Ухвала суду № 103380647, 14.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2022 року Справа № 160/25485/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті, починаючи з червня 2015 року, пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка склалася за період з червня 2015 року по грудень 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 з дня звернення до суду;

- допустити негайне виконання рішення суду в сумі виплати пенсії за один місяць.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- документ про сплату судового збору у відповідності до Закону України Про судовий збір на суму 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. або клопотання про звільнення (або відстрочення, або розстрочення) від сплати судового збору з документами, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- належним чином завірених доказів на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням дати їх засвідчення.

10 січня 2022 року від позивача на адресу суду шляхом електронного зв`язку надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви разом із додатками.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, перелічені вище документи отримані 17.01.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року позивачем надано заяву вх.№ 13808/22 від 08.02.2022 року та відомості від 24.12.2021 р. № 476 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2021 року по 3 квартал 2021 року.

Так, в поданій заяві позивач зазначає, що 24.12.2021 року у відповідь на заяву ним отримано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно яких у ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 за період з 1 кварталу 2021 року по 3 квартал 2021 року інформація про доходи відсутня (копія довідка додається). До позовної заяви згідно додатку додано копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 та ІПН, а також копію відповіді ГУПФУ в Дніпропетровській області. Враховуючи скрутне фінансове становище позивача (відомості про відсутність доходів) та відсутність можливості повторно надати засвідчені копії доданих до позовної заяви документів просив суд вважати датою посвідчення копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 та картки платника податків ОСОБА_1 , а також копії відповіді ГУПФУ в Дніпропетровській області від 12.01.2021 року датою підписання позовної заяви. Відкрити провадження у справі 160/25485/21 за позовною заявою ОСОБА_1 .

Розглянувши вищевказану заяву та додані до неї документи на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно доЗакону України"Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеномустаттею 12Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно допунктів 19-21частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно достатті 537Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеномустаттею 52Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

У статті 8 Закону України Про судовий збір зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України Про судовий збір кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на ст. 8, Закону України про "Про судовий збір".

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Долучена до матеріалів справи відомість від 24.12.2021 р. № 476 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2021 року по 3 квартал 2021 року, містять відомості про відсутність у позивача доходів за 2021 рік. Жодних відомостей про те, що позивач не мав будь-яких інших доходів за попередній календарний рік, а саме 2020 рік у вказаному документі не зазначено.

Надана позивачем відомість не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.

Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, доказів річного доходу позивача за попередній (2020 рік) календарний рік, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Аналіз змісту заяви вх.№ 13808/22 від 08.02.2022 року, яка була надана позивачем на виконання ухвали суду від 17.12.2021 р. про залишення позовної заяви без руху та ухвали суду від 18.01.2022р., якою продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, свідчить про те, що позивачем у справі не вчинено дій спрямованих на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову.

При цьому суд наголошує, що у вищезазначених ухвалах, окрім недоліків адміністративного позову, які необхідно усунути позивачу, та строку протягом якого позивач повинен це зробити, також було зазначено спосіб усунення цих недоліків подання до суду документу про сплату судового збору у відповідності до Закону України Про судовий збір на суму 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. або клопотання про звільнення (або відстрочення, або розстрочення) від сплати судового збору з документами, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, але позивачем ці вимоги суду були залишені поза увагою.

Щодо ненадання належним чином завірених доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, у відповідності до процесуального законодавства, якщо позивач має скрутне фінансове становище та у нього відсутня можливість повторно надати засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, ОСОБА_1 має право прибути до суду для ознайомлення з відповідною позовною заявою та засвідчення належним чином відповідних документів.

Отже, станом на 14 лютого 2022 року позивач не виконав вимоги ухвали суду, с клопотанням про продовження строків на усунення недоліків до суду не звертався.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено та підписано 14.02.2022 року.

Суддя О.М. Неклеса