Ухвала суду № 103377049, 17.02.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №6/447/8/22 Справа №447/357/22

У ХВ АЛ А

щодо видачі дубліката виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання

17.02.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», боржник: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,

в с т а н о в и в:

08.02.2022 до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого документу у справі №2-н-215/09 р. про стягнення заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк». Заяву мотивує тим, що Миколаївським районним судом Львівської області видано виконавчий документ №2-н-215/09. При підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено. Пошуки не призвели до позитивного результату. З вказаних підстав, просить видати дублікат виконавчого документу та поновити строк для пред`явлення такого до виконання. На підтвердження викладеного, представник заявника долучив до матеріалів заяви акт звірки отриманих виконавчих листів.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, та видачу дублікату виконавчого документа.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення заяви, суд встановив такі обставини справи та надав їм оцінку.

Оглядом матеріалів справи №2-н-215/09 р. встановлено, що 25.08.2009 суддею Миколаївського районного суду Львівської області було видано судовий наказ за заявою Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 9252,04 грн., 15 грн. удових витрат та 46 грн. судового збору.

26.08.2009 вказаний судовий наказ було надіслано боржниці ОСОБА_1

11.09.2009 судовий наказ було надіслано ЗАТ КБ «ПриватБанк» для пред`явлення його до виконання після набрання ним законної сили 10.09.2009.

Вказане підтверджується актом №402 від 02.02.2022, долученого до матеріалів заяви про втрату виконавчих документів, долученого представником заявника до матеріалів заяви та не спростовується таким.

В акті №402 від 02.02.2022, долученого до матеріалів заяви, вказано, що згідно проведеної звірки отриманих у період 2009-2022 років і фактично наявних (не пред`явлених в органи ДВС України) виконавчих листів, виявлено факт втрати виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області у справі №2н-215/09.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Положення ч. 1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, представник заявника, як на поважну причину пропуску строку, вказував на те, що виявлено факт втрати виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області у справі №2н-215/09.

На момент набрання судовим наказом законної сили діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV).

Статтею 22 Закону №606-XIV було передбачено, що виконавчі документи може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми вказує на те, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

У постанові від 21.08.2019 у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-рп/2013 у справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно правил частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставами для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата та звернення до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, якщо його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду виключно до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент видачі виконавчих листів.

У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом із тим, представник заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 08.02.2022, поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об`єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.

У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 у справі №759/308/13-ц.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наведене прямо стосується стадій виконавчого провадження, оскільки саме виконавче провадження, в розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», є завершальною стадією судового провадження.

Правові позиції викладені ЄСПЛ у рішеннях у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20.09.2011 та у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22.10.1996 дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому, вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.

Визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечивши рівність сторін виконавчого провадження.

Таким чином, судом не встановлена наявність поважних причин пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд відмовляє у його поновленні та видачі дублікату виконавчого листа.

Керуючись ст. 81, 89, 247, 258-260, 433 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», боржник: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Головатий А.П.