Постанова № 103383732, 17.02.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/41/22

Номер провадження 3/194/19/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 06.01.2022 року о 10-00 годині по вул. Горького в с. Богданівка, Дніпропетровської області, керував автомобілем «Джилі», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, зіниці очей не реагують на світло), та відмовився пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю, зазначив, що дійсно він 06.01.2022 року о 10-00 годині по вул. Горького в с. Богданівка, Дніпропетровської області, керував автомобілем «Джилі», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, передбачена ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність особи за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зазначив, що дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, провину визнав.

З акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним працівником поліції видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер», та будь-яких заперечень не зазначив.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується наступними письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 038683 від 06.01.2022 року; рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області; відеозаписом до протоколу; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 наданими ним під час розгляду справи.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», що підтверджується відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення; іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відтак, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю докази допустимими і достовірними, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та відповідно, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненому правопорушенні визнав, нехтування обов`язками водія та зневажливе ставлення до правил користування наданим спеціальним правом, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, майнове положення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід застосувати адміністративне стягнення - штраф на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 221, 268, 276, 283-284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. (р/р UA758999980313020149000004001, в Казначействі України (ЕАП), отримувач ГУК у Дніпропетровській області, код з ЄДРПОУ 37988155, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Корягін