Рішення № 103379466, 07.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 160/18008/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/18008/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням заяви від вх. 24.11.2021, просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення від 15.09.2021 року № 046350008366 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії в зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2021 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлим чоловіком, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2021 року в розмірі з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позовна заява обґрунтована протиправними діями відповідача відносно позивача щодо відмови в призначенні пенсії, у зв`язку з втратою годувальника. В рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач посилається на недостатність страхового стажу, оскільки як зазначає відповідач право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону мають особи віком 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років, однак такі підстави не відповідають нормам чинного законодавства.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/18008/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18008/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 18.11.2021 надано до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з огляду на їх необґрунтованість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 залучено до участі у справі №160/18008/21 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350).

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 21.12.2021 надано до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем 05.01.2022 надано відповідь на відзив, за змістом якого ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та наданій відповіді на відзив.

Згідно положень ст.262 КАС України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 02.05.1981 року та по день смерті чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

На момент смерті чоловік перебував на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та розраховану відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.09.2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлим чоловіком ОСОБА_2 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.09.2021 року № 046350008366 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Підставою для відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника слугувала відсутність страхового стажу, відповідно до ст. 26 Закону, якою визначено вік 60 років за наявність страхового стажу не менше 28 років.

Повідомленням про результат розгляду заяви про призначення пенсії від 08.09.2021 позивачу направлено рішення від 15.09.2021 року № 046350008366.

Не погоджуючись з вказаним позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України №1058-ІV.

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону України №1058-ІV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст.5 Закону України №1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами ст.8 Закон України №1058-ІV, передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України №1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 року по 21.02.2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з п.1 ч.2 ст.36 Закону України №1058-ІV, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Відповідно ч.3 ст.36 Закону України №1058-ІV, до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України №1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно до ч.1 ст.38 Закону України №1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч.2 ст.36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону - довічно.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні та до яких, зокрема, відносяться чоловік або дружина померлого годувальника, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України №1058-ІV.

Судом з оскаржуваного рішення суду від 15.09.2021 року №046350008366 встановлено, що підставою відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника стало відсутність достатнього страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV (більше 28 років).

За приписами статей 26, 38 Закону №1058-ІV, підставою для визначення непрацездатності члена сім`ї померлого годувальника, зокрема, дружини (чоловіка) в цілях визначення права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, є досягнення останніми саме пенсійного віку необхідного для призначення пенсії за віком.

Таке поняття як «страховий стаж» є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону України №1058-ІV.

Таким чином, законодавець чітко розрізняє ці поняття і встановлює відповідні умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Позивачу 07.05.2021 виповнилось 60 років, тобто факт досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України № 1058-ІV не заперечується відповідачем, таким чином у розумінні приписів частини третьої статті 36 Закону України №1058-ІV, остання вважається непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника - чоловіка, ОСОБА_2 .

Іншою обов`язковою умовою для призначення та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника за нормами згаданого Закону України №1058-ІV, є наявність страхового стажу померлого годувальника, який має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності.

Факт наявності у померлого годувальника - чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , достатнього (більше 15 років) страхового стажу підтверджується відповідачем.

Так у рішенні від 15.09.2021 року відповідачем зазначено, що страховий стаж померлого годувальника складає 65 років 05 місяців 07 днів.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства рішення від 15.09.2021 року № 046350008366 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії в зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо частини позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Але ж в даному випадку зобов`язання відповідача призначити пенсію є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту рішення відповідача вбачається, що відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії. Таким чином, пенсійний орган у спірних відносинах вже реалізував свої дискреційні владні повноваження.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.03.2018 (справа № 823/795/17), від 27.02.2018 (справа № 816/591/15-а), від 16.09.2015 (справа № 21-1465а15), від 30.09.2019 у справі № 818/1760/17

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З метою захисту порушених прав позивача суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлим чоловіком, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2021 року.

Стосовно частини позовних вимог про призначення пенсії в розмірі з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси осіб підлягають захисту у разі встановленням судом факту їх порушення. А отже, такі вимоги є передчасними.

Убезпечення в майбутньому від порушення прав не узгоджуються із завданням адміністративного судочинства, оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, а суд позбавлений права задовольняти вимоги на майбутнє.

Крім того, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, у даному випадку визначення розміру пенсії та її складових, що взяті для такого розрахунку.

Підсумовуючи, суд зазначає, про відсутність підстав для задоволення вказаної частини вимог позивача.

Відповідно до положень ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору, суд зазначає наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі № 160/18008/21 задоволено частково.

Відстрочено сплату судового збору ОСОБА_1 при поданні позовної заяви за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, до ухвалення судового рішення у справі №160/18008/21 у розмірі 908,00 грн.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на висновки суду та прийняте рішення, судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн., який підлягав оплаті, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідачів на користь Державного бюджету України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., рішення постановлено в перший робочий день судді 07 лютого 2022 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 15.09.2021 року № 046350008366 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії в зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлим чоловіком, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2021 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь Державного бюджету України, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350) на користь Державного бюджету України, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко