Рішення № 103380828, 17.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року Справа№200/11699/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання неправомірною бездіяльність щодо не розгляду заяви від 14 вересня 2018 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язання розглянути заяву від 14 вересня 2018 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і прийняти рішення відповідно до вимог ч.5 ст. 45 Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 14 вересня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком за списком №1, до якої надав всі необхідні документи. Згідно відповідей Маріупольського ОУПФУ Донецької області №6509 від 10.09.2018 року та №2142-1895/Г-03/8-0580/21 від 27.05.2021 року, які були отримані поштою після направлення повторної заяви від 26.04.2021 року, до пільгового стажу невраховані певні періоди через виявлені недоліки. 29 липня 2021 року позивач, через веб-портал, направив додаткову заяву, у якій просив долучити до матеріалів пенсійної справи документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, та просив повторно розглянути заяву від 14 вересня 2018 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах. Проте, відповідачем не було прийнято рішення про задоволення чи відмову у задоволенні про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію по втраті годувальника. Вважає протиправною бездіяльність відповідача.

18 жовтня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що 14.09.2018 року позивач звернувся до управління із заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком за Списком №1. Розглянувши заяву позивача, управлінням прийнято рішення про відмову в переведенні з пенсії за вислугою років на пенсію за віком на пільгових умовах та направлено на адресу позивача простим листом у вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено о 10 год. 00 хв. 03 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року відкладено підготовче засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до 12 год. 30 хв. 23 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року відкладено підготовче засідання до 14 год. 30 хв. 30 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 13 год. 00 хв. 20 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року відкладено підготовче засідання до 12 год. 00 хв. 12 січня 2022 року.

Ухвалою суду від 12 січня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 27 січня 2022 року о 13 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 27 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року поновлено позивачу строк, встановлений для звернення до адміністративного суду

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Орджонікідзевським РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області 08 травня 2013 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 12.12.2014 року отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .

14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою №6509 в якій просив перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за віком Список №1 та надав пакет документів.

Не отримавши відповідь від Пенсійного органу на заяву від 14.09.2018 року ОСОБА_1 , 26.04.2021 року, через веб-портал звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою в якій просив надати письмові пояснення, щодо розгляду заяви від 14.09.2018 року.

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 27.05.2021 року №2142-1895/Г-03/8-0580/21 повідомило, що у наданих довідках про підтвердження навного трудового стажу для призначення пенсії допущено помилку при зазначені коду позиції довідника професій за Списком №1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ві 11.03.1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Разом з відповіддю було надано рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2018 року №6509 яким відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29 липня 2021 року на веб-портал Пенсійного фонду позивачем була направлена додаткова заява в якій ОСОБА_1 просив долучити до матеріалів пенсійної справи уточнюючі довідки та повторно розглянути заяву від 14 вересня 2018 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах. Разом з заявою були надані уточнюючі довідки.

Листом від 28.08.2021 року №11310-10574/Г-15/8-0500/21 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 необхідно зайти на веб-портал Пенсійного фонду в «особистий документ» за допомогою електронного цифрового підпису, завантажити весь пакет документів у сканованому вигляді та надіслати його до підсистеми «звернення».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не розгляду заяви від 14 вересня 2018 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням додаткової заяви від 29 липня 2021 року позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Нормами статті 10 Закону № 1058-IV та статті 6 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У відповідності до статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно з пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Як вбачається з матеріалів справи, що у зв`язку із досягненням позивачем 50-ти річного віку до Пенсійного органу 14.09.2018 року була подана заява про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком на пільгових умовах та надано пакет необхідний документів.

Положеннями пункту 4.3. Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2018 року №6509 відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, зазначене рішення позивач не отримував, докази направлення рішення відсутні у матеріалах справи. Крім того, у поясненнях від 15.11.2021 року відповідач зазначив, що не має можливості надати докази направлення рішення, оскільки воно було направлено простим листом та підтвердження направлення рішення відсутні.

Судом встановлено, що про існування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2018 року №6509 позивачу стало відомо з відповіді на звернення від 27.05.2021 року №2142-1895/Г-03/8-0580/21 додатком до якого було рішення від 19.09.2018 року №6509.

Ознайомившись з рішенням від 19.09.2018 року №6509 позивач звернувся до відповідача та просив повторно розглянути заяву від 14.09.2018 року з урахуванням документів, які були надані разом із заявою.

Проте, рішення з питання переходу з пенсії за вислугою років на пенсію за віком на пільгої умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» управлінням не приймалось.

Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.08.2021 № 11310-10574/Г-15/8-0500/21, яким надано відповідь на звернення позивача має роз`яснювальний характер, не містить висновку про відмову у переведені пенсії позивача з одного виду на інший, отже не тягнуть для позивача правових наслідків.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не розглянув додаткову заяву позивача від 29 липня 2021 року та не прийняв вмотивованого рішення, враховуючи додаткову заяву позивача та наданих разом з нею документів, про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 «Закону України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Оскільки, судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 14.09.2018 року про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком розглянута Пенсійним органом відповідно до чинного законодавства та ухвалено рішення №6509 від 19.09.2018 року, проте, рішення не було направлено на адресу позивача та Пенсійним органом не надано доказів такого направлення, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 вересня 2018 року, з урахуванням додаткової заяви від 29 липня 2021 року та наданих додвідок і копій наказів до неї, про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 14 вересня 2018 року, з урахуванням додаткової заяви від 29 липня 2021 року та наданих додвідок і копій наказів до неї, про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» та прийняти рішення відповідно до вимог ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 вересня 2018 року, з урахуванням додаткової заяви від 29 липня 2021 року та наданих додвідок і копій наказів до неї, про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 14 вересня 2018 року, з урахуванням додаткової заяви від 29 липня 2021 року та наданих додвідок і копій наказів до неі, про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» та прийняти рішення відповідно до вимог ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова