Ухвала суду № 103381441, 14.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2022 рокум. Ужгород№ 260/624/22

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирба+ВТС" до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тирба+ВТС" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позовна заява відповідає вимогам ст.160, 161, 172 КАС України.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 161 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір.

Звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача є майновими.

Такий висновок, викладений в рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України". Зокрема, як вбачається зі змісту рішення, збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Виходячи з аналогії практикою Європейського суду, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме:

1) майнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) немайнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2022 року - 2481 гривні.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення на загальну суму 3495701,71 грн.

Враховуючи взаємопов`язаність заявлених позовних вимог, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 24810,00 грн. за вимоги майнового характеру та надати докази на підтвердження такої сплати.

Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити:

- отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту п.56.2, 56.3, 56.17 ст.56, п.57.3 ст.57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п.56.17 ст.56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У постанові від 11.10.2019 в справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення п.56.18 ст.56 ПК України є спеціальними щодо приписів ст.122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також у постанові від 26.11.2020 по справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.

Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п.56.18 ст.56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 28.12.2021 року.

Крім того, в додатках до позовної заяви міститься рішення про результати розгляду скарги від 23.12.2021 року №08-1/10-06/13/11542, що свідчить про те, що позивач скористався правом адміністративного оскарження.

Позивач у позовній заяві зазначає, що рішення про результати розгляду скарги від 23.12.2021 року №08-1/10-06/13/11542 ним було отримано 30 грудня 2021 року.

До суду позивач звернувся 07 лютого 2022 року з порушенням місячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

В контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду, звернувшись до суду з відповідною заявою.

Відповідно до ст. 123 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

- заяву з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду;

- докази сплати судового збору у розмірі 24810,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 170, 171, 243, 256 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирба+ВТС" до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П.Микуляк