Ухвала суду № 103384407, 15.02.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7341/21

провадження № 2/361/1193/22

15.02.2022

У Х В А Л А

15лютого 2022року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Бас Я.В.,

розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» про витребування майна,

у с т а н о в и в :

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває наголошена вище цивільна справа.

В підготовчому засіданні представник відповідача ТОВ «КПП Центр» адвокат Семенина В.М. оголосив клопотання про передачу цивільної справи за територіальною підсудністю на розгляд до Городоцького районного суду Львівської області, оскільки ч. 2 ст. 27 ЦПК України передбачено: підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача: - позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і предмет даного спору є об`єкт незавершеного будівництва - завод, який не відноситься до нерухомого майна, оскільки доказів введення його в експлуатацію суду не подано, а відтак даний спір підлягає розгляду, в порядку вимог ч.2 ст.27 ЦПК України, за місцем реєстрації та знаходження відповідача ТОВ «КПП Центр» за адресою: 81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, 97, поштова адреса: 81500, а/с-22, м. Городок, Львівська область, що відноситься до територіальної підсудності саме Городоцького районного суду Львівської області (81500 м. Городок, майдан Гайдамаків, 30 Львівської області).

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши письмові матеріали справи та вислухавши думку учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Приписи статті 30 ЦПК України встановлюють правила виключної підсудності цивільних спорів.

Так, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.

За змістом частини другої статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У розумінні частини другої вказаної статті ЦК України житлові будинки, будівлі, споруди тощо охоплюються поняттям «нерухоме майно». Однак вказаний перелік об`єктів нерухомого майна не є вичерпним.

Так, зокрема, відповідно до статті 5 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення.

Таким чином, нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення.

Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництвом нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна.

Виходячи з аналізу чинного законодавства, вбачається, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

За статтею3Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні»майновими правами,які можутьоцінюватися,визнаються будь-якіправа,пов`язані змайном,відмінні відправа власності,у томучислі права,які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Вищевказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №910/10647/18.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Вищевказані висновки викладені в постановах Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у від 25 лютого 2018 року та від 11 липня 2019 року у справах №201/12876/17 №426/7217/18 відповідно.

Об`єкт незавершений будівництвом Дослідний завод Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України, загальною площею 32137,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1767716432106, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про передання справи за територіальною підсудністю на розгляд до Городоцького районного суду Львівської області є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 27, 30, 260 ЦПК України,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» адвоката Семенина В.М. про передачу цивільної справи №361/7341/21 за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«КПП Центр»про витребуваннямайна за територіальною підсудністю на розгляд до Городоцького районного суду Львівської області відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.С.Сердинський