Рішення № 103381744, 17.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р. справа № 300/7103/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю ІЛГАЗ ВУД про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В:

11.11.2021 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі, також позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛГАЗ ВУД" (надалі, також відповідач, ТзОВ «ІЛГАЗ ВУД») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 06.09.2021 по 14.09.2021 працівниками Надвірнянського районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку ТзОВ ІЛГАЗ ВУД щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №90 від 14.09.2021. В ході перевірки встановлено, що експлуатація будівель (споруд, приміщень) ТзОВ ІЛГАЗ ВУД за адресою: вул. Незалежності, буд. 183, смт Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити та застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) ТзОВ ІЛГАЗ ВУД шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІЛГАЗ ВУД ухвалу від 16.11.2021 про відкриття провадження у справі №300/7103/21 отримало 29.12.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.43).

Вказаною ухвалою від 16.11.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

На підставі наказу Управління ДСНС в Івано-Франківській області про проведення позапланових перевірок №НС-242/54 від 30.08.2021 (а.с.11), посвідчення на проведення заходу державного заходу (контролю) №2446/09-17 від 03.09.2021 (а.с. 17), працівниками Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у період з 06.09.2021 по 14.09.2021 проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки суб`єктом господарювання товариством з обмеженою відповідальністю ІЛГАЗ ВУД, за результатами якої складено акт №90 від 14.09.2021 (а.с.18-29).

Даним актом зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема:

1. не пройдено посадовими особами та працівниками навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», (п. 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правил);

2. території об`єкту не очищається від відходів виробництва, (п. 1.1 розділу Ш Правил);

3. не забезпечено об`єкт адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними в темний час доби (п.2.22 розділу III Правил);

4. не забезпечено об`єкт зовнішнім протипожежним водопостачанням (не справна водонапірна башта, не пристосована для відбору води, не нанесено на корпус водонапірної башти позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою) (пп. 2, пп. 10 п. 2.1 розділу V Правил);

Столярний цех:

5. не обладнано будівлю та приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації (1.2 розділу V Правил);

6. не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV Правил);

7. не забезпечено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснення за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділу IV Правил);

8. не проведено технічне обслуговування вогнегасників (п. 3.17 розділу V Правил);

9. не доукомплектовано пожежний щит необхідним пожежним інвентарем до якого входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11 розділу V Правил);

10. не доукомплектовано відповідною кількістю сертифікованих вогнегасників приміщення столярного цеху (п. 3.8 розділу V Правил);

11. не забезпечено захисними плафонами світильники з лампами розжарювання і захисним склом в приміщенні цеху (п. 1.18 розділу IV Правил);

12. відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра (п. 1.18 розділу IV Правил);

13. приміщення цеху не очищається від горючого сміття та відходів виробництва (п. 2.1 розділу III Правил);

14. з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (п. 1.7 розділу IV Правил);

15. не заборонено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18 розділу IV Правил);

16. не заборонено складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (п. 1.18 розділу IV Правил);

17. не встановлено вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на не горючі основи(конструкції) (п. 1.17 глави IV Правил);

18. не проведено ревізію пристрою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 1.21 розділу IV Правил);

Прибудова до столярного цеху:

19. не обладнано будівлю та приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації (1.2 розділу V Правил);

20. не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV Правил);

21. не встановлено захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконана відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 1.21 розділу IV Правил);

22. не забезпечено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснення за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділу IV Правил);

23. не забезпечено приміщення сертифікованими вогнегасниками (п. 3.17. розділу V Правил);

24. не забезпечено захисними плафонами світильники з лампами розжарювання і захисним склом в приміщенні цеху (п. 1.18 розділу IV Правил);

25. не заборонено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж (п. 1.8 розділу IV Правил);,

26. не встановлено вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на не горючі основи (конструкції) (п. 1.17 розділу IV Правил);

27. не заборонено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18 розділу IV Правил);

28. приміщення не очищається від горючого сміття та відходів виробництва (п. 2.1 розділу III Правил);

29. не оброблено дерев`яні конструкції навісу складу вогнезахисними засобами, які забезпечують першу групу вогнезахисної ефективності (пп. 12, п. 9.1. розділу VI Правил);

Котельня:

30. не обладнано будівлю та приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації (1.2 розділу V Правил);

31. не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV Правил);

32. не встановлено захист будівлі котельні від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 1.21 розділу IV Правил);

33. не забезпечено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснення за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділу IV Правил);

34. не встановлено пожежний щит, який має бути укомплектований необхідним пожежним інвентарем до якого входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11 розділу V Правил);

35. не забезпечено приміщення сертифікованими вогнегасниками (п. 3.17. розділу V Правил);

36. не забезпечено очищення димоходів та печей від сажі, які повинні фіксуватися у відповідному журналі (п. 2.5 розділу IV Правил);

37. не проведено перевірку та ремонт печі яка розміщена в котельні, результати перевірки не зафіксовані у спеціальному журналі із зазначенням дати , особи, яка здійснила перевірку, та її підпису (п. 2.1 розділу IV Правил);

38. не встановлено вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на не горючі основи (конструкції) (п. 1.17 розділу IV Правил);

Сушка:

39. не обладнано будівлю та приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації (1.2 розділу V Правил);

40. не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV Правил);

41. не встановлено захист від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 1.21 розділу IV Правил);

42. не забезпечено приміщення операторської сертифікованими вогнегасниками (п. 3.17. розділу V Правил);

43. не встановлено вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на не горючі основи (конструкції) (п. 1.17 розділу IV Правил);

44. приміщення операторської не очищається від горючого сміття (п. 2.1 розділу ІІІ Правил).

Акт перевірки підписав без зауважень та отримав 14.09.2021 директор Лучко О.Б. (а.с.29).

За результатами перевірки Управлінням ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис №17 від 14.09.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зобов`язано відповідача вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.30-34). Даний припис також підписав та отримав 14.09.2021 директор Лучко О.Б. (а.с.34, звортня сторона).

Зазначені в акті перевірки №90 від 14.09.2021 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, на думку представника позивача, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як працівникам ТзОВ ІЛГАЗ ВУД, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме:

- відсутність знань з питань пожежної безпеки не забезпечить кваліфікованим діям персоналу у разі виникнення пожежі, зокрема: не дасть змоги прийняття правильного та оперативного рішення щодо швидкої та безпечної евакуації людей та ліквідації пожежі на її ранніх стадіях розвитку, що в свою чергу створює загрозу житло та здоров`ю людей;

- відсутність інженерного захисту (обробки вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій) призведе до:

легкого займання, швидкого горіння з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - що є небезпечним,

зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції, оскільки вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі,

що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей в приміщеннях та ускладнить гасіння пожежі працівниками об`єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

- захаращення території об`єкту від відходів виробництва призведе до легкого займання, швидкого горіння з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - що є небезпечним;

- відсутність адресного вказівника (назви вулиці, номеру будинку) не дозволить пожежно-рятувальним підрозділам оперативно виявити та загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників;

- несправність на об`єкті зовнішнього протипожежного водопостачання не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників;

- відсутність систем протипожежного захисту перешкоджає швидкому виявленню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей та гасіння пожежі на ранній стадії розвитку;

- порушення вимог щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від ди теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;

- несправність та недостатня кількість на об`єкті первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі; унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу житло та здоров`ю людей;

- відсутність та неукомплектованість пожежного щита не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників;

- відсутність захисних пристроїв (блискавкозахисту) при прямому попаданні блискавки в будівлі (споруди) об`єкту призведе до загорання, а протікання великих імпульсних струмів - до загибелі людей; також призведе до швидкого займання та появи пожежі, внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищення температур), що створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- порушення використання пічного опалення в приміщеннях створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів та іскор, внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищення температур), що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Відповідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Відповідно до частини 7 статті 7 даного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини 8 статті 7 цього ж Закону припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до приписів статті 64 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області реалізує повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (Державної служби України з надзвичайних ситуацій).

Згідно підпункту 27 пункту 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДСНС України №3 від 04.02.2013 ( у редакції наказу ДСНС України від №167 від 29.03.2021), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки роботи, серед іншого, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Суд, враховуючи аналіз наведених норм права, зазначає, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Такі заходи реагування до суб`єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису.

Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Враховуючи аналіз наведених норм права, суд зазначає, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Такі заходи реагування до суб`єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі припису.

Суд звертає увагу, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, які зазначені в акті позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №90 від 16.04.2021, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, самі по собі створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж, а отже, створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

В зв`язку із вищенаведеним суд дійшов висновку, що у спірному випадку не усунуті порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 року у справі № 826/7292/18.

Крім того, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття загрози життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якою, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Водночас, суд зважає на позицію Вищого адміністративного суду України у постанові від 24.03.2015 по справі №К/800/16066/14, де суд зазначив, що статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено категорії порушень, тому поняття "створюють загрозу життю і здоров`ю людей" є оціночним, яке в межах наданих повноважень може визначити спеціально уповноважений орган, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Разом з цим, Верховним Судом у постанові від 24.07.2018 по справі №813/5461/15 зазначено, що фіксування в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і є їх встановленням в розумінні частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, що є підставою для застосування заходів реагування.

Вимогами ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 7 ст. Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачається застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень виключно за наявності порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров`я людей.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на "справедливу рівновагу (баланс)" між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції").

Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення "соціальної справедливості" у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. "Справедливого балансу" не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення в справі "Трегубенко проти України").

Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У пошуках "справедливої рівноваги" Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності "суспільного інтересу") також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", рішення від 22.01.2009 в справі "Булвес проти Болгарії").

Таким чином, можливі обмеження відповідача за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та можуть бути усунуті.

Згідно із частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як уже зазначено судом, відповідач не надав суду відзив чи інші письмові докази щодо спростування обставин, викладених у позові. Також суду не надано жодних доказів стосовно того, що відповідачем вжито заходів по усуненню порушень, виявлених позивачем при перевірці, що, в свою чергу, дає можливість констатувати, що подальша експлуатація відповідачем будівель (споруд, приміщень) ТзОВ ІЛГАЗ ВУД створює загрозу життю та здоров`ю людей, уникнення чого можливе шляхом зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень).

За таких обставин, суд робить висновок про необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) ТзОВ ІЛГАЗ ВУД за адресою: вул. Незалежності, буд. 183, смт Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю ІЛГАЗ ВУД (вул. Незалежності, буд. 183, смт Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39894127) шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 38555228);

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю ІЛГАЗ ВУД (вул. Незалежності, буд. 183, смт Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39894127).

Суддя Главач І.А.