненого 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» в сумі 11 255,00 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 52522 від 21.05.2021 року, вчинений щодо нього приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович є таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач не укладав з ТОВ «Кошельок» жодних письмових договорів, не визнає за собою заборгованості перед відповідачем та не отримував жодних претензій. Просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 52522, від 21.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 52522 від 21.05.2021 року, який вчинений приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є. М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», - заборгованості на загальну суму 11255, 00 гривень - до набрання судовим рішенням в справі законної сили.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.08.2021 року задоволено клопотання позивача щодо витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича (місцезнаходження: майдан Героїв Небесної Сотні, 7, м.Харків, 61003) документи та матеріали на підставі яких вчинявся виконавчий напис №52522 від 21.05.2021.

13.08.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого проаналізувавши норми законодавства просив суд відмовити у задоволенні позову.

29.12.2021 року на адресу суду надійшов лист вих. №4967/01-21 завідувача Київського державного нотаріального архіву у якому зазначено, що станом на 13 грудня 2021 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович не передавав архів та документи нотаріального діловодства на державне відповідальне зберігання, відповідно до перевірки даних Єдиного реєстру нотаріусів,приватний нотаріус КМНО Остапенко Є. М. є діючим нотаріусом, але тимчасово не діє.

Позивач у судове засідання 21.01.2022 року не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без участі позивача, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд встановив, що 21 травня 2021 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив на підставі п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, виконавчий напис, реєстр № 52522, за яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» стягується заборгованість у розмірі 11 255,00 грн.

Суд також встановлено, що приватним виконавцемвиконавчого округуЛьвівської областіБілецьким ІгоремМироновичем11червня 2021року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65774783.

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року,№1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Суд вважає, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру та існування сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Пронотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Судом критично оцінюються доводи відповідача на те, що приватному нотаріусу були надані всі необхідні документи та докази безспірності заборгованості позивача ,оскільки вказане не підтвердженно належними доказами.

Усі інші доводи сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За встановлених обставин вимога про визнання виконавчого напису № 52522 вчиненого 21 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» в сумі 11 255,00 грн. таким, що не підлягає виконанню - підлягає задоволенню судом повністю.

Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві гривні) 00 коп, сплачений за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 274, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства зобмеженою відповідальністю«Кошельок»,третя особа:Приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвген Михайловичпро визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню- задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 52522, вчинений 21 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» в сумі 11 255,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (08135, Києво-Святошинський район, с.Чайки, вул.Антонова, буд. 8-А; код ЄДРПОУ 40842831) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві гривні) 00 коп.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 .

Відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю«Кошельок»,код ЄДРПОУ 40842831; Києво-Святошинський район, с.Чайки, вул.Антонова, буд. 8-А .

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович. м.Харків,майдан Героїв Небесної Сотні,7.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Дубас