Ухвала суду № 103380041, 11.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 лютого 2022 року Справа №160/2795/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Дніпрофінансгруп» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати неправомірними дії відповідачів, які полягали у проведенні незаконної оцінки майна та порушенні процедури проведення оцінки та відповідно визнати недійсною оцінку майна - 11/20 частину домоволодіння загальною площею 56,7 кв.м, житлова площа 22,7 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами №30 та земельну ділянку площею 0.890 га к.н. 1210100000:07:414:0030, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , наведену в звіті від 17 грудня 2021 року, виконаному фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження ВП №66107551;

- зобов`язати відповідача провести незалежну оцінку відповідного майна;

-судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, який набрав чинності з 1 вересня 2021 року, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак, надані позивачем копії додатків до позовної заяви для суду та учасників у справі не засвідчені належним чином, зокрема, відсутня відмітка "згідно з оригіналом", особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її власне ім`я та прізвище, дата засвідчення копії.

Таким чином, позивачу слід надати копії додатків до позовної заяви, що засвідчені належним чином для суду та для учасників у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривня.

Судом встановлено, що позивачем надано до суду платіжні доручення про сплату судового збору, АТ КБ Приватбанк від 17.01.2022 №0.0.2420529421.1 на суму 992,40 грн та № 0.0.2420527404.1 на суму 496,20 грн.

Як вбачається із платіжних доручень №0.0.2420529421.1 та № 0.0.2420527404.1 на суму 496,20 грн, судовий збір сплачений не на реквізити Дніпропетровського окружного адміністративного суду, які визначені на сайті Судова влада (https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/tax/).

Крім того, згідно з інформацією, відображеною в підсистемі автоматизованої системи документообігу суду (комп`ютерна програма Діловодство спеціалізованого суду) - "Реєстр підтверджень оплат із Казначейства", в базі даних відсутній облік даних про підтвердження зарахування цих коштів до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Вказані обставини підтверджуються довідкою в.о. начальника відділу аналітики та судової статистики від 09.02.2022 №199.

Таким чином, позивачем при зверненні з даним позовом не надано суду доказів сплати судового збору, у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі, що свідчить про невиконання останнім приписів ч. 3 ст. 161 КАС України.

З метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору на суму 992,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавцем встановлено строк, протягом якого особа, чиї права, свободи чи інтереси порушуються рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця або приватного виконавця може звернутися до суду із позовом про їх оскарження.

Предметом спору у даній справі є дії відповідачів, які полягають у проведенні оцінки майна, наведеній у звіті від 17 грудня 2021 року.

До адміністративного суду позивач звернувся 07.02.2022, тобто з порушенням десятиденного строку звернення до суду, що визначений статтею 287 КАС України, для вказаної категорії справ.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до позовної заяви не надано.

Частиною 1 статті 121 КАС України, встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що останній про порушення своїх прав дізнався 10.01.2022, відтак наявні підстави для поновлення строку є недостатнім, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Суд зазначає, що клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду може бути викладене також у позовній заяві, проте у будь-якому випадку таке клопотання має містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви; докази, що додаються до заяви (клопотання, заперечення), у даному випадку докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Позивачем на підтвердження обставин в частині дати з якої, на думку позивача, останній дізнався про порушення своїх прав (10.01.2022) жодних доказів не надано.

Таким чином, доводи позивача наведені в позові щодо відсутності підстав для висновку про пропуск позивачем строку на звернення до суду, судом визнаються необгрунтованими.

Беручи до уваги вищевикладене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з документальним обгрунтуванням дати, з якої він дізнався про порушене право, а також докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

За змістом ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Позивачем в адміністративній справі щодо спорів, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу можуть бути лише претенденти та/або учасники такого конкурсу.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, КАС України визначає, що у публічно-правовому спорі відповідачем є суб`єкт владних повноважень, з урахуванням того, що позивачем у даному випадку є фізична особа - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Позивачем в якості відповідачів визначено Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжу О.В. та фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .

Предметом даного спору є дії відповідачів, які полягають у проведенні оцінки майна, наведеній у звіті від 17 грудня 2021 року.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.

В силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» дії та рішення приватного виконавця по оцінці можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі 821/197/18 та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2020 року у справі № К/9901/15814/20.

З огляду на вищевикладене, позивачу слід надати позовну заяву з визначенням учасників справи, згідно до викладених вище висновків суду з примірником відповідно до кількості сторін у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Позивачем у позові серед учасників даної справи зазначено: "третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Дніпрофінансгруп».

Однак, в тексті позовної заяви, позивачем, у відповідності до норм ст.49 КАС України не зазначено на якому саме боці - позивача чи відповідача, позивач вважає за необхідне залучити ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" як третю особу, та відсутні обґрунтування стосовно того, яким саме чином судове рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Дніпрофінансгруп».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом просить:

-визнати неправомірними дії відповідачів, які полягали у проведенні незаконної оцінки майна та порушенні процедури проведення оцінки;

-визнати недійсною оцінку майна - 11/20 частину домоволодіння загальною площею 56,7 кв.м, житлова площа 22,7 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами №30 та земельну ділянку площею 0.890 га к.н. 1210100000:07:414:0030, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , наведену в звіті від 17 грудня 2021 року, виконаному фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження ВП №66107551;

- зобов`язати відповідача провести незалежну оцінку відповідного майна.

Отже, суд звертає увагу, що заявлені позивачем позовні вимоги про визнання недійсною оцінки майна, наведену в звіті від 17 грудня 2021 року не відповідають вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України.

До того ж, вимога про зобов`язання відповідача провести незалежну оцінку відповідного майна не конкретизована, а саме: не зрозуміло, до якого саме відповідача вона звернута, враховуючи, що позивачем у позовній заяві визначено два відповідача.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- копії додатків до позовної заяви, що засвідчені належним чином для суду та для учасників у справі;

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 992,40 грн, у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі;

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

- позовної заяви з визначенням учасників справи, згідно до викладених в мотивувальній частині цієї ухвали висновків суду з примірником відповідно до кількості сторін у даній справі;

- позовної заяви з урахуванням вимог ч. 2 ст. 49 КАС України;

- позовної заяви з урахуванням вимог ч. 1 ст. 5 КАС України.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна