Ухвала суду № 103373985, 17.02.2022, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/135/22

провадження № 2/631/339/22

У Х В АЛ А

про передачу матеріалів справи за підсудністю

17 лютого 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку регресної вимоги,

В С Т АН О В И В:

Представник Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» адвокат Грідін В. В., який діє на підставі ордеру № 1216664 від 09 лютого 2022 року звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 9516 гривень 04 копійки та судові витрати, пов`язані з оплатою позивачем професійної правової допомоги у розмірі 3000 гривень 00 копійок та 2481 гривню 00 копійок судового збору.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання правил територіальної підсудності, виходячи з наступного.

Параграфом 3 глави 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України визначено загальну підсудність за місцезнаходженням відповідача (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України), альтернативну підсудність за вибором позивача (стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України) та виключну підсудність (стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 своєї Постанови від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

За загальними правилами підсудності позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, положення статті 27 Цивільного процесуального кодексу України є імперативними у частині вимоги пред`явлення позову до відповідача саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування).

Разом із тим, у пункті 6 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як убачається з позовної заяви Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» (місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26) позивачем у позові зазначено зареєстроване місце проживання відповідача, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Нововодолазького районного суду Харківської області.

Підстав, які б згідно статті 28 Цивільного процесуального кодексу Українидозволили позивачу обирати підсудність в Нововодолазькому районному суді Харківської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд також не вбачає.

Зі змісту копії постанови судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 лютого 2020 року, яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що місцем вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , що також територіально не відноситься до Нововодолазького районного суду Харківської області.

Враховуючи наведене, підстави для розгляду даної справи у Нововодолазькому районному суді Харківської області відсутні, інших доказів або доводів, для розгляду справи Нововодолазьким районним судом Харківської області позивач не надає та не наводить.

Статтями 55 та 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено у частині 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Пунктом 1 частини 1статті 31 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з положеннями статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу,повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Разом ізтим,розгляд справиз порушеннямправил підсудностіє підставоюдля скасуваннясудового рішеннята в цілому нівелює інститут територіальної підсудності, а також ставить під сумнів саму сутність судового розгляду виходячи із приписів пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків.У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору «судом, встановленим законом».

Концепцію суду, встановленого законом, у значенні, вжитому у статті 6 Конвенції, розкрито у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко проти України» (заяви № 29454/04, № 29465/04), у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (глава 1розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо територіальної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін у справі права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, цивільна справа з єдиним унікальним № 631/135/22 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку регресної вимоги, має бути направлена за правилами загальної підсудності на розгляд до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова, оскільки позивач не скористався своїм правом щодо розгляду справи а правилами альтернативної підсудності.

Керуючись статтями 3, 19, 27, 31, 33, 187, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Цивільну справу з єдиним унікальним № 631/135/22 (провадження № 2/631/339/22) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку регресної вимоги, передати на розгляд до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова (61007, місто Харків, проспект Архітектора Альошина, будинок № 7).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою Цивільним процесуальним кодексом Українипідсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільним процесуальним кодексом України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя: Т. М. Трояновська