Ухвала суду № 103380691, 14.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2022 року Справа 160/15339/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

при секретарі Дивнич Д.І.

представника позивача Кияненко Д.О.

представника відповідача Петрушевська І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання про повернення уточнених позовних заяв позивача без розгляду та клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням двох уточнених позовних заяв від 07.02.2022 року та від 14.02.2022 року просить:

визнати протиправними дії посадових осіб Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) під час проведення перевірки приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни за зверненням адвоката Єрмолова Є.М., діючого в інтересах ОСОБА_2 від 05.05.2020 року;

визнати протиправними дії посадових осіб Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) під час винесення наказу від 20.08.2020 року № 624/7 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 20.08.2020 року № 624/7.

15.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі.

У позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення з позовом до суду, оскільки отримав оскаржуваний наказ лише 16.08.2021 року, а з позовом до суду звернулась лише 02.09.2021 року. До 16.08.2021 року відповідач не вручив оскаржуваний наказ відповідачу

Відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду. Клопотання обгрунтовано тим, що відповідач направив позивачу оскаржуваний наказ одразу після його винесення простим листом. Позивач виконав вимоги оскаржуваного наказу: зупинив нотаріальну діяльність та пройшов навчання. А тому позивач не міг не знати про існування оскаржуваного наказу.

Також відповідач подав клопотання про повернення двох уточнених позовних заяв від 07.02.2022 року та від 14.02.2022 року без розгляду, оскільки позивач одночасно змінив і предмет позову і підстави позову: позивачем доповнено позовну заяву двома уточненими позовними вимогами визнати протиправними дії відповідача під час проведення перевірки позивача та визнати протиправними дії під час винесення оскаржуваного наказу; позивач також доповнив дві уточнені позовні заяви також і новими обставинами та нормами права: посилання позивача на те, що оскаржуваний наказ був винесений з порушенням порядку проведення перевірки; посиланнями позивача на іншу перевірку позивача 2019 року; посилання позивача про відсутність довідки за наслідками перевірки; порушення права позивача на надання пояснень та заперечень на складену довідку.

Позивач у судовому засіданні заперечував стосовно про повернення двох уточнених позовних заяв від 07.02.2022 року та від 14.02.2022 року без розгляду, оскільки позивач не змінював одночасно і предмет і підстави позову: підстави позову залишились незмінними; викладені в уточнених позовних заявах позовні вимоги як спосіб усунення наслідків протиправних дій суб`єкта владних повноважень щодо проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса, є похідними від основної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

Суд, дослідивши заявлені сторонами клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Суд під час відкриття провадження у адміністративній справі не вирішував питання про визнання поважними причин пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Предметом позову є правомірність в т.ч. і наказу від 20.08.2020 р. №624/7, яким зупинено нотаріальну діяльність позивача.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до вимог частини 2 статті 29-2 Закону України «Про нотаріат» відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Таким чином, відповідач повинен довести під розпис оскаржуваний наказ до позивача.

Відповідачем не надано суду доказів вручення позивачу під розпис оскаржуваного наказу раніше дати 16.08.2021 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що не отримання вчасно позивачем оскаржуваного наказу позбавило позивача практичної можливість оскаржити раніше рішення, яке становить втручання у його права та законні інтереси.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду з поважних причин.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Таким чином, одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.

Зміна підстав позову: заміна один фактичних чи правових підстав позову іншими; доповнення фактичних чи правових підстав новими; вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Зміна предмета позову: зміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких позовних вимог; пред`явлення цих позовних вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд зазначає, що позивач в двох уточнених позовних заявах не змінив одночасно і предмет позову і підстави позову, оскільки спірні правовідносин виникли з приводу винесення оскаржуваного наказу; нові заявлені позовні вимоги позивача є похідними від основної позовної вимоги; підстави позову не змінилися: протиправність проведення перевірки приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни за зверненням адвоката Єрмолова Є.М., діючого в інтересах ОСОБА_2 від 05.05.2020 року.

За вказаних обставин позивач не порушив вимоги ч.1 ст. 47 КАС України, а тому підстави для повернення уточнених позовних заяв від 07.02.2022 року та від 14.02.2022 року без розгляду відсутні.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду.

Відмовити у задоволенні клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про залишення позовної заяви без розгляду.

Відмовити у задоволенні клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про повернення уточнених позовних заяви від 07.02.2022 року та від 14.02.2022 року без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.