Рішення № 103378969, 17.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/13791/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальній міграції реадмісії та видворення УДМС України у Волинській області від 27 вересня 2021 року про заборону громадянину Республіки Литви ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальшого в`їзду на територію України терміном на З роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням відповідача від 27 вересня 2021 року заборонено Кінті Алгімантасу подальший в`їзд на територію України терміном на З роки. Вказане рішення відповідачем винесено на підставі статті 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства . В рішенні відповідач зазначив, що ОСОБА_2 вчинив злочин спрямований на підрив авторитету органів державної влади України та посягнув на встановлений порядок службової діяльності в окремих ланках державного апарату. Відповідач вважає, що дії позивача суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України та порушують засади, передбачені пунктом 3 статті 3 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Позивач з такими твердженнями відповідача у рішенні не погоджується, вважає, що уповноважені органи державної влади можуть прийняти рішення про заборону вїзду в України лише з підстав, визначених ч.1 ст.13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на обставини та підстави з якими відповідач пов`язує встановлення заборони в`їзду в Україну строком на 3 роки.

З наведених підстав позивач вважає, що рішення є протиправним, підлягає скасуванню та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позову не визнав та зазначив, що з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інтересів національної безпеки України чи охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні та відповідно до пункту 1 статті 1, пунктів 1-3 статті 2, підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 13 Закону України «Про правовий статус Іноземців та осіб без громадянства» Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області 27 вересня 2021 року прийняте рішення про заборону громадянину Республіки Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальшого в`їзду на територію України терміном на З роки. З врахуванням викладеного просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Позивач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Литви, про що свідчить копія паспорта № НОМЕР_1 .

27 вересня 2021 року головним спеціалістом сектору запобігання нелегальній міграції реадмісії та видворення УДМС України у Волинській області ухвалено рішення про заборону громадянину Республіки Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальшого в`їзду на територію України терміном на 3 роки.

Це рішення було винесене на підставі подання ГУНП у Волинській області від 14.09.2021. Обґрунтуванням рішення стало те, що ОСОБА_2 під час перебування на

території України вчинив кримінальне правопорушення, так 27.01.2021 о 00:27 в МАПП "Ягодин", що в с. Старовойтове, на в`їзд в Україну громадянин Кінта ОСОБА_5 за безперешкодний пропуск через кордон за відсутність ПЛР - тесту надав інспектору неправомірну вигоду в сумі 50 євро.

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 10 лютого 2021 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.369 КК України, і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі -1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Зазначений вирок набрав законної сили 15 березня 2021 року. Позивачем присуджений штраф було сплачено в повному розмірі у встановлений строк. В ході розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав повністю, обвинувальний акт до суду надійшов з угодою про визнання винуватості.

У рішенні від 27 вересня 2021 року Управління Державної міграційної служби України у Волинській області зазначило, що з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інтересів національної безпеки України чи охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні та відповідно до пункту 1 статті 1, пунктів 1-3 статті 2, підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийняте рішення про заборону громадянину Республіки Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальшого в`їзду на територію України терміном на З роки.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

У спірному рішенні зазначено, що воно прийняте на підставі статті 13 Закону України від 22 вересня 2011 року №3773-VI Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (надалі Закон №3773-VI, в редакції станом на 17 січня 2018 року).

Відповідно до частини першої статті 13 Закон №3773-VI в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку;

якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну;

якщо така особа намагається здійснити в`їзд через контрольні пункти в`їзду виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в`їзду виїзду.

Вказаний перелік підстав для заборони в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства є вичерпним.

Частинами другою, третьою статті 13 Закону №3773-VI визначено, що за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України. Рішення про заборону в`їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Спірне рішення від 27 вересня 2021 року, що є предметом позову, не містить конкретного посилання на абзаци частини першої статті 13 Закону №3773-VI, якими визначено правові підстави для в`їзду іноземцю в Україну. Не зазначив про це відповідач і у відзиві.

На думку відповідача заборона в`їзду необхідна в інтересів національної безпеки України чи охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Проте з таким твердженням відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно, додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про національну безпеку України", державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Кінтою Алгімантасом було порушено Закон України, за що останній поніс покарання. Позивачем присуджений штраф було сплачено в повному розмірі у встановлений строк. За час перебування Кінти Алгімантаса на території України жодних інших кримінальних, адміністративних порушень ним вчинено не було. Отже, на даний час дії позивача не порушують вимоги ч. 3 ст.3 цього Закону, не спрямовані на порушення прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні та не порушують інтересів національної безпеки України чи охорони громадського порядку.

Суд дійшов висновку, що рішення від 27 вересня 2021 року про заборону в`їзду Кінти Алгімантасу в Україну прийняте відповідачем необґрунтовано та без зазначення конкретних норм закону, на підставі яких вона прийнята.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз норм чинного законодавства та встановлених судом обставин свідчить про те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів наявність правових підстав для прийняття постанови про заборону ОСОБА_3 в`їзду в Україну строком на три роки.

Отже, вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованою та її слід задовольнити.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн., сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 16.11.2021 (а.с.6).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 37821586) про визнання протиправним та скасування рішення про заборону в`їзду в Україну задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Волинській області від 27 вересня 2021 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Литви ОСОБА_1 строком на три роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області судові витрати у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук