Рішення № 103374104, 10.02.2022, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3893/20

Провадження № 2/635/578/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

секретар судового засідання Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної події, третя особа ОСОБА_3 ,

представник позивача адвокат Рудик Іван Іванович, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1034325 від 23 грудня 2020 року,

представник відповідача адвокат Майборода Сергій Сергійович, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1034325 від 23 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, вимоги за яким уточнив та остаточно просить стягнути з відповідача АТ «СК «Країна» на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3856,29 гривень; стягнути з відповідача ФО-П ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 26537,75 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те, що 08 лютого 2020 року о 13:00 за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Пісочин, вулиця Полтавське шосе, 212-Б, відбулася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автобуса ПАЗ 32054-07, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який на момент ДТП був працевлаштований водієм ФО-П ОСОБА_2 . Постановою Харківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, як, винну особу у вчиненні дорожньо-транспортної події, яка відбулася 08 лютого 2020 року. Оскільки на момент дорожньо-транспортної події ОСОБА_3 виконував свої трудові обов`язки водія автобусу та перебував у трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_2 , тому саме останній повинен нести відповідальність за завдану ОСОБА_3 шкоду. В результаті вказаної ДТП транспортний засіб Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, чим позивачу завдано матеріальну шкоду. На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автобуса ПАЗ 32054-07, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СК «Країна» відповідно до полісу страхування № АО/4546714. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 37-D/75/7, складеного 11 квітня 2020 року ФО-П ОСОБА_5 на замовлення АТ «СК «Країна» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 27793,75 гривень. 15 квітня 2020 року страховиком виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 22637,46 гривень за вирахуванням податку на додану вартість в розмірі 3856,29 гривень та франшизи в розмірі 1300,00 гривень. Розмір страхового відшкодування з позивачем не узгоджувався. З метою ремонту пошкодженого після ДТП автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_6 , який здійснив ремонт даного транспортного засобу, вартість якого склала 53031,50 гривень. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодування складає 26537,75 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача ФО-П ОСОБА_2 . За вказаних обставин позивач змушена звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 липня 2020 року відкрито провадження по справі.

24 вересня 2020 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_7 , який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1025141 від 24 вересня 2021 року подав суду клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому просив визнати ФО-П ОСОБА_2 неналежним відповідачем у цивільній справі №635/3893/20, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не перебував та не перебуває у трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_2

29 вересня 2020 року представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення вимог позивача, посилаючись на їх необґрунтованість та незаконність, зважаючи на те, що АТ «СК «Країна», як страховик цивільно-правової відповідальності особи винної в ДТП, відшкодував в повному обсязі страхове відшкодування, а різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) утворилась через те, що за вимогами спеціального закону страховик відшкодовує вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, вирахуванням франшизи та ПДВ та за умови належного (експертного) розрахунку суми завданого збитку.

29 жовтня 2020 року представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» подав суду клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу «EasyCon».

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2020 року задоволено клопотання АТ «СК «Країна» та постановлено провести судове засідання у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

17 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_4 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів.

18 грудня 2020 року представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» подав суду клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу «EasyCon».

17 лютого 2021 року представник позивача - Рудик І.І. подав суду клопотання про виклик свідка ОСОБА_8

09 квітня 2021 року представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження по справі щодо вимог позивача до АТ «СК «Країна», посилаючись на те, що розмір страхового відшкодування розрахованого АТ «СК «Країна» склав 26493,75 гривень та сплачений наступним чином: 15 квітня 2020 року в розмірі 22637,46 гривень та 09 квітня 2021 року на реквізити позивача вказані в позові проведено доплату страхового відшкодування в розмірі 3856,29 гривень. За вказаних обставин АТ «СК «Країна» виконало в повному обсязі покладений на нього обов`язок перед позивачем, а тому спор між даними сторонами відсутній.

27 квітня 2021 року представник відповідача ФО-П ОСОБА_2 ОСОБА_9 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в повному обсязі в задоволенні вимог позивача посилаючись на незаконність та необґрунтованість позову зважаючи на наступне. Так, посилання позивача на постанову Харківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення № 635/1089/20 як на доказ винуватості ОСОБА_3 в ДТП від 08 лютого 2020 року є некоректним, оскільки резолютивна частина постанови не містить висновку з цього питання, а лише зобов`язує сплатити штраф. Крім того, надана представником позивача схема ДТП повністю суперечить твердженню про винуватість ОСОБА_3 у його вчиненні. На думку позивача, фактичний розмір шкоди завданої внаслідок ДТП визначається на підставі даних рахунку-замовлення № СЗк-001346 від 02 квітня 2020 року та товарного чеку № 48 від 02 квітня 2020 року та складає 53031,50 гривень, що по суті є вартістю відновлювального ремонту автомобіля, поряд з цим за даними висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 37-D/75/7 від 11 квітня 2020 року вартість відновлювального ремонту складає 27793,75 гривень. Крім того, отримувачем рахунку-замовлення № СЗк-001346 від 02 квітня 2020 року вказано ОСОБА_10 , при цьому підпис останньої відрізняється від підпису позивача, а також від інших підписів особи з аналогічним прізвищем в документах матеріалів ДТП. На думку представника відповідача, матеріали ДТП та вказана вище постанова Харківського районного суду Харківської області у справі про адміністративне правопорушення не можуть вважатися належними доказами по справі, оскільки учасниками ДТП крім ОСОБА_3 вказана ОСОБА_10 , а це може бути зовсім інша особа ніж позивач, адже дата її народження в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не вказана. Вимоги позивача про відшкодування судових витрат на правову допомогу не підтверджені належними доказами відповідно до вимог чинного законодавства.

20 травня 2021 року представник позивача - ОСОБА_4 подав суду заяву, в якій просив прийняти відмову від позову до АТ «Страхова компанія «Країна» посилаючись на те, що відповідачем добровільно перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 3856,29 гривень, відповідно до вимог за уточненою позовною заявою.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2021 року заяву представника позивача - ОСОБА_4 задоволено частково; закрито провадження в частині вимог ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди, третя особа: ОСОБА_3 та відмовлено в задоволенні вимог про повернення на користь позивача суми сплаченого судового збору.

21 жовтня 2021 року представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» подав суду клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу «EasyCon».

Представник позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлені уточнені вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовах.

Представник відповідача Майборода С.С. в судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечував, просив відмовити у задоволенні заявлених вимог з підстав викладених у відзиві на позовну, при цьому не заперечував, що на момент події ДТП, третя особа ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2

ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, пояснив що на момент події ДТп перебував у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2 , постанову по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП він не оскаржував, сплатив призначений судом штраф.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 08 лютого 2020 року о 13:00 за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Пісочин, вулиця Полтавське шосе, 212-Б, відбулася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автобуса ПАЗ 32054-07, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 про що свідчать дані повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи № 3321 від 10 лютого 2020 року (страхова справа № 57603).

Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року (справа № 635/1089/20) ОСОБА_3 08 лютого 2020 року о 13:00 керуючи транспортним засобом ПАЗ 32054-07, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в Харківській області в смт Пісочин по вулиці Полтавське шосе, 212-Б, (Пісочинська розв`язка) не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинився попереду; в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками; своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП; на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. тобто 340,00 гривень. Постанова суду набрала законної сили 13 травня 2020 року.

Судом також встановлено, що в результаті ДТП, що сталася 08 лютого 2020 року транспортному засобу Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 спричинені механічні пошкодження, чим власнику транспортного засобу ОСОБА_10 , завдано матеріальний збиток на суму 34877,64 гривень з урахуванням ПДВ (на використані запасні частини); без урахування ПДВ 32172,99 гривень, вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження становить 53552,79 гривень, про що свідчать дані висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 112/03-20, виконаного 11 березня 2020 року Юридичною експертною компанією Баранкова «Харків експерт» на замовлення ОСОБА_10 та дані звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 112/03-20, наданого 11 березня 2020 року ФО-П ОСОБА_11 .

Власником пошкодженого транспортного засобу Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрована ОСОБА_10 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 19 червня 2013 року ВРЕР № 3 ГУМВСУ Харків.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 05 вересня 2014 року Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 05 вересня 2014 року укладено шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_13 », запис № 544 від 05 вересня 2014 року.

Транспортний засіб ПАЗ 32054-07, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахований у АТ «СК «Країна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4546714 від 07 листопада 2019 року.

Відповідно до рахунку-замовлення № СЗк-001346 від 02 квітня 2020 року, наданого ФО- ОСОБА_14 ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_10 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 53031,50 гривень.

За копією товарного чеку № 48 від 02 квітня 2020 року за ремонт автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сплачено суму 53031,50 гривень.

В якості доказів суду надано:

копія висновку автотоварознавчого дослідження № 37-D/75/7, складений 11 квітня 2020 року ФО-П ОСОБА_5 на замовлення АТ «СК «Країна», за даними якого вартість матеріального збитку завданого власнику майна Honda Civic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає 27793,75 гривень, в тому числі 3856,29 гривень ПДВ на вартість матеріалів та складових.

Також суду надано: копія матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 635/1089/20, а саме: копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 363413 від 08 лютого 2020 року; копія схеми місця ДТП від 08 лютого 2020 року та копія фототаблиці; копія письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_15 ; детальна інформація про фізичну особу на ім`я ОСОБА_2 , копія договору на проведення експертної оцінки № 112/03-20, укладеного 10 березня 2020 року між ОСОБА_10 та ФО-П ОСОБА_11 , копія акту № 112/03-20 від 12 березня 2020 року; копія квитанції № 112/03-20 від 11 березня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень ст. 36.1. Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Пунктом 2.4 Методики визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

На відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону, згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Разом із тим, як встановлено судом, АТ «СК «Країна» 15 квітня 2020 року здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 22637,46 гривень, а 09 квітня 2021 року здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 3856,29 гривень.

При цьому, якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

У зв`язку із зазначеним, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

На підставі викладеного, враховуючи, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної події, яка мала місце 08 лютого 2020 року визнано ОСОБА_3 , який виконував свої трудові обов`язки водія транспортного засобу та внаслідок вказаноїДТП автомобілюHondaCivic,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 спричинені пошкодження, вартість ремонтуяких склала 53031,50гривень,з якихАТ «СК«Країна» відшкодованосуму взагальному розмірі26493,75гривень,тому невідшкодована сумаматеріального збиткуспричиненого вказаномутранспортному засобув розмірі 26537,75 гривень підлягає стягненню з відповідача ФО-П ОСОБА_2 на користь позивача, а позов задоволенню в повному обсязі.

Суд розцінює критично і не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти позову, оскільки посилання на те, що в резолютивній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_3 вказано лише про накладення грошового стягнення, не спростовує обставин викладених в мотивувальній частині, де вказано, що винним у події ДТП за участі позивача та третьої особи, є останній, при цьому у судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що штраф сплатив, постанову не оскаржував; на підтвердження що позивач ОСОБА_1 , мала дошлюбне прізвище ОСОБА_10 , суду надано свідоцтво про реєстрацію шлюбу, а стягненню з відповідача підлягає невідшкодована сума фактичної вартості проведеного ремонту.

Щодо задоволення вимог позивача про стягнення суми судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За ч. 2 ст. 15 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень, про що свідчать дані квитанцій про сплату № 70384 від 02 липня 2020 року; доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування понесених судових витрат суму судового збору в розмірі 840,80 гривень.

Таким чином, суд повністю задовольняє вимоги позивача та питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 993, ч. 1 ст. 1166; ч. 1 ст. 1191 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 26537 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 75 копійок.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 08 листопада 2014 року Червонозаводським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації ФОП 23 січня 2001 року, запис від 18 січня 2005 року, запис № 24710170000000925, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року.

Суддя О.М. Пілюгіна