Постанова № 103376006, 17.02.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/6192/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, за участю захисника О.С.Муріна, який діє в інтересах особи, що притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського ВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює,

за адміністративне правопорушення, передбачене ст.164 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Виноградівського районного суду Закарпатської області із відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, після повернення даної справи на до оформлення, знову надійшла справа про адміністративне правопорушення, запроваджена за протоколом серії ВАБ №801501 від 18.11.2021р., згідно якого підприємець ОСОБА_2 17.11.2021р. близько 15.58 години, в с.Чепа по вул.Миру-б/н, біля кафе «Габріела», продавав паливно-мастильні матеріали, а саме, дизель без відповідних на те документів, зокрема, Висновку з оцінки впливу на довкілля.

Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою ОСОБА_2 на розгляд справи щодо нього не з`явився, проте його захисник О.С.Мурін, який діє в інтересах особи, що притягається до адмінвідповідальності, в судовому засіданні заперечував провину ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу даного правопорушення, а відтак провадження у справі просив закрити, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно з ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти, діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, то мають цільову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з ст.42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - де самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз`яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб`єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування,а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, з досліджених судом матеріалів справи (протокол серії ВАБ №801501) судом встановлено, що поліцейськими до даного протоколу долучено копію Дозволів №421.19.21 та №420.19.21, згідно яких фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 Брошняку Управлінням Держпаці у Закарпатській області на підставі його заяви та відповідно до висновку експертиз від 12.09.2019р. №40282391-02-5638.19 та №40282391-02-5630.19 надано дозвіл з 01.10.2019р. по 01.10.2024р. на проведення підприємницької діяльності з продажу паливно-мастильних матеріалів в

АДРЕСА_2 , а підставі належних та достовірних доказів судом встановлено, що громадянин ОСОБА_2 на законних підставах здійснюється господарська діяльність, що відповідно має ознаки підприємницької діяльності.

Щодо того, що в протоколі ОСОБА_2 інкримінується, що він 17.11.2021р. близько 15.58 години, в с.Чепа по вул.Миру-б/н, біля кафе «Габріела» продавав паливно-мастильні матеріали- дизель без відповідних на те документів, зокрема, Висновку з оцінки впливу на довкілля, суд зазначає наступне.

Так, чинне законодавство розрізняє «Висновок з оцінки впливу на довкілля» та «Рішення уповноваженого органу про продовження планової діяльності», яке, в свою чергу, є підставою для початку провадження цієї діяльності.

Тобто підставою для продовження планової діяльності є не Висновок з оцінки впливу на довкілля, а Рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планової діяльності.

Водночас, юридичне формулювання вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі серії ВАБ №801501 від 18.11.2021р., не відповідає диспозиції ч.1 стт.164 КУПАП, адже йому в провину ставиться здійснення експлуатації автозаправочної станції в с.Чепа по вул.Миру-б/н саме без одержання Висновку з оцінки впливу на довкілля, а не без Рішення про продовження планової діяльності, яке і є дозвільним документом.

У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, який, крім іншого, є документом в межах якого розглядається справа про адміністративне правопорушення, складений без дотримання вимог, встановлених КУпАП, що позбавляє суддю можливості розглянути дану справу у відповідності до вимог закону та, водночас, не може прийматися суддею як доказ, що фіксує подію адміністративного правопорушення.

Крім того, ст.1 Закону України «Про екологічну експертизу» було визначено, що екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно ст.4 Закону України «Про екологічну експертизу», метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.

Однак, Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність на підставі п.4 ст.17 Закону України «Про оціню впливу на довкілля».

У п.5 ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та у низці інших нормативно-правових актів, у тому числі, у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначення "екологічна експертиза" замінено на "оцінка впливу на довкілля", а розділ VI Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи, виключено.

За змістом наведених норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» фактично замінив у цьому контексті Закон України «Про екологічну експертизу».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі № 580/1078/18.

Отже, Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» такий документ дозвільного характеру, як висновок державної екологічної експертизи не передбачений.

Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст.ст.9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що суду не було надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.164,247,284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяА. А. Надопта