Рішення № 103380453, 10.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Справа № 160/20562/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA110130/2021/000087/1 від 20.10.2021;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2021/00477 від 20.10.2021.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "Торговий дім "Марафон" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію № 110130/2021/030592 від 19.10.2021 р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.11.2021 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої ТОВ "Торговий дім "Марафон" митної декларації, а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованим, а підстави для задоволення позову відсутні.

Також, 23.11.2021 року відповідачем подано до суду клопотання про заміну первісного відповідача у справі № 160/20562/21 Дніпровської митниці Держмитслужби (ВП ЄДРПОУ 43350935) на Дніпровську митницю (ВП ЄДРПОУ 43971371).

Вирішуючи вказане клопотання суд виходить із того, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби, у томі числі Дніпровську митницю Держмитслужби.

Територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №895, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 року № 460 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, у тому числі Дніпровську митницю.

Наказом Держмитслужби від 29.10.2020 року № 489 затверджено Положення про Дніпровську митницю.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 року № 472, з 01.07.2021 року розпочато діяльність Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ІК в ЄДРПОУ 43115923 зареєстрована Державна митна служба України, та у її складі Дніпровська митниця (ІК ВП в ЄДРПОУ 43971371).

Також згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Дніпровська митниця Держмитслужби (ІК в ЄДРПОУ 43350935) з 02.11.2020 року перебуває в стані припинення.

Таким чином, під час розгляду заявленого клопотання судом встановлені обставини процесуального правонаступництва.

За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання відокремленого підрозділу Державної митної служби України Дніпровською про заміну відповідача у справі № 160/20562/21 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

26.11.2021 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та відповідачем у відзиві не надано ані оцінки, ані заперечень на доводи позовної заяви. Відповідач при винесенні рішення про коригування митної вартості та у ході прийняття таких рішень порушив вимоги Митного кодексу України щодо застосування методів визначення митної вартості, оскільки застосування другорядного методу визначення митної вартості не обґрунтовано.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 31.12.2021 р. по 06.01.2022 р. у відпустці, розгляд справи здійснено 10.01.2022 р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.06.2016 року між компанією Tapadia Polyesters Pvt Ltd., Індія (Продавець) та TOB "Торговий дім "Марафон" (Покупець) укладено контракт № 16/26 предметом якого є постачання ПЕТ плівки.

Згідно пункту 1.3 контракту, товар продається партіями. На постачання кожної партії товару сторони узгоджують та підписують специфікацію, що є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 4.2 контракту, ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, оформлення та пересилки вантажних документів, оформлення телекс-релізу, а також доставки товару в порт призначення та морського страхування, що покриває 110 % інвойсної вартості товару.

Пунктом 4.4 контракту визначено порядок оплати, а саме: перша частина платежу - попередня оплата в розмірі 10 % від попередньої вартості партії товару - протягом 10 банківських днів з дня підписання відповідної специфікації; друга частина платежу - балансовий платіж в розмірі різниці між фактичною інвойсною вартістю партії товару та сумою сплаченої попередньої оплати за цю партію товару - протягом 10 банківських днів після отримання від продавця копій всіх вантажних документів, відповідно до п. 5.5 контракту.

Умовами постачання є: CIF-Одеса, відповідно до Інкотермс 2010 (пункт 5.1 контракту).

Сторонами до вказаного контракту погоджено специфікацією № 30 від 02.08.2021 року на поставку товару у кількості 24000 кг. на загальну суму 43190 дол. США, у тому числі: плівки марки РТ (товщина 10 мікрон, ширина 580 мм) у кількості 4 000 кг загальною вартістю 7 320 дол. США; плівки марки РТ (товщина 12 мікрон, ширина 590 та 600 мм) у кількості 6 000 кг та 5 000 кг загальною вартістю 19 030 дол. США; плівки PR (товщина 19 мікрон, ширина 1 040 мм) у кількості 4 000 кг загальною вартістю 7 080 дол. США; плівки PC (товщина 12 мікрон, ширина 740 мм) у кількості 2 000 кг загальною вартістю З 580 дол. США; плівки РСМ-01 (товщина 12 мікрон, ширина 740, 845 та 940 мм) у кількості по 1 000 кг кожного виду загальною вартістю 6 180 дол. США.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію № 110130/2021/030592 від 19.10.2021 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 42533,62 доларів США. загальною кількістю 23669,50 доларів США. На підтвердження митної вартості товару позивачем також було надано до митного органу: INVOICE №ТРРL/1128/21-22 від 01.09.2021 р., автотранспортної накладної (CMR) № 2786 від 17.10.2021 р., коносамент (Bill of lading) COSU6312413250 від 15.09.2021 р., страховий поліс №0000000017591501-01 від 01.09.2021 р.

Митна вартість товару TOB "Торговий дім "Марафон" визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) транспорті (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 5) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом TOB "Торговий дім "Марафон" від 20.10.2021 року повідомлено про неможливість надання інших додаткових документів.

Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення № UA110130/2021/000087/1 від 20.10.2021 р., яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.

Обставини прийняття вказаного рішення: в наданій копії митної декларації країни відправлення від 02.09.2021, а також її перекладі зазначено вартість товару у національній валюті Індії (рупії) та валюті контракту-долари США. Разом з тим, копії митної декларації країни відправлення від 02.09.2021 зазначено ціну товару на умовах FOB - 36513,62 дол.США, фрахт - 6000,00 дол.США, страхування - 20,00 дол.США. Враховуючи зазначене, транспорті витрати оцінюваної партії товару у кількості 23669,50 кг. Становлять 0,25 дол.США/кг. Разом з тим, в наданій калькуляції собівартості від виробника транспорті витрати складають 0,06-0,07 дол.США/кг., що не відповідає розрахунку витрат на доставку відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 02.09.2021. В наданій калькуляції собівартості ціна товару відповідає вартості товару, зазначеній у комерційній пропозиції (прайс-листі) від 01.08.2021 р., де ціна зазначена для імпортера на умовах CIF Одеса. Окрім того, у калькуляції собівартості відсутня інформація щодо включення до ціни товару витрат на страхування товару. Відповідно до наданих сертифікатів якості матеріалом виготовлення товару є поліестер (поліетилентерефталату). У наданій калькуляції собівартості відсутня інформація з якого матеріалу виготовлено товар.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2021/00477 від 20.10.2021 року.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішеня були, зокрема розбіжності у даних копії митної декларації країни відправлення від 02.09.2021р. та наданій калькуляції собівартості від виробника.

Так, судом встановлено, що контрактом № 16/26 від 02.06.2016 року передбачено, що умовами постачання є: CIF-Одеса, відповідно до Інкотермс 2010 (пункт 5.1 контракту).

Також INVOICE №ТРРL/1128/21-22 від 01.09.2021р. містить умови постачання: CIF-Одеса.

Відповідно до умов Інкотермс 2010, умови поставки CIF (англ. Cost, Insurance and Freight) означають, що продавець виконав постачання, коли товар завантажений на транспортний засіб у порту відвантаження, та в ціну товару включено вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки при перевезенні.

Отже умовами поставки CIF передбачають обов`язкове страхування. Зауваження до страхового полісу №0000000017591501-01 від 01.09.2021 р. у спірному рішенні не викладені.

При цьому, суд зауважує, що копія митної декларації країни відправлення та калькуляції собівартості від виробника не є документами, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України підтверджують митну вартість товарів.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що TOB "Торговий дім "Марафон" не подало достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних із страхуванням товару, згідно умов постановки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом № 16/26 від 02.06.2016 року та наявними у справі товаросупровідними документами всі витрати (транспортування, страхування товару) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (копія митної декларації країни відправлення та калькуляції собівартості від виробника) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості товарів за рішенням № UA110130/2021/000087/1 від 20.10.2021 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4061 від 26.10.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці - філії Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (вул.Богдана Хмельницького, буд.16, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 34314692) до Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, ІК ВП в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів UA110130/2021/000087/1 від 20.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2021/00477 від 20.10.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, ІК ВП в ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (вул.Богдана Хмельницького, буд.16, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 34314692) понесені судові витрати в сумі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 січня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков