Рішення № 103380465, 11.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Справа № 160/25592/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у зарахуванні періоду строкової військової служби з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року до страхового та пільгового стажу та не застосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при обчисленні розміру пенсії по інвалідності з 26.04.2021 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 період проходження строкової військової служби з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року в стаж роботи за професією «гірничий робітник підземний з повним робочим днем в шахті» ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути питання визначення розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня призначення пенсії з 26.04.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зробити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу та з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з дня призначення пенсії по інвалідності з 26.04.2021 року, із застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом було необґрунтовано та протиправно не зараховано період проходження позивачем строкової військової служби до страхового та пільгового стажу з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року.

17.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03.02.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що у пенсійного органу відсутні підстави для зарахування позивачу періоду строкової військової служби до страхового та пільгового стажу з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року, оскільки страхувальником позивача не було сплачено внески за вказаний період.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності III групи, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

06.08.2021 року ОСОБА_2 звернувся до пенсійного органу із заявою в якій просив зарахувати до загального та пільгового стажу період строкової військової служби в Збройних силах України з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року, а також просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії з 26.04.2021 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.09.2021 року за №30733-24367/М-01/8-0400/21 позивачу відмовлено у задоволенні вимог заяви від 06.08.2021 року та зазначено, що відповідно до інформації, що відображена в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, на час подання заяви про призначення пенсії 09.06.2021 дані про нарахування та сплату внесків за період з 01.01.2005 по 08.11.2005 відсутні, зарахувати даний період проходження строкової військової служби до страхового та пільгового стажу немає підстав.

Для зарахування періоду проходження військової служби з 01.01.2005 по 08.11.2005 до страхового стажу необхідно надати довідку про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Так, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_1 у спірний період з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року проходив строкову військову службу в армії.

При цьому, суд звертає увагу, що строк проходження строкової військової служби позивачем обраховується з 10.11.2004 року по 08.11.2005 року, що підтверджується, як записом у трудовій книжці так і військовим квитком НОМЕР_3 .

Крім того, судом встановлено, що згідно з відомостей електронної пенсійної справи позивача, період строкової військової служби позивача зараховано з 09.11.2004 року по 31.12.2004 рік.

Вказане також не заперечується відповідачем, однак, у зв`язку із відсутністю даних щодо сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2005 по 08.11.2005, відповідачем не зараховано вказаний період роботи позивача до загального та пільгового стажу.

Однак, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина друга статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, до яких належать юридичні особи – роботодавці.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Частина друга статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) у сукупності з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI також покладає обов`язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України особа позбавляється соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на такому підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. За таких умов Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за певний період не є підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії.

В основу зазначених висновків Верховного Суду покладена відсутність вини працівника підприємства у несплаті його роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд зауважує, що на час проходження позивачем строкової військової служби діяв наказ Міністерства оборони України №75 від 05.03.2001 року.

Так, відповідно до пп. 5.1, 5.2 наказу Міністерства оборони України №75 від 05.03.2001 року встановлено, що військовослужбовцям строкової військової служби посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штатах.

Особам, призваним на строкову військову службу, з дня прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.4, 6.8 і 6.11 Положення виплачуються оклади за I тарифним розрядом.

Матеріали справи підтверджують, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині А1126, до повноважень та обов`язків якої належало сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, зокрема за позивача.

Відтак, суд вказує, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення вказаного періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Крім того, суд вказує, що після проходження строкової військової служби, 07.11.2005 року позивач був прийнятий на посаду - гірничий робітник підземний з повним робочим днем в шахті, що підтверджується записом у трудовій книжці, що надає останньому право на зарахування часу проходження строкової військової служби до загального та пільгового стажу, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно та необґрунтовано не зараховано до загального та пільгового стажу позивача період проходження ним строкової військової служби за період з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року.

Втім, суд вважає передчасними вимоги позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути питання визначення розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня призначення пенсії з 26.04.2021 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зробити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу та з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з дня призначення пенсії по інвалідності з 26.04.2021 року, із застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки вказані питання спірною відмовою пенсійного органу не розглядались, оцінка їм не надавалась, відтак, на думку суду, в межах визначених вимог, між позивачем та відповідачем відсутні спірні правовідносини, що виключає можливість суду надавати їм правову оцінку.

За таких обставин, суд вважає за можливе зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 період проходження строкової військової служби з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року в стаж роботи за професією «гірничий робітник підземний з повним робочим днем в шахті».

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у зарахуванні періоду строкової військової служби з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року до страхового та пільгового стажу.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 період проходження строкової військової служби з 01.01.2005 року по 08.11.2005 року в стаж роботи за професією «гірничий робітник підземний з повним робочим днем в шахті».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський