Рішення № 103373587, 27.01.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2517/18

Провадження № 2/638/848/22

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретарів Голуб Ю.О., Котяш Н.В., Кириллової К.С., Олейник О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Харкова цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , 3 особа Шоста Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви/про, прийняття спадщини, в обґрунтування якого зазначила, що 25.05.2006 року її подруга ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою позивач дружила зі студентських років, склала на користь позивача заповіт, згідно якого все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй за законом на день її смерті заповідає ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л. і зареєстровано в реєстрі за №2-1077. Приблизно десять років тому ОСОБА_6 вдруге вийшла заміж і проживала у чоловіка ОСОБА_5 , а свою квартиру по АДРЕСА_1 вона здала в найм. Сімейне життя у них не склалося і приблизно два роки тому, вона від нього пішла і мешкала в своїй квартирі. Позивач є хрещеною матір`ю ОСОБА_6 . Зазначає, що весь час підтримували між собою дружні стосунки, часто зустрічались, спілкувались по телефону. Майже кожен вихідний ОСОБА_6 приїжджала до позивачки в гості, та їй допомагала продуктами, овочами, фруктами. На початку червня місяці 2017 року ОСОБА_6 повідомила позивачці, що захворів її чоловік ї потребує догляду, тому вона буде мешкати у нього, попросила їй не дзвонити деякий час, сказала, що сама зателефонує коли у неї буде можливість. Десь у жовтні місяці позивачка подзвонила їй сама, але телефон не відповідав. У грудні 2017 року позивач поїхала до ОСОБА_6 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , але двері в під`їзді ніхто не відкрив. 06.02.2018 року позивачці прийшов лист із шостої Харківської державної нотаріальної контори, з якого їй стало відомо, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і позивачку запрошують до нотаріальної контори для можливості оформлення спадщини. 07.02.2018 року позивач звернулась до шостої Харківської нотаріальної контори з заявою про роз`яснення оформлення спадщини після померлої ОСОБА_6 , де їй відповіли, що згідно ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Так як позивач не подала заяву про прийняття спадщини в шестимісячний термін, та пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини, їй було роз`яснено необхідність звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивачка просила суд визнати, що вона з поважних причин пропустила строк на подачу заяви до нотаріальної контори для вступу у спадок і визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк терміном два місяці для подачі заяви до Шостої Харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечував, мотивуючи це тим, що позивач не довів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки її необізнаність щодо смерті заповідача не вважається поважною причиною. Крім того, позивач не надала до суду належних доказів того, що вона дійсно була необізнана про смерть її подруги ОСОБА_6 , хоча, як вона зазначає вони були дуже близькі.

В судовому засіданні представник позивача з позивачем просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначила, що поважних причин для пропуску строку да прийняття спадщини у позивача не було.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25.05.2006 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй за законом на день її смерті вона заповідає ОСОБА_1 , про що склала відповідний заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л., зареєстрований в реєстрі за № 2-1077.

Згідно з повідомленням №389/02-14 від 26.01.2018 ОСОБА_6 , 1945 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим запропоновано ОСОБА_1 звернутися із заявою до нотаріальної контори за роз`ясненням можливості оформлення спадщини.

Крім того державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л. було подано оголошення до газети «Слобідський край», в якому було зазначено: «Просимо гр. ОСОБА_1 1943-1950 р.н. прибути до Шостої Харківської державної нотаріальної контори у зв`язку з тим, що в провадженні нотаріальної контори перебуває спадкова справа (спадкодавець за цією спадковою справою за життя залишив заповіт на Вашу користь).

Листом завідувача Шостої ХДНК Головащенко О.Л. №556/02-14 від 07.02.2018 роз`яснено, що згідно ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_1 таких дій не вчинила, то вона пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини і їй необхідно звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що про смерть ОСОБА_6 їй стало відомо лише 06 лютого 2017 року, а саме із листа нотаріуса.

Нормами ст.ст. 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, прийнятого Судовою палатою у цивільних справах при розгляді справи №6-85 цс 12 від 26.09.2012 року, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Чинне законодавство України (в тому числі Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5) передбачає декілька варіантів порядку реалізації громадянами права подання заяви про прийняття спадщини. У випадку, якщо фізична особа за станом свого здоров`я або іншими причинами не має можливості прийти до нотаріальної контори, то така особа може запросити нотаріуса додому для особистого написання заяви у присутності нотаріуса або ж направити таку заяву поштою з обов`язковим засвідченням справжності підпису заявника. Сама процедура прийняття спадщини за законодавством України є досить простою та не вимагає від спадкоємців особливої підготовки, збору документів тощо. Необхідно лише подати заяву про прийняття спадщини.

Крім того, обов`язковою умовою є доведення того факту, що існуючі перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини створили спадкоємцеві об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.

Позивач, вказує, що строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки він не була обізнаною про смерть ОСОБА_6 .

Однак правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Разом з тим, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, саме до таких висновків дійшов 11 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/262/20.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, інші особи створили перешкоди для своєчасного прийняття позивачем спадщини, останній не надав.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, є переважно письмовими - довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України.

Жодних доказів з перерахованого позивачем не надано ані з позовною заявою, ані в судовому засіданні.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Враховуючи, що обставини, на які посилається позивач та його представник, як на підставу для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - необізнаність про смерть спадкодавця - без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини - не свідчать про поважність пропуску позивачем зазначеного строку, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , 3 особа Шоста Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2022 року.

Головуючий: суддя О.В. Шишкін