Ухвала суду № 103379241, 14.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2022 року Справа № 160/918/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО СЕКОНД ГРУП" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО СЕКОНД ГРУП" до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС UA110160/2019/000262/1 від 01.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.09.2021.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 7 ст.161 КАС України чітко визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що в прохальній частині позову позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС UA110160/2019/000262/1 від 01.09.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.09.2021, проте, до позовної заяви копій таких оскаржуваних рішень не надає, клопотання про їх витребування також не подає.

Також, ч.4 ст.161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з Актом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ №36, складеним на підставі Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України головним спеціалістом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ Смоліговець А.В. у присутності начальника управління з організаційного забезпечення суду Шкурко О.Ю. та старшого інспектора Криволап Д.С. про те, що під час розкриття конверта (пакета) по адміністративній справі №160/918/22, надісланого від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СЕКОНД ГРУП" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, було виявлено відсутність додатка зазначеного в позовній заяві, а саме: квитанція про сплату судового збору; копія статуту ТОВ "ЕВРО СЕКОНД ГРУП"; копія наказу про призначення директора №1; оригінал ордеру; копія сертифікату якості; копія інвойсу; копія автотранспортної накладної; копія зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позивачу подати до суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також копії оскаржуваних рішень або клопотання про їх витребування.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-IX від 2 грудня 2021 року установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду з майновими вимогами щодо визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС UA110160/2019/000262/1 від 01.09.2021, позивач повинен був сплатити судовий збір відповідно до вимог вищевказаного Закону. Враховуючи відсутність в матеріалах позовної заяви копії оскаржуваного рішення UA110160/2019/000262/1 від 01.09.2021, суд не має можливості самостійно визначити суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за вимогу майнового характеру.

Також, ч.3 ст.6 Закону №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом позовних вимог позивач просить суд також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.09.2021, що є немайновою вимогою.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду також з немайновою вимогою, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2481,00 грн. за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що позов має одночасно майновий і немайновий характер, позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 2481,00 грн. за вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового характеру, відповідно до Закону №3674-VI.

Серед іншого, ч.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивач не додав копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що відповідачем у даній адміністративній справі позивач вказує Дніпропетровську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39421732), проте, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що вищевказану юридичну особу було припинено за рішенням щодо реорганізації, про що 26.11.2021 року було внесено запис №1002241120031070391.

Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ ВП 43971371) було створено як філію (інший відокремлений підрозділ) Державної митної служби України, про що 03.12.2020 року було внесено запис №1000741030010086387.

Отже, з урахуванням п.9 ч.1 ст.4 КАС України, саме Дніпровська митниця (код ЄДРПОУ ВП 43971371) є належним відповідачем за даним позовом, до якої мають бути звернуті позовні вимоги в прохальній частині позову.

Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позов, який містить вимогу немайнового характеру у розмірі 2481,00 грн. та за вимогу майнового характеру у розмірі, встановленому Законом, за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, суд вважає за необхідне дану позовну заяву залишити без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО СЕКОНД ГРУП" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:

- уточненого позову із зазначенням належного відповідача - суб`єкта владних повноважень, до якого мають бути звернуті позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, а саме - Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ ВП 43971371);

- всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також копії оскаржуваних рішень відповідача;

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить одночасно майновий і немайновий характер відповідно до Закону;

- копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко