Ухвала суду № 103373136, 16.02.2022, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 384/34/22

Провадження № 1-кп/384/35/2022

16 лютого 2022 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.

з участю секретарясудового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121110000562 від 26 листопада 2021 року, за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Бузникувате Вільшанськогорайону Кіровоградськоїобласті,жителя АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,не працюючого,освіта базовазагальна середня,неодруженого,раніше судимого 06.03.2020 Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України строком на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст.121 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Білозерцевої Н.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Задорожнюк О.Б.,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2022 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12021121110000562 від 26 листопада 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2022 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчомусудовому засіданніпрокурор висловиладумку щодопризначення кримінальногопровадження до судового розгляду та зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, відсутні перешкоди для призначення судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить проводити підготовче судове засідання у її відсутність.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Задорожнюк О.Б. не заперечували проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті, вважають, що розгляд повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Заслухавши думкуучасників судовогопровадження,вивчивши обвинувальнийакт здодатками,суд вважає,що кримінальнепровадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відповідає вимогамКПК України, підстав для його повернення та закриття провадження згіднозі ст. 284 КПК Українисуд не вбачає.

У підготовчому судовому засіданні не встановлено та учасниками судового провадження не вказано підстав до прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4, 6 ч.3ст. 314 КПК України, а тому суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Під час підготовки до судового розгляду вирішено питання, передбачені ч.2 ст.315 КПК України, та вчинено усі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Також в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а саме запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Задорожнюк О.Б. щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.

Заслухавши думку прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 14 год. 00 хв. 26 листопада 2021 року до 14 год. 00 хв. 24 січня 2022 року включно.

Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 39 днів, з 19 січня 2022 року до 14 год. 00 хв. 26 лютого 2022 року.

Відповідно до ч.3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України,підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди використовуютьпрактику суду як джерело права.

Згідно з частиною 5 ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповіднодо вимог п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Поряд з цим, у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20.05.2010 року у п. 36 ЄСПЛ зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті суд нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимогч. 3 ст. 5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Крім того, по даній справі не допитано свідків, не досліджено матеріали кримінального провадження, також не допитано обвинуваченого.

При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, який не одружений, на утриманні дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв`язків та осіб, які можуть поручитися за явку обвинуваченого до суду, офіційно не працевлаштований, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має. Дане кримінальне правопорушення вчинене у період іспитового строку, оскільки ОСОБА_1 судимий 06.03.2020 Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України строком на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

Разом з цим, суд оцінює суворість можливого покарання, існування на даний час ризиків, які вказують на можливість обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти нові злочини та перешкоджати судовому провадженню.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку, що ризики передбачені ч. 1ст.177КПК України, продовжують існувати.

Таким чином, заявлені стороною обвинувачення ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є триваючими, не спростовані обвинуваченим ОСОБА_1 та стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпали, не встановлено.

Отже зазначене свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

За таких обставин, враховуючи те, що продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів.

Крім цього, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати у даному кримінальному провадженні розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,183,314,331, 372, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021121110000562від 26листопада 2021року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс.Бузникувате Вільшанськогорайону Кіровоградськоїобласті,строком на шістдесят днів, тобто з 16 год. 40 хв. 16 лютого 2022 року до 16 год. 40 хв. 16 квітня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали визначити до 16 години 40 хвилин 16 квітня 2022 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для негайного виконання.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст.121 КК України у відкритому судовому засіданні суддею одноособово у залі судових засідань Вільшанського районного суду Кіровоградської області №1 (смт. Вільшанка Кіровоградської області вул. Лагонди, 5) на 10 год. 00 хв. 03 березня 2022 року.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, обвинуваченого, захисника та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду, а в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 17 лютого 2022 року о 14 год. 30 хв..

Суддя О.О. Сорокіна