Ухвала суду № 103375604, 17.02.2022, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/5296/18

1-кп/264/129/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пустовойт Т.В., судді Матвєєвої Ю.О., присяжних Шкільняк З.О., Афанасьєва С.М., Філонової С.А., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Сластіна М.С., захисників Білозьорова О.Б., Ульяненка А.А., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобами відеофіксації питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 грудня 2021 року строк тримання під вартою обвинуваченим продовжено до 17 лютого 2022 року включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, указуючи на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема тяжкість покарання за інкриміноване правопорушення, можливість переховування від суду, знищення доказів, впливу на свідків. Всі ці ризики на теперішній момент продовжують існувати, в зв`язку з чим застосування інших більш м`яких заходів не забезпечить належної поведінки обвинувачених.

Захисник Ульяненко А.А., якого підтримав його підзахисний ОСОБА_2 , заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що не вбачає жодного аргументу для цього, матеріали по справі вже знаходяться в суді, свідки подій відсутні, а тому ризики на які посилається прокурор не існують, при цьому підзахисний тривалий час перебуває під вартою, що в свою чергу порушує його права, як особи відносно якої не має обвинувального вироку. Просили змінити тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Білозьоров О.Б. якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , у судовому засіданні також заперечували проти продовження запобіжного заходу, вказуючи на те, що наведені прокурором ризики не підтверджені належними доказами, в той час, як підзахисний вже тривалий час перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору, які далекі від прийнятних до існування. На теперішній момент у державі існує реальна загроза війни, в той час, як підзахисний є військовослужбовцем та може виконану вати свої обов`язки щодо захисту країни. Просили змінити з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників по справі, суд приходить до наступного.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою визначається судом з урахуванням обставин, викладених в ст.ст.177, 178 КПК України, зокрема обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я осіб, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, будучі військовослужбовцями мають навички поводження зі зброєю та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити ці дії. Метою застосування такого виду запобіжного заходу є запобігання спробам обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які на теперішній момент не допитані, переховуватися від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження та повторно вчинити злочин.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який, у зв`язку з чим суд, керуючись вимогами ч.3 ст.331 КПК України, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів, внаслідок чого відмовити у задоволенні клопотань захисту та обвинувачених.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Відносно висловлень захисту щодо тривалого перебування обвинувачених під вартою, у світлі положень ст.28 КПК України, з урахуванням кількості учасників по справі, специфіки інкримінованого обвинуваченим злочину, кримінальне провадження є вочевидь складним, тому суд не вбачає тривале тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою надмірним.

Також, суд звертає увагу, що неодноразові відкладення судового розгляду відбувались з причини неявки захисників обвинуваченого ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості продовжувати судове слідство по справі.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів тобто до 17 квітня 2022 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів тобто до 17 квітня 2022 року включно.

В задоволенні клопотань захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: Ю.О. Матвєєва

Присяжні З.О. Шкільняк

С.М. Афанасьєв

С.А. Філонова