Ухвала суду № 103383692, 17.02.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/3787/21

Провадження № 2/206/340/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022Самарський районний судм. Дніпропетровська в складі:

головуючого суддіМалихіної В.В.,

при секретареві Мороз В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2021 року цивільну справу за позовом ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передано за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

24 грудня 2021 року вказана справа надійшла до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 27 січня 2022 року.

27 січня 2022 року судове засідання було відкладено на 17 лютого 2022 року у зв`язку з неявкою представника позивача.

17 лютого 2022 року у судове засідання представник позивача повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду не надавав.

Належне повідомлення позивача про дату та час призначення судових засідань підтверджується відповідними документами, що містяться у матеріалах даної цивільної справи.

Окрім того, з автоматизованої системи документообігу Самарського районного суду м. Дніпропетровська встановлено, що позивач ТОВ «Глобал Спліт» є користувачем, зареєстрованим в системі "Електронний суд".

Тобто, позивач добровільно та з власної ініціативи зареєструвався у системі «Електронний суд», створивши таким чином офіційну електронну адресу (електронний кабінет). Внаслідок цього позивач отримав можливість надсилати суду заяви, відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді, та одночасно погодився в автоматичному режимі отримувати судові повістки, процесуальні рішення у справі. Тим, хто зареєстрував офіційні електронні адреси в системі, суд надсилає будь-які документи виключно в електронній формі на ці електронні адреси.

Таким чином, судом встановлено, що представник позивача будучи повідомленим про дату та час судових засідань, повторно не з`явився в судове засідання, що не дає суду можливість провести розгляд справи та ухвалити рішення у справі по суті спору.

Окрім цього, представник позивача не звертався до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядкуст. 212 ЦПК України.

В тойже час,звернення позивачадо суду за захистом порушених прав передбачає передусім її зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 та відповідно до ст.9Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своєму рішенні від 15.07.2002 у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів принцип неприпустимості зловживання правами у даному конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання позивача наданими йому правами та невиконання обов`язків.

Окрім вищевикладеного, суд також враховує роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в інформаційному листі № 6-60/0/4-12 від 18.01.2012, щодо балансу захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання(незалежно від причин неявки),так і відповідача, який у зв`язку із такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

За встановленими правилами п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивачів до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює її належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, вона може подати заяву про розгляд справи за її відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Так, відповідно до ч. 5ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 22.05.2019, справа № 310/12817/13).

За вищевикладених обставин суд, враховуючи поведінку позивача, невиконання позивачем своїх обов`язків щодо явки в судове засідання, відсутності заяв про розгляд справи за її відсутності, вважає за необхідне позов залишити без розгляду.

При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-3,223,257-261,263,294,353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Малихіна