Рішення № 103384336, 18.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14764/21

2-а/357/24/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі Ковальчук Ю. В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представники відповідачів не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Ткаченко Людмили Володимирівни, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанови серії БАМ № 266271 від 18.11.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, у якому просив суд скасувати постанову серії БАМ № 266271 від 18.11.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським взводу 1 роти БПП м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Ткаченко Л.В. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що постановою інспектора взводу № 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква серія БАМ № 266271 від 18.11.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст. 121 КУпАП за те, що 18.11.2021 року о 18.21 год. на 79 км. автодороги М05 Київ-Одеса, він керуючи транспортним засобом Volkswagen t5 transporter реєстраційний номер НОМЕР_1 в темну пору доби, в якому не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, чим порушив п.п.31.4.3 в ПДР України. Відповідач не розібрався з ситуацією, яка склалася та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Лампочка фари на транспортному засобі перестала горіти під час поїздки і замінити перегорілу лампочку на трасі без спеціального інструменту неможливо так само як неможливо знайти відповідного автофахівця. В автомобіля, у якому рухався позивач, були ввімкнені додатково протитуманні фари, які достатньо освітлюють дорогу для дорожнього руху, що передбачено ч.4 ст. 32 Міжнародної конвенції про дорожній рух, яка вказує, що протитуманні фари можуть використовуватися замість ближнього світла фар. Конструкція автомобіля, на якому він рухався передбачає у разі перегоряння лампочки ближнього світла, вмикання додаткової лампочки, світла якої достатньо для уникнення аварійно небезпечної ситуації на дорозі. Вказане зафіксовано на фото автомобіля, яке було зроблено за декілька хвилин після складання протоколу. Те, що фари ближнього світла справно світили на початку шляху до м. Біла Церква, у м. Києві, може підтвердити пасажир ОСОБА_2 , який підсів в автомобіль в місті Києві. За таких обставин немає вини позивача і відповідно складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху через несплату судового збору за подачу позову.

12 січня 2022 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про виконання ухвали суду про залишення позову без руху з долученням квитанції про сплату судового збору та постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, поновлено процесуальний строк на звернення до суду, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Департамент патрульної поліції.

24 січня 2022 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання за його присутності та виклик в судове засідання відповідачів і свідків. Цього ж дня від позивача на адресу суду надійшло клопотання про виклик в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_2 , який 18.11.2021 року перебував з ним в автомобілі під час складання працівником поліції постанов про порушення позивачем правил дорожнього руху.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року клопотання позивача задоволено розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18 лютого 2022 року на 11.30.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року задоволено клопотання позивача та викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_2 .

08 лютого 2022 року на адресу суду від представника відповідача Гітченко Олексія Павловича надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що позивач не оспорює факту керування транспортним засобом з технічною несправністю, отже в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а вина останнього доведена в повному обсязі. Водночас, після зупинки транспортного засобу позивача, останній повідомив, що можливо фара перегоріла в дорозі і замінити її не було змоги, на пропозицію інспектора усунути несправність відмовився. Спілкування з відповідачем було відзнято на нагрудний відео реєстратор поліцейського, але строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, у зв`язку з чим відеозапис події відсутній. Винесення постанови відповідачем в порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення було здійснено в межах чинного законодавства. Складення протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи не передбачено чинним законодавством.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково пояснив, що після зупинки транспортного засобу співробітниками патрульної поліції, він заперечував твердження останніх про те, що в автомобілі не горить ліва фара, так як особисто в цьому впевнився, сфотографувавши автомобіль, у якому горіло світло фар, проте ліва фара горіла трішки тускніше. Працівники поліції не надали жодного доказу на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень. Представник відповідача Департаменту патрульної поліції скористався право на почу відзиву на позовну заяву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав суду, що 18 листопада 2021 року близько 17 години, в місті Києві поблизу станції метро «Либідська» він сів до автомобіля під керуванням позивача. Дорога автомобілем освітлювалася добре. Перед поворотом на місто Біла Церква, поблизу КПП автомобіль позивача було зупинено працівниками поліції, які притягнути позивача до адміністративної відповідальності через відсутність належного освітлення. Видимість в автомобілі була доброю, аварійних ситуацій на дорозі не виникало. Ліва фара в автомобілі позивача горіла як у місті Києві так і у місті Біла Церква.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПП і м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Ткаченко Людмилою Володимирівною серія БАМ № 266271 від 18 листопада 2021 року застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 18.11.2021 о 18 год. 21 хв. на 78 км. автодороги М05 Київ-Одеса, керував транспортним засобом Volkswagen t5 transporter реєстраційний номер НОМЕР_1 у темну пору доби, у якого не горіла лампа лівої фари у режимі ближнього світла, чим порушив п.п.31.4.3 в ПДР України.

До позовної заяви позивачем долучено фотозображення автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1 з усіма ввімкненими фарами. Зі слів позивача в судовому засіданні, вказане фотозображення зроблено відразу після зупинення транспортного засобу працівниками поліції після складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відомості про складення протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять. Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення до постанови додається відео з відеореєстратора. Копію вказаного відео представником відповідача до суду не надано. Згідно відзиву на позовну заяву, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, у зв`язку з чим відеозапис події відсутній.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конвенції про дорожній рух, ратифікованої Президією Верховної Ради Української РСР 25 квітня 1974 року, з датою внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: 12.12.2013, реєстраційний код акту 70656/2013 та викладеної на сайті Верховної Ради України російською мовою: «Противотуманные фонари могут быть включены только во время густого тумана, снегопада, сильного дождя или в аналогичных условиях, что касается передних противотуманных фонарей, то они могут также использоваться вместо фонарей ближнего света. Национальное законодательство может разрешить одновременное включение передних противотуманных фонарей и фонарей ближнего света, а также включение передних противотуманных фонарей на узких извилистых дорогах».

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до статті 258 КУпАП - протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п`ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Аналізуючи положення вказаної статті КУпАП, суд приходить до висновку, що уповноважена особа у даному випадку зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем, незважаючи на витребування судом, не були надані належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, не спростовано твердження останнього про його не причетність до вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, відсутність даних про складення протоколу про адміністративне правопорушення та відсутність будь-яких доказів на підтвердження фактичних даних вчинення адміністративного правопорушення, викладених в постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, враховуючи покази свідка ОСОБА_2 про непричетність позивача до вчиненого адміністративного правопорушення, суд не вбачає підстав щодо доведеності вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що рішення відповідача суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято в порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для скасування рішення відповідача і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами статті 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Водночас суд зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Приймаючи до уваги те, що належним відповідачем у даній справі є саме Департамент патрульної поліції, залучений ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 13 січня 2022 року, а не поліцейський батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківський відділ поліції Головного управління національної поліції в Київській області, визначені у позовній заяві, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги щодо відповідача департаменту патрульної поліції, відмовивши у їх задоволенні щодо відповідача - поліцейського взводу № 2 роти № 1 Батальйону патрульної поліції управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції та Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області..

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 724/716/16, від 17 червня 2020 року у справі № 127/6881/17 та від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції - задовольнити повністю.

Скасувати рішення суб`єкта владних повноважень постанову від 18.11.2021 року серія БАМ № 266271, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Ткаченко Людмили Володимирівною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції та Білоцерківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області відмовити.

Судові витрати у справі в сумі 454,00 за сплату судового збору стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, яким рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Поліцейський взводу № 2 роти № 1 Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Ткаченко Людмила Володимирівна. Місце знаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Сухоярська, будинок 18-а.

Відповідач 2: Білоцерківський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Місце знаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Привокзальна, будинок 3.

Відповідач 3: Департамент патрульної поліції. Місце знаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3. Код ЄДРПОУ: 40108646.

СуддяМ. М. Бебешко