Рішення № 103380341, 10.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Справа № 160/23857/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними:

- дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування відносно ОСОБА_1 оптимізації до показників, які враховуються при призначенні пенсії відповідно до ст.ст. 25, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виявилась в ухиленні від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахування при її обчисленні доходів від підприємницької діяльності, з яких справлялись страхові внески, за період з 13.09.2012 року по 23.02.2018року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з дня набуття рішенням суду законної сили довічно пенсію без застосування оптимізації, що призводить до заниження заробітку та/або інших показників, які враховуються при призначенні пенсії порівняно з правилами, встановленими ст.ст. 25, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , з дня набуття рішенням суду законної сили довічно пенсію з урахуванням страхового стажу та заробітку з 29.03.2016 року по 31.12.2020 року та доходів від підприємницької діяльності, з яких справлялись страхові внески за період з 13.09.2012 року по 23.02.2018 рік в порядку, визначеному ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину пенсії, на виплату якої ОСОБА_1 мав право, за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у порядку, встановленому законом, згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуває на обліку як пенсіонер за віком з 01.04.2016 року. 10.07.2021 року позивач звернувся до відповідача за детальним розрахунком пенсії, із зазначенням кількості та підстав перерахунків, які провадились (за наявності) та наведенням усіх показників, що враховані для призначення та/або перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 25, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове держане страхування». У серпні 2021 року позивач отримав відповідь, з якої дізнався, що під час розрахунку пенсії: до індивідуального коефіцієнту заробітку було застосовано оптимізацію; перерахунок пенсії здійснювався 01.03.2021 року та 01.07.2021 року; не враховано доходи, які були отримані позивачем, як фізичною особо-підприємцем, з яких було сплачено страхові внески з 2012 по 2018 року. Під час визначення розміру пенсії позивача відповідач застосував «оптимізацію», в результаті якої знижено індивідуальний коефіцієнт заробітку до значення 2,58096. Після досягнення пенсійного віку, тобто після 28.03.2016 року позивач продовжував працювати до 31.12.2020 року, тобто більше 24 місяців страхового стажу, які не відобразились на розмірі пенсії. Крім того, відповідач під час нарахування пенсії жодним чином не застосував доходи за період підприємницької діяльності, а саме: з 13.09.2012 року по 23.02.2018 року, тобто 65 місяців страхового стажу, за який сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року відкрито провадження у справі № 160/238579/21 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.01.2022 року судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначає про необгрунтованість позовних вимог та вказує, що призначена пенсія за віком, з урахуванням страхового стажу, зарахованого по 29.02.2020, що складає 41 рік 6 місяців 7 днів, заробітної плати за періоди роботи та доходу від займання підприємницькою діяльністю за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 29.02.2016 року. Проведення оптимізації впливає на збільшення коефіцієнту заробітної плати, який у свою чергу впливає на розмір пенсії. Оптимізуються ті місяці, в яких заробітна плата була невеликою, або її не було взагалі (як приклад, навчання зараховується до страхового стажу, але без заробітної плати). За бажанням пенсіонера може не проводитись, але це вплине на розмір коефіцієнта заробітної плати та на розмір пенсії в бік зменшення. Із заявою про незастосування оптимізації ОСОБА_1 до Головного управління не звертався. Оскільки позивач працював після призначення пенсії, йому було неодноразово здійснено перерахунки відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу, набутого після призначення пенсії. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. З огляду на те, що ОСОБА_1 останній перерахунок було проведено 01.04.2020 року, яким зараховано страховий стаж по 29.02.2020 року включно, то наступний перерахунок буде проведено через 24 місяці після попереднього, тобто в квітні 2022 року, тому вимогу щодо здійснення перерахунку з урахуванням стажу по 31.12.2020 року відповідач вважає незаконною.

01.02.2022 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог та зазначає про безпідставність доводів відповідача.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з 01.04.2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

10.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати йому детальний розрахунок пенсії, із зазначенням кількості та підстав перерахунків, які проводились (за наявності) та наведенням усіх показників, що враховані для призначення та/або перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 25, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало позивачу відповідь листом № 27533-21661/К-01/8-0400/21 від 12.08.2021 року, в якому зазначило, що розмір пенсії ОСОБА_2 обчислено виходячи із страхового стажу, зарахованого по 29.02.2020, що складає 41 рік 6 місяців 7 днів, заробітної плати за періоди роботи за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 29.02.2016.Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,41500 (41 рік х 12 місяців) + 6 місяців = 498 місяців : 12 : 100 х 1). Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації 2,58096. З 01.03.2021 позивачу проведено перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1, 11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 215, 2016 роки. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки та збільшеної на коефіцієнти 1,17 (з 01.03.2019), 1,11 (з 01.05.2020) та 1,11 (з 01.03.2021), складає 14005,84 грн. (5426,60 грн. х 2,58096). Загальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2021 складає 5918,56 грн, з яких: 5812,42 грн. основний розмір пенсії за віком (14005,84 грн. х 0,41500); 106,14 грн. доплата за понаднормовий стаж 6 років (1769,00 грн. х 6%). Відповідно до Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1769,00 грн., з 1 липня 1854,00 грн., з 1 грудня 1934,00 грн. У зв`язку з цим, з 01.07.2021 проведено перерахунок складової пенсійної виплати, яка базується на розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме, доплати за понаднормативний стаж. Загальний розмір пенсійної виплати позивача складає 5923,66 грн., з яких: 5812,42 грн. основний розмір пенсії за віком (14005,84 грн. х 0,41500); 111,24 грн. доплата за понаднормовий стаж 6 років (1854,00 грн. х 6%).

Позивача, вважаючи, що розмір його пенсії розраховано з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058- IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058- IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За умовами ч. 1 ст. 25 Закону № 1058- IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 1058- IV коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1058- IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058- IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Умовами ч. 3 ст. 40 Закону № 1058- IV при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;

Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Під час визначення доходу фізичної особи - підприємця для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку, що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку, передбаченого законодавством, за членів його сім`ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької діяльності, та за осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.

Під час визначення доходу члена сім`ї фізичної особи - підприємця для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку, внесена за одного члена сім`ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок зазначеної фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону № 1058- IV при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т - розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058- IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час призначення пенсії позивачу було враховано загальний стаж роботи 27 років 6 місяців 6 днів та заробітну плату за періоди роботи та доходу від зайняття підприємницькою діяльністю за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 29.02.2016 роки.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області під час призначення пенсії для розрахунку коефіцієнту заробітної плати була застосована оптимізація, а саме оптимізовано ті місяці, в яких заробітна плата була невеликою, або її не було.

Таку процедуру розрахунку коефіцієнту заробітної плати передбачено приписами ч. 1 ст. 40 Закону № 1058- IV, і лише особиста заява пенсіонера є підставою для незастосування такої оптимізації.

Однак, позивачем до Пенсійного органу під час призначення пенсії відповідну заяву подано не було, отже відповідач в цій частині діяв у відповідності до вимог чинного на час призначення пенсії пенсійного законодавства України.

При цьому, суд враховує, що доказів заниження коефіцієнту заробітної плати внаслідок застосування оптимізації позивачем не надано.

Крім того, суд зазначає, що під час призначення пенсії позивачу було враховано заробітну плату за періоди роботи та доходу від зайняття підприємницькою діяльністю за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 29.02.2016 роки

В подальшому, розмір пенсії ОСОБА_2 обчислено виходячи із страхового стажу, зарахованого по 29.02.2020, що складає 41 рік 6 місяців 7 днів та заробітної плати за періоди роботи за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 29.02.2016.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,41500 (41 рік х 12 місяців) + 6 місяців = 498 місяців : 12 : 100 х 1). Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації 2,58096.

З 01.03.2021 позивачу проведено перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1, 11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 215, 2016 роки.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки та збільшеної на коефіцієнти 1,17 (з 01.03.2019), 1,11 (з 01.05.2020) та 1,11 (з 01.03.2021), складає 14005,84 грн. (5426,60 грн. х 2,58096).

З 01.07.2021 проведено перерахунок складової пенсійної виплати, яка базується на розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме, доплати за понаднормативний стаж. Загальний розмір пенсійної виплати позивача складає 5923,66 грн., з яких: 5812,42 грн. основний розмір пенсії за віком (14005,84 грн. х 0,41500); 111,24 грн. доплата за понаднормовий стаж 6 років (1854,00 грн. х 6%)

Зважаючи, що під час призначення позивачу пенсії та подальшого її перерахунку, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло у відповідності до вимог Закону № 1058- IV, що доведено до відома позивача листом №27533 21661/К-01/8-0400/21 від 12.08.2021, за яким загальний розмір пенсії до виплат складає 5932,66 грн., суд не вбачає підстав для перерахунку пенсії та здійснення виплати за результатами зазначеного перерахунку.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України» (Заяви №23759/03 та №37943/06) від 14 жовтня 2010 року, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п.33 цього рішення).

У розумінні ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з тим, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність своїх дій та рішень, а позивачем не доведено протиправності дій та бездіяльності відповідача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового забору при зверненні до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна