Ухвала суду № 103379401, 09.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 лютого 2022 року Справа № 160/157/22 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00776621811 від 26.05.2021 року, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту про проведення камеральної перевірки № 7395/04-36-18-11/25515076 від 28.04.2021 року щодо накладення штрафу на ТОВ «Україна» іпн.25515076 в сумі 54675,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/157/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» було залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду позовної заяви, в якій зазначити офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, та уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення точного номеру оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача, з яким фактично не погоджується позивач, а також надати копію цієї позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; копію позовної заяви для відповідача та засвідчених належним чином копій документів, долучених до позову, у відповідності до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна» за допомогою засобів поштового зв`язку та отримана 27.01.22, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

04.02.2022 на адресу суду від позивача надійшов лист, до якого долучено уточнену позовну заяву, засвідчені копії наступних документів: податкового повідомлення-рішення від 26.05.2021 №0076621811, розрахунку штрафної санкції, платіжного доручення№2636 від 04.12.2020, акту від 28.04.2021 №7395/04-36-18-25515076, скарги до ДПС України, рішення про результати розгляду скарги від 27.09.2021, копія поштового конверта штрих-кодом 0405350203435, лист-відстеження 0405350203435, платіжне доручення №4481 від 29.12.2021 про сплату судового збору, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, статут ТОВ «Україна», клопотання про поновлення строку, у відповідності до кількості учасників справи.

Дослідивши позовні матеріали, а також документи, надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду позовної заяви, в якій, зокрема, уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення точного номеру оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача, з яким фактично не погоджується позивач.

Згідно з уточненою позовною заявою встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00776621811 від 26.05.2021 року, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту про проведення камеральної перевірки № 7395/04-36-18-11/25515076 від 28.04.2021 року щодо накладення штрафу на ТОВ «Україна» іпн.25515076 в сумі 54675,00 грн.

Однак, у поданих доказах на підтвердження вказаних у позовній заяві обставин міститься податкове повідомлення-рішення №0076621811 від 26.05.2021 року, тобто з іншим номером, аніж зазначений у позовних вимогах.

Отже, уточнена позовна заява не містить конкретизації, з яким саме рішенням відповідача (точні реквізити податкового повідомлення-рішення) позивач пов`язує позовні вимоги, що свідчить про не усунення недоліків шляхом, зазначеним в ухвалі суду від 10.01.2022.

Щодо строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022 позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до абзацу 1 ч.4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Досудове врегулювання проводилось шляхом направлення скарги до Державної податкової служби України. Рішення ДПС України про результати розгляду скарги №21898/6/99-00-060301-06 від 27.09.2021 отримано позивачем 02.10.2021. За таких обставин, позивач впевнений, що строк пред`явлення позову у даній справі становить три місяці, позивач звернувся в межах, визначених ч.4 ст.122 КАС України. Тому, просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною.

Розглянувши клопотання позивача та доводи на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу у застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п. 56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст. 56 ПК України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п.56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.56.17.3).

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При цьому, відповідно до п. 56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, положення пункту 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як встановлено з матеріалів позову, позивач використовував процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0076621811 від 26.05.2021 року про нарахування штрафу у розмірі 54675,00грн., яке було прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту камеральної перевірки ТОВ «Україна» з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, № 7395/04-36-18-11/25515076 від 28.04.2021 року.

Як самостійно зазначає позивач у позові, що підтверджено ним також і у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, рішення ДПС України про результати розгляду скарги №21898/6/99-00-060301 від 27.09.2021 отримано позивачем 02.10.2021.

За таких обставин, з урахуванням положення пункту 56.19 статті 56 ПК України з 04.10.2021 (перший робочий день після відповідної дати) розпочався перебіг місячного строку для звернення до адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0076621811 від 26.05.2021 року.

Однак, позивач із цією позовною заявою звернувся до суду лише 31.12.2021 (згідно із відбитком поштового штемпеля на конверті), тобто із пропуском місячного строку звернення до суду із цією позовною заявою.

Посилання позивача на те, до спірних правовідносин має застосовуватися не місячний, а тримісячний строк звернення до суду, визначений у частині 4 статті 122 КАС України, суд оцінює як неприйнятні з огляду на те, що звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене закінченням процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0076621811 від 26.05.2021 року та отриманням позивачем рішення контролюючого органу вищого рівня за результатами використання процедури досудового порядку узгодження, тому норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 року по справі №500/2486/19 сформулював такий правовий висновок: норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, підтверджені відповідними та належними доказами.

Однак, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин незалежних від позивача, які унеможливили його своєчасне звернення до суду з даною позовною заявою.

Згідно частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а його доводи про своєчасне звернення до суду є хибними, суд дійшов, що клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, у зв`язку із чим у клопотанні про поновлення строку було відмовлено, а також невиконання позивачем вимог ухвали суду від 10.01.2022 в частині щодо надання до суду позовної заяви із уточненням змісту позовних вимог шляхом зазначення точного номеру оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача, з яким фактично не погоджується позивач, дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Щодо сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2270,00 грн., суд роз`яснює, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги, а тому позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачеві Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна».

Роз`яснити, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова