Рішення № 103380972, 08.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Справа№200/13700/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., за участю:

секретаря судового засідання Скрипник К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кододової А.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.09.2021 №Ф-166067-47.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що платники єдиного внеску які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Також відповідно до 9-10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року в розмірах та порядку, визначених цим Законом. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом. Крім того відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Позивач зазначає, що з 21.09.2015 по 26.09.2017 та з 16.03.2021 по теперішній час офіційно працюю, та за нього роботодавець сплачує страховий внесок не менше мінімального страхового внеску, що відомо відповідачу. Вважає, що відповідачем протиправно прийнято спірну вимогу про сплату боргу та нараховано єдиний внесок за період із 01.03.2020 по 31.05.2020. З огляду на викладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Станом на 31.01.2021 в інтегрованій картки платника рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 39055,64 грн. Вважає, що норми пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI не можуть тлумачитися як абсолютне та безумовне звільнення певних платників від виконання всіх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, а повинні застосовуватися відповідно до призначення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» до тих обов`язків, які платник не мав можливості виконати з об`єктивних обставин, через провадження антитерористичної операції.

Також представником відповідача було надано суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що звітність з єдиного внеску платником надано лише за 2014 рік. Відомості щодо надходження від ОСОБА_1 заяви про звільнення від сплати єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції відсутні. Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. Відповідно до абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно інформаційної системи ДПС України ОСОБА_1 нарахування єдиного внеску у інтегрованій картці, відкритій за технологічним кодом 71040000, за місцем обліку у Слов`янській ДПІ відбувалося відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону:

за IV квартал 2014 - 09.02.2015 - 1267,95 грн.;

за 2017 рік 09.02.2018 - 8448,00 грн.; (згідно з Законом 2464 в редакції, яка діяла на 01.01.2018р. платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, зобов`язані були сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачували єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок);

за І квартал 2018 - 19.04.2018 - 2457,18 грн.; за II квартал 2018 - 19.07.2018 - 2457,18 грн.; за III квартал 2018 - 19.10.2018 - 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 - 19.01.2019 - 2457,18 грн.; за І квартал 2019 - 19.04.2019 - 2754,18 грн.; за ІІ квартал 2019 - 19.07.2019 - 2754,18 грн.; за ІІІ квартал 2019 - 21.10.2019 - 2754,18 грн.; за IV квартал 2019 - 20.01.2020 - 2754,18 грн. за І квартал 2020 - 21.04.2020 - 2078,12 грн.; за ІІ квартал 2020 - 20.07.2020 - 1039,06 грн.; за ІІІ квартал 2020 - 19.10.2020 - 3178,12 грн.; за !V квартал 2020 - 19.01.2021 - 2200,00 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 11.11.2021 в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 21.12.2021 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 12.01.2022; витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 12.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2022.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав підстав наведених у відзиві, надав суду аналогічні пояснення. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 28.03.2014 зареєстрований фізичною особою-підприємцем; є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів (у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Слов`янська державна податкова інспекція (м.Слов`янськ), що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України.

Згідно з даними інформаційної системи ДПС України та картки платника єдиного внеску станом на 31.01.2021 за позивачем обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код платежу 71040000) у розмірі 39055,64 грн.

Як вбачається з копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 21.09.2015 по 26.09.2017 працював водієм (записи №№10-11) та з 16.03.2021 працює підсобним робітником дільниці по виробництву добрив (запис №12).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаєЗакон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(даліЗакон № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першоїстатті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктами 1 і 12 частини другоїстатті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

За приписами абзаців першого та другого частини восьмоїстатті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першоїстатті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 1 вказаного Законунедоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частина перша якої передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цьогоЗакону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цьогоЗаконузобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII унесено зміни доЗакону № 2464-VІ, а саме: підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначеністаттею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»(даліЗакон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична, операція визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченомуПодатковим кодексом Українидля списання безнадійного податкового боргу».

Відповідно доЗакону України від 02.03.2015 № 219-VIIIпункт 9-3 вважається пунктом 9-4 розділу VIIIЗакону № 1669-VII.

Пунктом 28розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4статті 11 Закону № 1669-VІI, але його положення були реалізовані шляхом внесення відповідних змін доЗакону №2464-VI, а зміни безпосередньо доЗакону №2464-VIщодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4розділу VIII цього Законувнесені не були.

Разом з тим, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VIвиключено згідно ізЗаконом №440-IX, який набрав чинності з 13.02.2020.

З огляду на вищевикладене, законодавець передбачив пільгові умови щодо застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, в яких здійснюється антитерористична операція (АТО/ООС).

Виходячи зі змісту пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, застосування відповідної пільги пов`язується з моментом закінчення антитерористичної операції, оскільки диспозиція відповідної норми передбачає, що підставою для її застосування є факт подачі заяви таких платників до контролюючого органу, але не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Водночас недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у відповідних контролюючих органах визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченомуПодатковим кодексом Українидля списання безнадійного податкового боргу.

Виходячи з комплексного аналізу норм пункту 9-4розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, можна зробити висновок, що, хоча звернення із відповідною заявою передбачено як підстава для звільнення від виконання обов`язку щодо сплати єдиного внеску, останнє є додатковою умовою для реалізації права на списання недоїмки і в подальшому не нарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов`язань по єдиному внеску. На користь цього свідчить те, що диспозиція норм зазначеного пункту адресована, в першу чергу, саме суб`єктам владних повноважень щодо не незастосування до визначених в цьому пункті осіб заходів відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідний висновок підтверджується і постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18).

Таким чином, ураховуючи дію норми пункту 9-4розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, що запроваджує відповідну пільгу починаючи з моменту набрання законної сили Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 до набрання законної сили Законом № 440-IX, механізм реалізації відповідного інституту поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року.

Отже, починаючи з 13 лютого 2020 року скасовано встановленийЗаконом № 2464-VI механізм пільгового оподаткування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платників податків, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком зазначеним устатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Відповідно достатті 1 Закону № 1669-VIIперіод проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»(втратило чинність), від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено, м.Слов`янськ та м.Маріуполь Донецької області, де перебуває на обліку позивач.

Таким чином, зазначеними вимогами позивача визначено обов`язок сплатити єдиний внесок, у тому числі за період з 14.04.2014 по 12.02.2020, впродовж якого він в силу пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI від виконання обов`язків платника єдиного внеску, визначених частиною другоюстатті 6 Закону №2464-VI, був звільнений.

Отже, слід визнати протиправними і скасувати спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині сум за період з 14.04.2014 по 12.02.2020.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26.10.2021 у справі № 360/1594/20 та від 17.11.2021 у справі № 200/2618/20.

Як вбачається з інтегрованої картки позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 32638,46 грн. виникла у позивача саме за період за період з 14.04.2014 по 12.02.2020.

Суд вважає необгрунтованим посилання позвача на п.910 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» як на підставу для скасування спірної вимоги, оскільки як вбачається з даних ІКП позивачу за I квартал 2020 року єдиний внесок був нарахований за січень та лютий у розмірі 2078,12 грн., в II кварталі 2020 року за червень у розмірі 1039,06 грн. Отже, за березень, квітень, травень податковий орган не здійснював нарахування єдиного внеску позивачу.

Також суд вважає неприйнятними доводи позивача стосовно того, що він працює та за нього роботодавець сплачує єдиний внесок, оскільки як вбачається з трудової книжки позивача в період з 27.09.2017 по 15.03.2021 він не був працевлаштований.

Отже, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування спірної вимоги в частині 6417,18 грн., суми єдиного внеску яка була нарахована за II-IV квартали 2020 року, слід відмовити.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 27.09.2021 №Ф-166067-47 про сплату боргу (недоїмки) в частині 32638,46 грн. прийнята в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3ст.139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., з відповідача підлягає стягненню 759,09 грн.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.09.2021 №Ф-166067-47 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.09.2021 №Ф-166067-47 в частині 32638,46 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 759,09 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08.02.2022.

Повний текст рішення складено 17.02.2022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька