Рішення № 103378929, 16.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/15369/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу сумі 54978,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 54 978,97 грн, який виник внаслідок нарахування пені згідно статті 129 ПК України в сумі 54 979,07 грн.

З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 09.02.2021 №2475-13, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 454978,97 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала направлена рекомендованою кореспонденцією за місцем проживання відповідача та вручена 29.12.2021.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечує позовні вимоги повністю та просить відмовити в задоволенні позову.

На обгрунтування своєї позиції вказує, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №803/201/17, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.03.2019, позов ОСОБА_1 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2016 №0074151304 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 27.12.2016 №0074151304 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 89824,68 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 68 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 22456,17 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень 17 коп.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 27.06.2017.

Вказує, що Луцька ОДПІ під час донарахування ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб зобов`язана була включити до суми отриманого доходу у вигляді додаткового блага лише основну суму прощеного боргу (неповернутого кредиту) в розмірі 245586,33 грн. У зв`язку з цим, враховуючи ставки податку, визначені в п.167.1 ст.167 ПК України (в редакції, чинній на момент отримання позивачем доходу), сума середньомісячного доходу, що оподатковується за ставкою 15% становить 12180,00 грн, а тому сума податку на доходи фізичних осіб за цією ставкою складає 1827,00 грн (12180,00 грн х 15% = 1827,90 грн), при цьому сума середньомісячного доходу, що оподатковується за ставкою 17% становить 233406,33 грн (245586,33 грн -12180,00 грн = 233406,33 грн), відтак за цією ставкою сума податку на доходи і фізичних осіб складає 39679,08 грн (233406,33 грн х 17% = 39679,08 грн). Отже, сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає нарахуванню ОСОБА_1 має становити 41 506.08 грн (1827,00 грн + 39679,08 грн = 41506,08 грн).

Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2. 54.3.4. 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Відтак, сума штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих позивачу має становити 10376,52 грн (41 506,08 грн х 25% = 10376,52 грн).

Також позивач зазначає, що з витягу АІС, доданого до матеріалів справи вбачається, що нею згідно платіжного доручення №1507081SB від 24.02.2021 було сплачено кошти в розмірі 51 882,70 грн у відповідності до рішення суду по справі №803/201/17, а також по факту отримання ППР №0040120707 від 16.12.2020, тому у неї відсутній борг згідно акту перевірки від 11.11.2016 №5342/13-04/2966504609.

ОСОБА_1 також зауважує, що сума пені в розмірі 54 815,32 грн значиться станом на 05.02.2021, проте відповідачем не зазначено за який період дана пеня нарахована та на яку суму, оскільки Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на Забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний місяць включно, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до частини першої постанови КМУ від 09.12.2020 N1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2» установити з метою запобігання поширенню на території Украй їй гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2» (Офіційний вісник України, 2020р., N , 23, cm. 896, N 30, cm. 1061), від 20 травня 2020 р. N392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України, гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, cm. ізд4, N52, cm. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-C0V-2 (Офіційний вісник України, 2020 р.,N63, cm. 2029)

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача заперечує доводи відповідача та вказує, що з розрахунку сум податкового боргу вбачається нарахування ОСОБА_1 пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування сумі 54 815,32 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0040120707, з 16.12.2020 по 11.11.2016 на підставі рішення суду по справі №803/201/17 (№К/9901/39696/18 від 19.03.2019). 05.02.2021 за результатом судового оскарження, поновлено в ІКП (кодом операції 3HR) донарахованого основного платежу за актом перевірки від 11.11.2016 №5342/13-04/2966504609 згідно податкового повідомлення-рішення № 0040120707 від 16.12.2020 в сумі 41 506, 08 грн, (кодом операції 347) та штрафну санкцію в сумі 10376,52 грн (кодом операції 22L) нараховано засобами програмного забезпечення «Податковий аудит» пеню за заниження податкового зобов`язання з урахуванням періоду адміністративного та судового оскарження в сумі 54815,32 грн.

Згідно даних картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування відповідачем 24.02.2021, згідно платіжного доручення №1507081SB, відповідачем сплачено до бюджету податковий борг по даному податку в сумі 51 882,70 грн по терміну сплати 08.02.2021, у зв`язку з чим відповідачем донараховано пеню згідно акту перевірки від 11.11.2016 №5342/13-04/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 16.12.2020 №0040120707 в сумі 163,75 грн ( основного платежу - 131,00 та штрафну санкцію в сумі 32,75 грн).

З урахування наведеного, відповідач вважає, що позовні вимоги грунтуються на нормах законодавства, які діяли на момент вчинення правопорушення, а пеня нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, визначеного за результатами контрольно-перевірочних заходів, тому просить позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 21.07.2004.

Станом на 25.08.2021 за відповідачем ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 54 978,97 грн, який виник внаслідок нарахування пені, згідно статті 129 ПК України в сумі 54 979,07 грн, що підтверджується витягом з ІТС «Податковий блок», довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу.

Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 09.02.2021 №2475-13.

Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості (пені), який позивач додав до позовної заяви вбачається, що позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до статті 129 ПК України за період з 20.02.2015 по 31.01.2021 у розмірі 54815,32 грн.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.».

В подальшому, пункт 52-1 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом від 13.05.2020 № 591-IX та Законом від 13.05.2020 № 591-IX, викладено у наступній редакції:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.».

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 карантин установлено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 карантин установлено з 1 серпня 2020 року по 19 грудня 2020 року.

У п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 за №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зазначено: «Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст.896, №30, ст.1061), від 20 травня 2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину до 28.02.2021.

Отже, запроваджений з 01.03.2020 карантин не переривався і наразі триває, що є загальновідомою обставиною у розумінні частини третьої статті статті 78 КАС України.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та такий захід застосовується щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого Податковим кодексом України. Тобто, на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, суд вважає, що нарахувавши відповідачу під час дії карантину пеню у загальному розмірі 54978,97 грн, ГУ ДПС у Волинській області порушило приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Щодо нарахування пені до періоду 01.03.2020, суд зазначає, що з наявних у справі матеріалів неможливо встановити суму пені нараховану до 1 березня 2020 року, крім цього, нарахування пені є дискреційним повноваженням контролюючого органу, тому, вимога позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 54978,97 грн не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинської області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський