Рішення № 103373159, 24.01.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/9055/12

Номер провадження 2/404/2380/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі Тригубенко І.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна іпотечна установа, Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит» про поділ спільного сумісного майна подружжя та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна іпотечна установа, Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит» про визнання права власності, просила припинити право відповідача на частку у спільному майні, так як його частка є незначною і не може бути виділена в натурі, стягнути з неї на корись відповідача 2311,46 грн.; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та її переоформити договір по іпотечному кредиту № 4/ДІУ20-11-07 від 30 листопада 2007 року на її ім`я.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 1999 року, шлюб розірваний Кіровським районним судом м. Кіровограда 21 січня 2009 року. Фактичні шлюбні відносини між ними були припинені з липня 2008 року, сім`ї фактично не існувало, відповідач проживав по вищевказаній адресі і перебував у фактичних відносинах з іншою особою.

В період перебування у шлюбі, а саме 30 листопада 2007 року, між ОСОБА_3 та її чоловіком, був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого продавець, передав у власність, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору продаж квартири вчиняється за 242 840 грн. з яких 101 440 грн. продавець одержав до підписання договору, а сума, що залишилась 141 400 грн. покупець зобов`язався виплатити до 04 грудня 2007 року.

Сума в розмірі 101 440, яка була сплачена до підписання договору купівлі-продажу є її особистими коштами, які були отримані нею в результаті продажу квартири, яка належала їй та сину ОСОБА_4 .

Вказано, що з метою виплати повної вартості квартири, 30 листопада 2007 року між АТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 був укладений договір по іпотечному кредиту № 4/ДІУ20-11-07, згідно якого він отримав кредит в сумі 141 400 грн. На забезпечення належного виконання обов`язків, щодо повернення кредиту, був укладений іпотечний договір від 30 листопада 2007 року № 4/ДІУ20-3, згідно якого в іпотеку була передана квартира.

Також, 30 листопада 2007 року був укладений договір поруки, згідно якого вона зобов`язалась відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання усіх зобов`язань за договором про іпотечному кредиту та додатковими угодами до нього.

31 березня 2008 року АТ «Банк Фінанси та кредит» відступив права вимоги за вищевказаним договором Державній іпотечній установі.

Зазначено, що під час перебування у шлюбі з відповідачем, до липня 2008 року, повернення суми кредиту відбувалось за їхні спільні кошти, але після розриву, відповідач виїхав з квартири, у зв`язку з чим відмовився надалі сплачувати кошти для погашення кредиту. Коли утворилась заборгованість по кредиту, до неї приїхали представники банку і повідомили про те, що відповідач не сплачує кредит. Оскільки їй з сином не було де проживати, крім вказаної квартири, вона змушена була погашати кредит самостійно.

Сума в розмірі 101 440 грн. сплачена продавцю до укладення договору купівлі-продажу квартири є її особистою приватною власністю. Сума виплачена по кредитному договору в період перебування у шлюбі становить 4 622,92 грн., розмір коштів сплачених відповідачем становить 2 311,46 грн.

Позивач вважає, що оскільки спільне володіння та користування квартирою з відповідачем є неможливим, а його частка у спільному майні є незначною, є всі підстави для припинення права власності на його частку у спільному майні з виплатою її вартості.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна іпотечна установа, Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит» про поділ спільного сумісного майна подружжя та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про про стягнення частки у сумі 2311,46 грн. та зобов`язання ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та її ОСОБА_6 , переоформити договір по іпотечному кредиту № 4/ДІУ20-11-07 від 30 листопада 2007 року на її, ОСОБА_6 , ім`я залишено без розгляду.

В підготовче засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в підготовче засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Представники третіх осіб в підготовче засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

З`ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 18 вересня 1999 року, від спільного проживання мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2009 року за позовом ОСОБА_2 шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Як вбачається з договору купівлі - продажу від 30 листопада 2007 року квартира АДРЕСА_1 . була придбана ОСОБА_2 за 242 840, 00 грн. під час шлюбу з ОСОБА_6 .

Позивач зазначає, дана квартира була придбана за її особисті кошти в сумі 101 440, 00 грн., які вона отримала в результаті продажу 29 листопада 2009 року іншої квартири.

Відповідно до умов договору іпотечного кредиту № 4/ДІУ20-11-07, укладеного 30 листопада 2007 року між ВАТ « Банк «Фінанси та кредит», правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «Банк» «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 , останній отримав на придбання вищевказаної квартири по АДРЕСА_2 , 00 грн. кредиту, який зобов`язався повернути до 29 листопада 2022 року, шляхом внесення обов`язковим щомісячних платежів в розмірі - 1607,15 грн., сплатити банку відсотки, комісійну винагороду і таким чином виконати свої зобов`язання по даному договору у повному обсязі.

Належне та своєчасне виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вищевказаним договором забезпечувалось іпотечним договором, укладеного 30 листопада 2007 року з ОСОБА_2 та договором поруки укладеного з ОСОБА_6 , згідно з яким остання зобов`язалась солідарно відповідати по зобов`язанням ОСОБА_2 перед банком по іпотечному договору.

Як зазначено в рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2009 року при розірванні шлюбу суд встановив, що шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 припинися ще з липня 2008 року.

Згідно довідки Придніпровського регіонального управління АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 07 вересня 2011 року платником кредиту з 20 жовтня 2009 року по договору № 4/ДІУ20-11-07 від 30 листопада 2007 року являється ОСОБА_6 .

Як вбачається з довідки банку за № 1440 від 22 травня 2012 року станом на 28 травня 2012 року заборгованість по кредиту становила 120 300, 59 грн., в серпні, жовтні, грудні 2008 року та березні 2009 року допускались порушення умов кредитного договору щодо внесення обов`язкових, щомісячних платежів, страхування заставного майна відбулось своєчасно.

Згідно довідки за № 184 від 14 листопада 2012 року право вимоги по іпотечному договору № 4/ДІУ20-11-07 від 30 листопада 2007 року передано Державній іпотечній установі 31 березня 2008 року на строк до 29 листопада 2022 року, на момент видачі довідки поточна заборгованість ОСОБА_2 по кредиту становила всього - 57740, 91 грн.

Положеннями ст.ст. 69-70 СК України передбачено право чоловіка і дружини на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу і в разі поділу частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 1 ст. 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена у натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд врахувавши факт визнання стороною відповідача позову, дійшов висновку проте, що право ОСОБА_2 на частку у спільному майні повинно бути припинене, а за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 10-13, 18, 89, 141, 247, 258, 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Припинити право ОСОБА_2 на частку у спільному майні на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_2 .

Третя особа: Державна іпотечна установа, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки 34, офіс 201.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит», місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців 60.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2022 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда