Ухвала суду № 103381811, 16.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 лютого 2022 року справа № 320/8674/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та стягнення шкоди,

в с т а н о в и в:

21.07.2021 через підсистему "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача - Поповича Віталія Миколайовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051), яка полягає у відмові здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно - протиправною;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Офіс Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно в сумі 4238260,01 грн., недоотриману компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 242913,09 грн., а також недоотриману вихідну допомогу в сумі 80526,47 грн., а загалом 4561699,57 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 ;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати до Фонду соціального страхування України відкориговані розрахункові листи по заробітній платі позивача із зазначенням сум грошових коштів для нарахування та здійснення виплат на період тимчасової втрати працездатності за період з березня по червень 2019 року.

У позовній заяві як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача зазначено Фонд соціального страхування України.

21.07.2021 вказану позовну заяву зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" Київського окружного адміністративного суду, присвоєно єдиний унікальний номер справи №320/8674/21. У результаті автоматизованого розподілу згідно протоколу розподілу від 21.07.2021 вказана позовна заява була передана для розгляду судді Кушновій А.О. 22.07.2021 згідно із Реєстром передачі судових справ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме, зазначити повну адресу місця проживання/перебування представника позивача, який підписав позовну заяву, а також уточнити адресу місця проживання/перебування позивача; зазначити у переліку додатків до позовної заяви копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу та третій особі.

02.08.2021 на адресу суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, зокрема уточнена позовна заява від 02.08.2021 разом із додатками для направлення відповідачу та третій особі.

В уточненій позовній заяві від 02.08.2021 позивач просить суд:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051), яка полягає у відмові здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно - протиправною;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Офіс Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно в сумі 4238260,01 грн., недоотриману компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 242913,09 грн., а також недоотриману вихідну допомогу в сумі 80526,47 грн., а загалом 4561699,57 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 ;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати до Фонду соціального страхування України відкориговані розрахункові листи по заробітній платі позивача із зазначенням сум грошових коштів для нарахування та здійснення виплат на період тимчасової втрати працездатності за період з березня по червень 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №320/8674/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, витребувано докази від сторін та призначено підготовче засідання на 12.10.2021.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд соціального страхування України (ідентифікаційний код 40210180; адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28).

07.09.2021 позивачем подана до суду заява від 07.09.2021 про зміну позовних вимог, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051), яка полягає у відмові здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно - протиправною;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Офіс Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно в сумі 4238260,01 грн., а також недоотриману компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 242913,09 грн., а загалом 4481173,10 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 ;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати до Фонду соціального страхування України відкориговані розрахункові листи по заробітній платі позивача із зазначенням сум грошових коштів для нарахування та здійснення йому виплат на період тимчасової втрати працездатності за період з березня по червень 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2021 вказану заяву від 07.09.2021 про зміну позовних вимог прийнято до розгляду судом.

12.10.2021 через канцелярію суду представником третьої особи - Фонду соціального страхування України подано клопотання про залучення до участі у справі №320/8674/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві (код 41312290, місцезнаходження: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 92/2).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 заяву третьої особи Фонду соціального страхування України від 12.10.2021 про залучення третьої особи, - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві (код 41312290, місцезнаходження: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 92/2). Відкладено підготовче засідання у справі на 11.11.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - третю особу Фонд соціального страхування України. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів. Відкладено підготовче засідання у справі на 30.11.2021.

У підготовчому судовому засіданні 30.11.2021 позивач просив прийняти до розгляду раніше подану заяву про зміну предмету позову від 03.11.2021, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051), яка полягає у відмові здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно - протиправною;

- стягнути із суб`єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) на користь Позивача - ОСОБА_1 шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно в сумі 4238260,01 грн., недоотриману компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 242913,09 грн., а загалом 4481173,10 грн.;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м.Києві відкориговані розрахункові листи по заробітній платі Позивача із зазначенням сум грошових коштів для нарахування та здійснення йому виплат на період тимчасової втрати працездатності за період з березня по червень 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог від 03.11.2021. Визначено, що подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.08.2021, заяви про зміну позовних вимог від 07.09.2021 та заяви про зміну позовних вимог від 03.11.2021. Відкладено підготовче засідання у справі на 13.01.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у судовому засіданні на 25.01.2022.

У судовому засіданні 25.01.2022 судом виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі, у зв`язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

У судовому засіданні 25.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 про залишення позовної заяви без руху. Повний текст ухвали суду від 25.01.2022 виготовлено 26.01.2022.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 про залишення позовної заяви без руху направлено позивачу засобами електронного зв`язку на електронну адресу позивача, зазначену у позовній заяві. Електронне повідомлення, що вміщує файл з копією ухвали доставлено на адресу електронної пошти позивача 31.01.2022 о 13:28 год., що підтверджується звітом Інтернет провайдера.

Отже строк, встановлений ухвалою суду від 25.01.2022 (5 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду), для усунення недоліків позовної заяви, сплив 07.02.2022 (з урахуванням вихідних днів 5 та 6 лютого 2022 року).

Відповідно до п. 1, п. 2 розділу II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, з урахуванням поштового перебігу, строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви сплив 14.02.2022 (з урахуванням вихідних днів 12 та 13 лютого 2022 року).

Суд зазначає, що позивачем станом на день постановлення цієї ухвали вимоги ухвали суду від 25.01.2022 про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунуто, будь-яких клопотань про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано.

Таким чином, позивачем не було надано суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та не надано жодних пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду.

Залишаючи позовну заяву без руху судом в ухвалі від 25.01.2022 року було зазначено наступне.

У даній справі позов мотивовано тим, що в період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно посадовий оклад, розмір якого визначено статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до пункту 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу визначався у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р(ІІ)2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач, зокрема оскаржує бездіяльність відповідача в частині здійснення виплати недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно та просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно в сумі 4238260,01 грн., недоотриману компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 242913,09 грн., а загалом 4481173,10 грн.

Виходячи з цього, позивач вважає, що відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України має право на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати за вказаний період, розрахованої відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі №320/12827/20 за позовом ОСОБА_2 до Держави в особі Державної казначейської служби, Київської обласної прокуратури, третя особа на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора України про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати викладено правовий висновок щодо предметної підсудності цієї категорії адміністративних справ.

Позовні вимоги у справі №320/12827/20 обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено право позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантоване частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 41 Конституції України, оскільки рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене свідчить про подібність правовідносин у справі №320/8674/21 та у справі №320/12827/20, у якій Верховним Судом був зроблений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який підлягає врахуванню судом у спірних правовідносинах в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі №320/12827/20 зауважено таке.

За правилами пунктів 1, 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Сутність публічної служби полягає в трьох аспектах: у функціональному аспекті вона постає як діяльність з метою виконання загально-державних завдань управління; в інституційному-окреслює певне коло осіб, оскільки виконання публічних справ становить їх соціальну функцію; у юридичному охоплює правове регулювання особливих публічно-правових, службових відносин.

Поняття «публічного службовця» необхідно розглядати через запропоновані юридичною наукою та практичною ознак. Це, зокрема, зайняття посад в органі публічної влади, виконання завдань держави (громади) в межах покладених на них обов`язків і наданих прав, фінансування з державного або місцевого бюджету.

Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

У преамбулі Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно з частинами першою та другою статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції до внесення змін Законом від 19 вересня 2019 року №113-ІХ) заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання заробітних плат, обов`язкових виплат при звільненні є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами у справі, пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються діяльності позивача на публічній службі.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

З аналізу статті 122 КАС України слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно в сумі 4238260,01 грн., недоотриману компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 242913,09 грн., а загалом 4481173,10 грн., під час його роботи в органах прокуратури впродовж дії пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними згідно з рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020.

Отже, предметом спору є стягнення шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу у 2015-2019 роках, коли останній перебував на публічній службі.

Правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020, яке оприлюднене на офіційному веб-сайті Конституційного Суду.

Відтак, саме з цього дня розпочався перебіг процесуального строку звернення до суду.

При цьому, як вже було зазначено судом в ухвалі від 25.01.2022, доводи позивача про те, що до спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), якою передбачено, що у справах про стягнення заробітної плати строк звернення до суду не обмежується, суд вважає необґрунтованими, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Офіційне тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП дав Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 15.10.2013 №8-рп/2013 і №9-рп/2013.

Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 зазначається: В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 КЗпП у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Разом з цим, предметом спору у цій справі є відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної законом, який визнаний неконституційним, а не стягнення з роботодавця на користь позивача заробітної плати через порушення законодавства про оплату праці. Тож норми частини другої статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.

Під шкодою позивач розуміє недоотриманий ним дохід у розмірі 4481173,10 грн. за період з 01.07.2015 по 18.11.2019 включно, який визначений ним як різниця між розміром посадового окладу, розрахованим за статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», та розміром посадового окладу, який виплачувався у цей період.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі №757/70264/17-ц, від 05.06.2019 року у справі №686/23445/17 зробила висновок, що якщо спір виник навіть після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, то такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

В свою чергу, спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 цього Кодексу).

У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Отже, про порушення свого права позивач дізнався, або повинний був дізнатися 27.03.2020, після ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №6-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з тим до суду позивач звернувся 21 липня 2021 року, подавши позовну заяву через систему "Електронний суд", тобто зі спливом більше ніж року після того, як дізнався про порушене право, а отже з порушенням вимог статті 122 Кодексу адміністративного кодексу України.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд в ухвалі від 25.01.2022 зазначив, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд вважає, що поданий адміністративний позов має бути залишений без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та стягнення шкоди, - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16.02.2022.

Суддя Кушнова А.О.