Ухвала суду № 103381622, 16.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

16 лютого 2022 року Справа № 280/10741/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

13.01.2022 до суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої відповідач зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду із позовною заявою, оскільки він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів в липні 2019 року.

10.02.2022 підготовче засідання відкладено на 16.02.2022 у зв`язку з необхідністю надання часу представнику позивача ознайомитись з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду та надати свої пояснення.

14.02.2022 позивачем подано заперечення на клопотання відповідача, в якому він просить в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовити. Представник позивача зазначає, що відповідач вказує на те, що позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав та інтересів у липні 2019 року, однак наказ на проведення перевірки та податкові повідомлення-рішення були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Представник позивача погоджується з відповідачем в частині необхідності дотримання шестимісячного строку на оскарження податкового повідомлення рішення, однак зазначає, що в постановах Верховного Суду, на які посилається відповідач, досліджувалось виключно питання процесуального строку, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, з урахуванням мінливої судової практики. Зазначені висновки здійснювались судами за умовами відсутності спору між платником податків та податковим органом щодо доказів вручення наказу про проведення перевірки та інших документів. Враховуючи, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки, вважає, що строк звернення до адміністративного суду пропущений з поважних причин.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заперечення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши аргументи сторін та надані суду докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 дійшов до висновку, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною 2 статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У наведеній постанові Верховний Суд акцентував увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Судова палата повторно наголосила на висновку Верховного Суду, викладеному у Постанові СП КАС ВС від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 (№ в ЄДРСР93404515), про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникатиформального підходупри застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання. Судова палата вважала за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин. Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент такого відступлення судова практика щодо розгляду таких спорів була усталеною та передбачала строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення (без застосування процедури адміністративного оскарження) протягом строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, - 1095 днів.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом засобами поштового зв`язку 20.10.2021, тобто до прийняття Верховним Судом постанови від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, та оскаржує податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем 18.06.2019 (згідно наданих до справи письмових доказів отримані позивачем 09.07.2019), суд дійшов висновку, що позивач мав правомірні очікування розраховувати на те, що до даних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності, визначений нормами податкового законодавства 1095 днів.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначеного з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню, а клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Інши аргументи учасників справи висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску сроку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014781305 (форма «Р») та №0014771305 (форма «Р») від 18.06.2019, та поновити такий строк.

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16.02.2022.

Суддя М.О. Семененко