Ухвала суду № 103381786, 16.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2022 року м. Київ № 320/2408/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України (код: 14321475, адреса: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, в/ч 1492) в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби, а саме: невиплати ОСОБА_1 в день звільнення зі служби в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки проходження служби в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, що передбачено ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702;

- стягнути з Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з військової служби в Державній прикордонній службі України за період з 03.03.2020 по 18.01.2022, терміном в 687 днів, у сумі 108628,44 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2022 відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби, а саме: невиплати ОСОБА_1 в день звільнення зі служби в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки проходження служби в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, що передбачено ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702.

Відтак, розгляду в межах даної адміністративної справи підлягають заявлені вимоги в частині стягнення з Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з військової служби в Державній прикордонній службі України за період з 03.03.2020 по 18.01.2022, терміном в 687 днів, у сумі 108628,44 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Так, згідно з п.п. 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, предметом спору даної адміністративної справи є стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з військової служби за період з 03.03.2020 по 18.01.2022, терміном в 687 днів, у сумі 108628,44 грн.

Зокрема, як зазначає позивач, 18.01.2022 на виконання судових рішень у справах №320/7037/20 та №320/11502/20 відповідачем на картковий рахунок позивача була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки, загальною сумою 108658,23 грн., яка в свою чергу мала бути виплачена 03.03.2020, у день звільнення позивача з військової служби.

Таким чином, із посиланням на приписи Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, позивачем здійснено розрахунок середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за затримку остаточного розрахунку при звільненні, та надалі зроблено власний розрахунок суми що фактично підлягає відшкодуванню, із врахуванням істотності частки невиплачених сум при звільненні відносно середнього заробітку (розміру грошового забезпечення за два місяці до дня звільнення).

Однак суд зазначає, що із поданих позивачем доказів та проведеного розрахунку не є можливим встановити, які саме суми одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки мали бути виплачені відповідачем позивачеві 03.03.2020 при звільненні з військової служби, та які були фактично виплачені відповідачем на виконання судових рішень 18.01.2022.

Суд звертає увагу позивача, що відповідні положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, застосовуються зокрема для обчислення середнього заробітку, виходячи і сум заробітної плати, тобто сум, які належать до її складових.

Оскільки за обставин даної адміністративної справи позивачеві при звільненні не були виплачені саме одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки, при тому що такі одноразові виплати як компенсація за невикористану відпустку не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, позивачеві слід надати докази та відповідний розрахунок із виокремленими сумами, які підлягали йому до виплати відповідачем при звільненні, та які були фактично виплачені із затримкою.

Тобто, позивачеві слід надати розрахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні та окремо розрахунок суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки, які підлягали до виплати відповідачем при звільненні позивача, та що були виплачені у подальшому на виконання судових рішень, що набрали законної сили, із посиланням на відповідні докази та наданням нормативно-правового обґрунтування здійсненого розрахунку.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- розрахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні та окремо розрахунок суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2016 роки, які підлягали до виплати відповідачем при звільненні позивача, та що були виплачені у подальшому на виконання судових рішень, що набрали законної сили, із посиланням на відповідні докази та наданням нормативно-правового обґрунтування здійсненого розрахунку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.