Ухвала суду № 103383958, 15.02.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1020/22

1-кс/296/386/22

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2022 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира Сингаївський О.П.

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

прокурора Сороколат О.В.,

слідчого Лапчик І.Е.

адвоката Масловського І.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022060000000098 від 13.02.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції вн Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060000000098 від 13.02.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 289-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 12.02.2022 близько 22 години 40 хвилин водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керувала технічно справним автомобілем «Opel-Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухалася ним по проїзній частині вул. Центральної с. Велика Волиця Любарської ОТГ Житомирського району, що проходить в межах 15км автодороги «Любар-Хмелівка», у напрямку с. Мотовилівка, перевозячи пасажирів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При цьому ж, в порушення вимог пунктів 2.3.б) та 12.1 цих Правил, водій ОСОБА_1 проявила неуважність, не простежила за дорожньою обстановкою та її змінами, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахувала дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що призвело до виїзду автомобіля ліворуч на смугу для руху зустрічного транспорту та подальшого з`їзду в лівий кювет та у водойму, де транспортний засіб перекинувся та повністю припинив рух.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Opel-Astra» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 загинули на місці пригоди.

13.02.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день їй повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 289-1 КК України.

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити,

посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який є безальтернативною позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком від 7 до 10 років.

Підозрювана клопотання не визнала, просила не брати її під варту та заперечила свою причетність до вчинення інкримінованого їй правопорушення. Вказала, що під час дорожньо- транспортної пригоди не вона перебувала за кермом автомобіля та просила допитати свідків, які можуть це підтвердити.

Захисник підозрюваної також заперечив проти задоволення клопотання, вважає його безпідставним, а ризики, на які посилається слідчий у клопотанні та підтримує прокурор у судовому засіданні недоведеними. Просив обрати стосовно підозрюваної запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, як то особисте зобов`язання або інший захід на розсуд суду. Також заявив про свою готовність взяти ОСОБА_1 на особисту поруку та зобов`язався забезпечити її належну процесуальну поведінку. В обгрунтування вказав, що підозрювана має родину, квартиру та зареєстрована в м.Гостомель Київської області, тобто має міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, в розшуку не перебувала. Жодних намірів на ухилення від слідства та суду підозрювана не має, навпаки, вона потребує стаціонарного лікування за наслідками ДТП, тому доводи про наявність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, є лише припущеннями та нічим наразі не підтверджені.

В судовому засіданні ОСОБА_6 , рідна сестра підозрюваної ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про бажання взяти підозрювану на особисту поруку. Зазначила, що вона є фізичною особою-підприємцем, волонтером, громадським діячем та меценатом (надає гуманітарну допомогу для інклюзивно-ресурсного центру смт.Любар для хворих дітей). Сестра ОСОБА_1 майже два роки, без реєстрації, проживає у неї за адресою АДРЕСА_1 та допомагає їй у догляді за двома дітками-близнюками 2017 р.н., які мають вроджені вади психічно-мовного затримання. Їй відомі наслідки невиконання поручителем своїх зобов`язань, проте вона хоче взяти підозрювану на особисту поруку та ручається за її належну поведінку.

Слідчий суддя заслухав учасників судового розгляду, дослідив клопотання та приходить до наступного висновку.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому для вирішення питання застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваноі ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, йдеться про «розумну підозру» у вчиненні кримінального злочину, де передбачено як необхідну передумову «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у інкримінованих діях органом досудового розслідування зібрано певні докази, які вказують на можливу причетність останньої до його вчинення. Обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні фактичними даними, зокрема дослідженими, в ході розгляду даного клопотання, доказами, підстав для визнання яких недопустимими на даний час немає.

Згідно ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що законних та обґрунтованих підстав для застосування виняткового

запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на момент розгляду клопотання немає, а доводи, викладені слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні, не знайшли свого саме повного підтвердження в ході судового розгляду.

Вчинення особою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, не може бути єдиною підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Не знайшли свого повного підтвердження доводи слідчого, викладені в клопотанні щодо ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. При цьому, у п. 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. також рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).

Разом з тим, оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки (про що свідчить бажання сестри взяти її на поруки), має постійне місце проживання разом із родиною сестри в смт.Любар Житомирської області, позитивно характеризується за місцем проживання, з моменту оголошення їй підозри не ухилялася від явки до слідчого та суду, а також враховуючи її стан здоров`я (згідно довідки КНП «Любарська лікарня» Любарської селищної ради Житомирської області від 14.02.2022 №246 потребує додаткового обстеження та лікування), слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.

В зв`язку з цим, зазначені вище обставини, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної та зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні заяв про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки стосовно підозрюваної, враховує наступне.

Особиста порука (п.2 ч.1 ст. 176 КПК), про застосування якої просили захисник підозрюваної та сестра ОСОБА_6 , по суті є неізоляційним запобіжним заходом і його застосування не передбачає обмеження прав і свобод підозрюваної. Оскільки ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння та в результаті якого загинуло двоє осіб; зареєстрована в м.Гостомель Київської області, а фактично проживає у сестри в смт.Любар Житомирського району Житомирської області, слідчий суддя вважає, що особиста порука (яка є більш м`яким запобіжним заходом, ніж домашній арешт) в даному випадку не зможе забезпечити здійснення ефективного контролю за дотриманням підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та забезпечення належної поведінки.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за можливе застосувати до

підозрюваної ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 178, 183, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 09 годин 35 хв. 29 квітня 2022 року.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1. Не покидати власне помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , протягом часу дії даної ухвали.

2. Прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.

3. Уникати від спілкування з свідками, потерпілим по даному кримінальному проваджененню.

4. Здати на зберігання, (при наявності) свій закордонний паспорт, або інший документ, який дає право на виїзд за межі території України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого перебуває справа та органи поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та діє до 29 квітня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О. П. Сингаївський