Рішення № 103379045, 13.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Справа № 160/17841/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00321 від 02.08.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Такт» є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності. На виконання зовнішньоекономічного контракту ЗЕД № 410 від 02.03.2020 p., специфікації (доповнення до контракту) № 18 від 23.03.2021 p., а також рахунок-фактури (інвойс) № 1188 від 30.06.2021 р. ТОВ «Російський металопрокат» (Росія) згідно міжнародної автомобільної накладної CMR № 101124 від 30.06.2021 р. здійснило на адресу позивача поставку товару походженням Російська Федерація, виробництва ПАТ "Надеждинский металургійний завод", торговельна марка "УГМК-СТАЛЬ" (Росія). Згідно із специфікації постачанню підлягає металопрокат: круги в асортименті у вигляді прутків відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандартів. На підставі цієї специфікації та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення цей товар було заявлено шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація (ЕМД) №UA110130/2021/018952 від 06.07.2021р. Представник позивача зауважив, що товар - чорні метали прутки (круг) з вуглецевої сталі, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, згідно ГОСТ не є арматурним прутком, на які видано сертифікати якості та сертифікати походження та не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації, в редакції рішення від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05, оскільки це рішення стосується виключно арматури та катанки, водночас, ввезений позивачем товар не є ні тим, ні іншим, а тому рішення відповідача про відмову в прийнятті митної декларації є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалу про відкриття провадження у справі, разом із копією позову та доданими до неї матеріалами, отримано відповідачем 26.10.2021р., що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач, станом на 13.12.2021р. відзив на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» (код ЄДРПОУ 21858879) зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності юридична особа 05 липня 1995 року. До видів економічної діяльності підприємства (за КВЕД) належить: 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення виробів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту копія ЗЕД № 410 від 02.03.2020p., специфікації (доповнення до контракту) № 18 від 23.03.2021 p., а також рахунок-фактури (інвойс) № 1188 від 30.06.2021р. ТОВ «Російський металопрокат» (Росія) згідно міжнародної автомобільної накладної CMR № 101124 від 30.06.2021р. здійснило на адресу позивача поставку товару походженням Російська Федерація, виробництва ПАТ "Надеждинский металургійний завод", торговельна марка "УГМК-СТАЛЬ" (Росія).

Згідно специфікації постачанню підлягає металопрокат: круги в асортименті у вигляді прутків відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандарті. Номери державних (міждержавних) стандартів яким має відповідати товар вказані у специфікації, сертифікатах якості.

На підставі цієї специфікації та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення цей товар було заявлено шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація (ЕМД) UA110130/2021/018952 від 06.07.2021 р.

За кодом 7214997900 згідно УКТЗЕД

1.Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 55ПП, розмір круг 34,0 мм - 4,900 ти, хімічний склад: С-0,58%; Mn-0,12%; Si-0,14%; Р-0,006%; S-0,006%; Сг-0,14%; Ni-013%; Cu-0,23%; N-0,01%; AS-0,01%; MN+SI+CR-0,4000%.

Виробник: ПАТ "Надеждинский металургійний завод", торговельна марка "УГМК-СТАЛЬ".

До митного оформлення були подані сертифікат якості від 29.06.2021р. №10/5245 та сертифікат походження №1013000167 6709580 від 01.07.2021р.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України службові особи відповідача склали акт відбору проб (зразків) товару № UA110130/2021/018952 від 06.07.2021 р. для проведення лабораторних випробувань з метою встановлення характеристик товару визначальних для однозначної кваліфікації товару згідно УКТЗЕД та на предмет того чи є товар арматурою (арматурним прокатом).

Оскільки код товару УКТЗЕД 7214997900 є в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» в редакції рішення від 20.04.2018 р. № АД-390/2018/4411-05 яким впроваджено антидемпінгове мито за ставкою 15,21 %, то за насідками консультацій з інспектором митниці єдиною умовою прийняття до оформлення вказаної митної декларації була сплата позивачем антидемпінгового мита яке включається до бази оподаткування ПДВ при імпорті товарів в Україну. Без такої сплати товар за тимчасовою митною декларацією не міг бути випущений у вільний обіг до отримання результатів митної експертизи.

Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками лабораторного дослідження зразків товару проведеного Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби був складений висновок № 1420003700-0494 від 13.07.2021 р. відповідно до пункту 10 якого завданням для дослідження (аналізу, експертизи) є: провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД; визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу; визначити хімічний склад товару (легована чи нелегована сталь); визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки; у випадку виявлення невідповідності характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару; визначити тимчасовий опір розривання, відносне подовження після розривання, границю плинності фізичну (умовну); у разі їх виявлення істотних обставин, з приводу яких не було поставлено запитання включити їх до висновку.

Отже, експерт митниці не встановив невідповідність, недостовірність заявлених позивачем відомостей в графі 31 митної декларації та доданих до неї супровідних документів.

Згідно висновку експерта митниці вміст вуглецю експертом митниці не встановлений, за механічними характеристиками (визначення тимчасового опіру розривання, відносне видовження після розірвання, границю плинності фізичну (умовну) - дослідження товару експертом митниці не проводилися, за марочним складом - експертом митниці не підтверджено що марки сталі 55 ПП використовується для виготовлення арматури чи катанки, визначення належності товару до арматурного прокату чи катанки експертом не проводилося.

Імпортований позивачем товар без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, тобто має гладкий профіль (саме цим обумовлений відбір зразків проб товару). Такий профіль може мати арматура класу (А240С), однак, масові частки хімічних елементів у сталі з ківшевою пробою (склад арматурної сталі) арматури класу (А240С) повинен відповідати таблиці З ДСТУ 3760:2019 (арматурна сталь з гладким профілем має максимальну допустиму кількість вуглецю 0,22%).

Згідно висновку експерта механічні характеристики товару, вміст вуглецю не визначалися через відсутність необхідного обладнання. Серед використаних експертом джерел відсутні ГОСТи, окрім ГОСТу (ДСТУ EN ISO 13385-1:2018 який не призначений для ідентифікації арматури чи катанки. Спірний товар (згідно сертифікату якості № 53/336 від 15.03.2021 р.) який не визнано недостовірним) містить у хімічному складі вуглець 0,57% що майже в тричі перевищує максимально допустимий для гладкої арматури.

Оскільки позивач заявив до митного оформлення прутки (круг) БЕЗ вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, а відповідач не відніс спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також що експертом митниці не було встановлено що товар, який був предметом експертного дослідження, уявляє собою арматуру чи катанку, то позивач виходячи з положень частини 4 ст.3 Митного кодексу України, п.4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податків (імпортера) подав додаткову декларацію ЕМД UA110130/2021/022289 від 02.08.2021р. до тимчасової (гр. 2 ДТ). В цій декларації знов заявив той самий товар що і за тимчасовою митною декларацією та повторно заявив що товар не являється арматурним прутком.

Одночасно позивач заявив до повернення сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 38597,698 грн (код платежу 023, гр. 48 митної декларації) та ПДВ в розмірі 7719,59 грн (код платежу 028, гр. 48 митної декларації).

Однак, відповідач прийняв рішення про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску товарів № UA110130/2021/00321 від 02.08.2021 р. про що була оформлена картка відмови в якій підставою для відмови вказано: За МД UA110130/2021/022289 від 02.08.2021 р. Декларантом порушено вимоги ст. 266 п.1.4 МКУ№4495-VIвід 13.03.12 в частині сплати митних платежів, а саме по товару №1 (Прутки (круг) з вуглецевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер.канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013,ОСТ 2590-2006,не являється арматурним прутком, марка сталі 55ПП, розмір круг 34,0мм - 10,250тн, хімічний склад: С-0,58%; Mn-0,12%;Si-0,14%; Р-0,006%; S-0,006%; Cr-0,14%;Ni-0,13%;Си-0,23%; N-0,01000%; As-0,01000%;Mn+Cr+Si-0,40000%.%.), не сплачено антидемпінгове мито. Відповідно до статті 16 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту " МІЖВІДОМЧА КОМІСІЯ З МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ прийняла рішення № АД-382/2017/4411-05 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації", згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %.

У зв`язку з відмовою у митному оформленні спірної митної декларації позивач подав до відповідача нову додаткову ЕМД UA110130/2021/022365 від 02.08.2021 р. на підставі якої і було завершено митне оформлення товару за тим самим описом, як такий що не являється арматурним прутком (гр. 31 митної декларації), однак без повернення антидемпінгового мита та ПДВ нарахованого на суму такого за спірний товар.

Правомірність та обґрунтованість картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00321 від 02.08.2021 року є предметом позову, з яким позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини першої та другої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Частина четверта статті 275 МК України визначає, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

У відповідності до частини дев`ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту, Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту, Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну.

Пунктом 2 статті першої Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту №330-XIV від 22 грудня 1998 року антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Згідно частин шостої та восьмої статті 16 вищевказаного Закону остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.

Частиною 1 статті 28 Закон №330-XIV встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

28.12.2017 Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону Комісія прийняла рішення № АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що мас такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Згідно з рішенням Комісії №АД-382/2017/4411-05 остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21%.

Відповідно до листа ДФС України від 02.01.2018 №68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28.08.2018).

20.04.2018 за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28.12.2017 викладено в такій редакції:

1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

З наведених положень слідує, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

У митній декларації в графі 31 позивачем зазначені номери державних стандартів яким відповідає товар. Вказані ГОСТи є у вільному доступі, в тому числі в мережі Інтернет.

ГОСТ 2590-2006 визначає геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний державний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматурного чи іншого, до катанки чи ні.

Інші міждержавні стандарти вказані в сертифікатах якості (ГОСТ є спеціальними та їх сфера застосування (застосування металопрокату та марок сталі які відповідають цим ГОСТам) визначена ними.

ГОСТ 30136-94 (ИСО 8457-1-89) Міждержавний стандарт катанка з вуглецевої сталі звичайної якості технічні умови (відкрите джерело інформації: http://www.mdgr.com.ua/content/files/manuaIfile file/gost-30136-94.pdf) містить інформацію про марки сталі з яких виготовляється катанка серед яких не має марок заявлених позивачем до митного оформлення.

Ввезений позивачем товар має гладкий профіль (не має вм`ятини, ребра, борозни або інші рельєфи, створені під час прокатування, або ті, що зазнали кручення після прокатування).

На виконання доручення ДП «УкрНДНЦ», копія якого наявна в матеріалах справи, позивач отримав лист № 103 від 30.10.2019 р. ТОВ «Національний технічний комітет по стандартизації в металургії 4» (ТК4) фахівці якого є розробниками Національних стандартів України (щодо металопродукції та щодо арматурного прокату зокрема) на ці запити згідно якого надано роз`яснення що саме слід розуміти під арматурним прокатом (ДСТУ EN 10080:2009 Національний стандарт України. «Сталь для армування бетону зварювана рифлена арматурна сталь В 500». Затверджено наказом Держспоживстандарту України від 21 березня 2005 р.№ 67 з 2006-07-01.

Зроблений фаховий та в межах компетенції висновок про те, що круглий не профільований прокат призначений для армування залізобетонних конструкцій, згідно ДСТУ 3760:2019 виготовляють тільки класу А240 С. Будь-який сортовий прокат не може вважатися арматурним прокатом, якщо у розділі «сфера застосування» нормативного документу, згідно з яким його постачають, не вказано, що він призначений для армування бетону або попереднього напруження бетону (пункт 4 відповіді).

В матеріалах справи відсутні докази того, що ввезений позивачем товар має клас А240С.

Додатком А до ДСТУ 3760-2006 до якого відсилає додаток до листа Мінекономрозвитку і торгівлі України від 22.08.2018 р. №4413-06/37204-03 (зазначений у картці відмови як підстава прийняття оскаржуваного рішення) встановлено рекомендовані марки сталі (СтЗсп, СтЗпс, СтЗкп) для виготовлення арматурного прокату з гладким профілем класу А 240, А 240С. Згідно листа № 103 від 30.10.2019 р. ТОВ «Національний технічний комітет по стандартизації в металургії 4» (ТК4) (м. Дніпро) арматурний прокат з гладким профілем (який імпортований позивачем) існує тільки класу А 240С та виготовляється із сталі тієї самої марки сталі (СтЗсп, СтЗпс, СтЗкп) згідно таблиці 5 розділу 2 «технічні вимоги» ГОСТ 5781-82.

Таким чином, зміна ДСТУ 3760-2006 на ДСТУ 3760-2019 не призвела до того, що в Україні змінилися вимоги до рекомендованих марок сталі для арматурного прокату.

Ввезений позивачем товар виготовлений за міждержавними стандартами (ГОСТ 2590-2006, 1050-2013) сфера застосування яких не є арматурний прокат, з марок сталі які не призначені для виготовлення арматури, що узгоджується з інформацією доведеною відповідачу листом Мінекономрозвитку і торгівлі України від 22.08.2018 р. № 4413-06/37204-03 з додатком на 3 арк.

Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані Державними стандартами, Технічними умовами обов`язковими для суб`єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи ст. 266, ст. 268 Господарського кодексу України.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч. 1 ст. 266, 268 ГК України).

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Також суд дійшов висновку про те, що висновок № 1420003700-0494 від 13.07.2021 р. складений Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Державної митної служби України є неповним, оскільки експерт митниці не встановив невідповідність, недостовірність заявлених позивачем відомостей в графі 31 митної декларації та доданих до неї супровідних документів.

Згідно п.11.2 висновку дослідження проведені з використанням аналізатору елементного складу EXPERT 3L (зав. № 129U/2012) у послідовному режимі (1).

Відповідно до відкритих даних (на сайті proflab.com.ua та інших сайтах) аналізатор елементного складу EXPERT 3L дозволяє здійснювати автоматичну оцінку вмісту вуглецю (6С) в низьколегованих сталях та чавуні.

Тому, суд не бере до уваги посилання експерта у висновку на те, що вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. В протилежному випадку аналізатор елементного складу EXPERT 3L (зав. № 129U/2012) є несправним.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Відповідно до п.26 ст.1 цього Закону товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування.

Відповідно до листа від 12.03.2019 року № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством наголошено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Листом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.09.2019 р. №42140/6/99-99-19-04-01-15 позивача додатково повідомлено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою не є об`єктом застосування заходів, про що Мінекономрозвитку листом від 22.08.2018 № 4413- 06/37204-03 та від 05.09.2018 № 4413-06/39-0934-03 повідомлено ДФС. Зазначаємо, що для визначення товару як такого, до якого застосовується антидемпінгове мито, товар повинен підпадати під обидва критерії класифікації. А саме, опис товару та код УКТЗЕД. Належність товару до кодів УКТЗЕД за описом здійснюється окремими територіальними органами ДФС у місцях митного оформлення.

Отже, суд наголошує на тому, що для застосування антидемпінгового мита не достатньо лише товарної класифікації за кодом УКТЗЕД без співпадання товару по опису згідно рішення Комісії, оскільки рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту від 22.12.1998, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об`єктом відповідного розслідування. Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку статті 12 Закону № 330 скарги національним товаровиробником, з обов`язковим зазначенням товару, (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об`єктом демпінгу.

Рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 прийняте відносно конкретно визначеного товару, опис якого наведено в рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТЗЕД.

Зазначене аж ніяк не означає, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330-XIV .

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем до митного оформлення товар за описом та призначенням повністю не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації в редакції рішення від 20.04.2018 № АД- 390/2018/4411-05, оскільки це рішення стосується виключно арматури та катанки.

Крім того, суд зазначає, що Картка відмови містить єдину підставу відмови у прийнятті митної декларації -несплата антидемпінгового мита, наслідок порушення ним вимог п.1, 4 ст. 264 МК України (без зазначення частин цієї статті до якої відносяться нібито порушені декларантом пункти цієї норми права, що унеможливлює стверджувати, що відмова у прийнятті митної декларації належним чином обґрунтована, а відтак і законна). При цьому ст. 264 МК України містить 13 частин, однак жодна з них не містить пункту під номером 4, а частина 4 цієї статі взагалі не стосується підстав відмови (підстав та предмету позову).

Картка відмови не містить інформації, що відмова у прийнятті спірної митної декларації обумовлена отриманням результату застосування алгоритму ідентифікації прутків доведений саме митницям для службового користування, а не декларантам листами Мінекономрозвитку від 22.08.2018 № 4413-06/37204-03, від 21.08.2019 № 4413-06/35262-03 та від 13.03.2019 № 4413-06/11029-03 за параметрами: хімічним складом, механічними характеристиками, геометричними параметрами, марочним складом, класом міцності та його результати та посилання на цей лист.

Наведення в картці відмови змісту графи 31 митної декларації зміст якої не змінився під час всього процесу декларування (від подачі першої до останньої митної декларації) з якою погодився відповідач не свідчить про недотримання декларантом (позивачем) вимог митного законодавства та наявність підстав для сплати антидемпінгового мита.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00321 від 02.08.2021 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v.Turkey №48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.

Суд враховує норми частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у справі є суб`єктами владних повноважень, відзив на позовну заяву не подано без поважних причин, суд вважає за необхідне, кваліфікувати такі дії відповідача як визнання позову.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, слід задовольнити.

Щодо клопотання представника позивача від 13.10.2021 про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 855 було утворено як юридичну особу публічного права Дніпровську митницю Держмитслужби.

Дніпровська митниця Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935) з 02.11.2020 знаходиться в стані припинення у зв`язку із реорганізацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби, у томі числі Дніпровську митницю Держмитслужби.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, у тому числі Дніпровську митницю.

Наказом Держмитслужби від 29.10.2020 № 489 затверджено Положення про Дніпровську митницю.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 № 472 з 01.07.2021 розпочато діяльність Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ЄДРПОУ 43115923 зареєстрована Державна митна служба України, та у її складі Дніпровська митниця (ЄДРПОУ ПВ 43971371).

Відповідно до підпунктів 56, 57, 58 пункту 4 Положення про Дніпровську митницю, затвердженого наказом ДМС України від 29.10.2020 № 489, Митниця відповідно до покладених на Держмитслужбу завдань здійснює у зоні своєї діяльності окремі делеговані повноваження Держмитслужби, а також повноваження визначені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами: забезпечує здійснення митного контролю та митного оформлення товарів; забезпечує правильність заповнення та використання митних декларацій, внесення до них змін та визнання декларацій недійсними; здійснює митний контроль та виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перемішуються через митний кордон України.

Підпунктами 21, 22 пункту 5 Положення про Дніпровську митницю визначено, що Митниця з метою виконання повноважень бере участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва Митниці) через начальника Митниці, а також без окремого доручення начальника Митниці через його заступників та посадових осіб самостійних структурних підрозділів Митниці, відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів Митниці в судах без окремого доручення начальника Митниці; представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах (місцевих (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); апеляційних (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); Верховному Суді (Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді), з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу.

Митниця здійснює свої повноваження (у тому числі й окремі делеговані повноваження Держмитслужби) як безпосередньо, так і через митні пости, які є структурними підрозділами Митниці (пункт 7 Положення про Дніпровську митницю).

Митниця утворюється як територіальний орган Держмитслужби без статусу юридичної особи, має окремий баланс, майно, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та банках (пункт 16 Положення про Дніпровську митницю).

Таким чином, під час розгляду заявленого питання судом встановлені обставини процесуального правонаступництва.

Статтею 52 КАС Українивстановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку допустити в адміністративній справі № 160/17841/21 заміну відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935) його правонаступником Дніпровською митницею (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, будинок 22, код ЄДРПОУ ПВ 43971371)..

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9ст. 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4ст. 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витратКАС Українине передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VIпередбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятоюстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судом встановлено, що в межах цієї справи позивач на підставі додаткової угоди від 20.08.2021 року до договору № 01/2019 від 07.12.2019 року користується правовою допомогою адвоката Бичкова В.В., яким складено та надіслано до суду позовну заяву, письмові пояснення, а також клопотання про долучення додаткових документів.

Пунктом 3 Додаткової угоди від 20.08.2021 до Договору про надання правової допомоги №01/2019 від 07.12.2018 встановлено, що з урахуванням характеру спору (предмету та підстав позову), кваліфікації та досвіду адвоката та його участі в аналогічних справах клієнта сторони дійшли згоди що за надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг), передбаченої п.1 цієї додаткової угоди клієнт має сплатити виконавцю фіксований гонорар в розмірі 2000,00 грн без ПДВ, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У випадку розгляду справи в загальному позовному провадженні з викликом представників сторін розмір фіксованого гонорару підлягає перегляду до дати призначення судом підготовчого засідання, якщо клієнт не просить розглянути справу у письмовому провадженні. Розмір фіксованого гонорару не залежить від кількості складених адвокатом документів, їх обсягу та витраченого адвокатом часу.

Отже, суд вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Позивачем 12.11.2021 надано до суду додаткові докази, а саме акт прийому -передачі адвокатських послуг від 09.11.2021, платіжне доручення від 09.11.2021 №16642 на суму 2000,00 грн.

Відтак, суд доходить висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим. Суд також врахував складність справи, кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання позивачу у цій справі правничих послуг, а також значення цієї справи для позивача та його репутації.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката Бичкова В.В.є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Також, суд зазначає, що позивач при зверненні з позовом до суду сплатив судовий збір у розмір 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15836 від 01.09.2021 року.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючисьст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (49005, м.Дніпро, вул.Героїв Крут, 16а, ЄДРПОУ 21858879) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00321 від 02.08.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (49005, м.Дніпро, вул.Героїв Крут, 16а, ЄДРПОУ 21858879) судові витрати у розмірі 4 270 (чотири тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова