Рішення № 103374340, 10.02.2022, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/94/22

ЄУН: 714/10/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2022 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.за участю: секретаря судових засідань Якобан І.В.

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариства зобмеженою відповідальністю«Вердикт капітал»(далі ТОВ«Вердикт капітал») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 10 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі по тексту ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 94824447000, за умовами якого відповідачка отримала споживчий кредит у вигляді встановленого карткового рахунку у розмірі 35260 грн., строком до 10.10.2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 67 % річних. Проте, ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків не виконала та станом на 09 грудня 2021 року за нею створилася заборгованість на загальну суму 75202 грн. 98 коп., яка складається з 32955 грн. 73 коп. заборгованості за кредитом та 42247 грн. 25 коп. заборгованості за відсотками.

Позивач, як особі якій належить право грошової вимоги за договором факторингу № 149 від 07.10.2019 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТХІЛЛС ВЕСТА», а останнє згідно договору факторингу № 08-10/19 08.10.2019 року відступило право вимоги по вищевказаному кредитному договору ТОВ «Вердикт капітал», просив стягнути вказану суму заборгованості за кредитом з відповідачки, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 24 січня 2022 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Втім, в матеріалах справи міститься заява останнього про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 за обставин належного повідомлення про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася без поважних причин, відзив на позов не надала, у зв`язку з чим, суд в силу ст. 280 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, слід зазначити про наступне.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2018 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 94824447000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого банк надав позичальниці ОСОБА_1 кредит у розмірі 35260 грн.

Відповідно доп.3.5Договору позичальникзобов`язується повернутикредит,сплатити закредит,інші платежі,шляхом внесенняануїтентних платежіввідповідно доГрафіку платежів(Додаток№1до Договору),але вбудь-якомувипадку кредитповинен бутиповернутий непізніше 10.10.2022 року.

Розмір ануїтетного платежу становить 2126 грн., який повинен сплачуватись щомісячно до 10 числа (включно) кожного місяця. Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 67% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється у розмірі 74% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. (п.п. 3.6 3.9 Договору).

Відповідно до договору факторингу № 149 від 07.10.2019 року, ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТХІЛЛС ВЕСТА» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за вищевказаним кредитним договором. У свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТХІЛЛС ВЕСТА» згідно договору факторингу № 08-10/19 укладеного 08.10.2019 року відступило ТОВ «Вердикт капітал» своє право вимоги за кредитними договорами, в т.ч. і укладеного з відповідачкою ОСОБА_1 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості наданого позивачем, ОСОБА_1 10 жовтня 2018 року отримала кредит на загальну суму 35260 грн. Однак, за користування вказаним кредитом, станом 09 грудня 2021 року за відповідачкою утворилася заборгованість на загальну суму 75 202 грн. 98 коп., яка складається з 32 955 грн. 73 коп. заборгованості за кредитом та 42 247 грн. 25 коп. заборгованості за відсотками.

За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Нормами ст.ст. ст.610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, враховуючі вищенаведене суд приходить до висновку, що сторони, а саме ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, 10 жовтня 2018 року уклали спірний кредитний договір. При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину жодною із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання. Банк надав відповідачці кредитні кошти, які остання повинна була повернути шляхом внесення відповідних щомісячних платежів.

Втім, оскільки відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків за кредитним договором, за нею утворилась заборгованість у загальну суму 75202 грн. 98 коп., яка складається з 32955 грн. 73 коп. заборгованості за кредитом та 42247 грн. 25 коп. заборгованості за відсотками.

При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора і до позивача перейшло права ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», які в свою чергу перейшли від ПАТ «УкрСиббанк», і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплатити заборгованість за кредитним договором.

Оскільки, на день розгляду справи зі сторони відповідачки не надано доказів про виконання свого обов`язку в частині погашення заборгованості по кредитному договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат понесених на отримання правничої допомоги також підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Позивачем,на підтвердженняпонесених витратна професійнуправничу допомогу,надано договір№05-03/2021про наданняправової допомогивід 05.03.2021року укладеногоіз адвокатськимоб`єднанням «ЛІГАЛАССІСТАНС», який містить інформацію про те, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору; копією прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» із зазначенням виду послуг та ціною роботи; копією заявки на надання юридичної допомоги №40 від 24.11.2021р. із зазначенням виду правових (юридичних) послуг, які погодженні між сторонами, та їх вартості на загальну суму 9000 грн.; копією витягу з Акту №4 про надання юридичних послуг від 28.11.2021р. на суму 9000 грн.; копією платіжного доручення №0307390000 від 02.12.2021р. про оплату ТОВ «Вердикт Капітал» на рахунок АО «Лігал Ассістанс» за надання правової допомоги відповідно до договору №05-03/2021 від 05.03.2021р. в загальній сумі 90000 грн.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом,витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує :1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову,значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, суд зауважує, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція, платіжне доручення або інший банківський документ). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні таких витрат.

Така правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16.

Як було встановлено судом, позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу було надано належні докази, а вказаний розмір витрат суд вважає співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Таким чином, з відповідачки слід стягнути на корить позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Крім цього, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки підлягають відшкодуванню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 2270 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 274-280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: 60521, с. Цурень, Чернівецького району, Чернівецької області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 75202 грн. (сімдесят п`ять тисяч двісті дві) грн. 98 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., а також 9000 (дев`ять тисяч) грн. понесених витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено «15» лютого 2022 року.

Суддя: