Рішення № 103373035, 10.02.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/1846/21

10 лютого 2022 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Боєчко О.Р.

представника позивача: Капака В.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 255164 від 05.08.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП, та на нього накладено штраф в розмірі 3400,00 гривень.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 26.07.2021 о 20.03 год. в АДРЕСА_1 він вчинив жорстоке поводження з твариною, а саме вчинив насильницькі дії, побої, що завдало тварині фізичного болю.

Вважає винесену постанову в справі про адміністративне правопорушення такою, що не відповідає вимогам закону, та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Зокрема притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особ тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Однак як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів в підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ч. 1 ст. 89 КУпАП.

Окрім того зі змісту постанови не вбачається, над якою твариною вчинено насильницькі дії та які саме.

Таким чином не зрозуміло, що ставиться йому у вину.

Оскаржувана постанова не містить жодних посилань на будь-які інші фактичні дані, на підставі яких інспектор дійшов висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП.

Вважає дії інспектора незаконними, а винесену постанову в справі про адміністративне правопорушення такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Короткий зміст відзиву на позов:

04.10.2021 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Н. Бичай. поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вимоги позивача вважає безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення зазначає, що з матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що із заявою звернувся гр. ОСОБА_2 про те, що по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 неналежним чином утримує двох коней «Кобил» - Гуцульської породи, вік коней орієнтовно 3 роки. Коні вже 3 рік проживають в неналежних умовах, без харчування та належного догляду. На подвір`я, на якому вони проживають, дуже багато небезпечних предметів, таких як: покинутий будинок, будівельне сміття, склотари, дошки, розбиті машинки, повалені дерева.

Дана подія зареєстрована в ЖЄО Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області під № 5363 від 26.07.2021.

В ході проведення перевірки було встановлено, що 26.07.2021 о 20:03 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив жорстоке поводження з твариною, а саме утримував в неналежних умовах, не надає йому належну медичну допомогу, не доглядає та не годує, що спостерігається на доданих до відзиву фотографічних знімках, відеозаписі та поясненнях, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 89 КУпАП.

За розглядом заяви відповідач підійшов, належним чином представився позивачу, проінформував його про вчинення жорстокого поводження з твариною (конем).

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 89 КУпАП, дільничним офіцером поліції ОСОБА_3 було роз`яснено позивачу його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, заслухано пояснення позивача та відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову серії ГАВ № 255164 від 05.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення.

Тобто відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу під розпис у п. «Примірний постанови отримав», та вручено позивачу того ж дня (05.08.2021).

Жорстоке поводження з твариною (конем) зафіксоване за допомогою фотографічних знімків, а також за допомогою відеозапису умов утримання тварини, ненадання йому допомоги (коня), які є доказами, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП.

А також жорстоке поводження з твариною (конем) підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Також зазначає, що постанова серії ГАВ № 255164 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена 05.08.2021. В цей же день постанову вручено ОСОБА_1 під підпис у п. «Примірник постанови отримав» постанови. При розгляді справи та винесені постанови про адміністративне правопорушення позивач не заперечував та не заявляв жодних клопотань, зміст постанови йому був зрозумілий.

Враховуючи наведена викладені в позовній заяві обгрунтування вважає неправдивими, та такими, щоб ввести суд в оману, з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Щодо відсутності підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення зазначає, що в даному випадку поліцейський діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Тому поліцейським, як уповноваженою особою Національної поліції, на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 278, 279, 283 КУпАП.

Стаття 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» встановлює загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість. Так, відповідно до положень цієї статті умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог закону. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону, при поводженні з тваринами не допускається: використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин; примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань; нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог; використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо. При проведенні больових процедур обов`язкове застосування знеболюючих препаратів. Забороняється: інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Таким чином розглядаючи дану справу поліцейський з`ясував всі обставини в їх сукупності, які підлягають зсуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, та правомірно виніс щодо позивача постанову про адміністративне правопорушення ГАВ № 255164 від 05.08.2021, в діях ОСОБА_1 беззаперечно наявне жорстоке поводження із твариною (конем), угримування в неналежних умовах, не наданні належної медичної допомоги.

Враховуючи вище вказане вважає, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 89 КУпАП повністю доведена.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Короткий зміст клопотання про залишення позову без розгляду:

04.10.2021 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Н. Бичай. поступило пимьмове клопотання про залишення позовнорї заяви без розгляду.

Клопотання мортивує тим, що у позовній заяві позивач просить поновити строк на звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин, однак зі змісту позовної заяви не наведено жодного належного доказу пропущення строку звернення до суду з поважних причини.

Відповідно до п. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі протягом 10 днів з дня вручення такого рішення (постанови). Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що виноситься ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 120 КАСУ перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зазначає, що постанова серії ГАВ № 255164 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена 05.08.2021. В цей же день постанову вручено ОСОБА_1 під підпис у п. «Примірник постанови отримав» постанови. При розгляді справи та винесені постанови про адміністративне правопорушення позивач не заперечував та не заявляв жодних клопотань, зміст постанови йому був зрозумілий.

З огляду на викладене десятиденний строк оскарження постанови позивачем розпочинається із 06.08.2021 і триває до 16.08.2021 (включно). А позивач звернувся до суду аж 20.08.2021, тобто пропустив 10-денний строк оскарження.

За таких підстав позовна заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без розгляду.

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в адміністративному позові, просив суд ухвалити рішення, яким поновити позивачу строк на звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин; постанову ДОП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Кушнірчук О.М. від 05.08.2021 серії ГАВ № 255164 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Також просив стягнути з відповідача ГУНП в Івано-Франківській області, як суб`єкта владних повноважень, на користь позивача сплачений судовий збір. В задовленні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду просив відмовити.

Відповідачі представники Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, та Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явивлись з невідомих суду причин, про дату та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутності представників відповідачів.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2021 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.11.2022 по даній справі залучено в якості співвідповідача Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 255164 від 05.08.2021, складеної ДОП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенантом поліції Кушнірчук О.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.89КУпАП за те, що він 26.07.2021 близько 20.03 год. в АДРЕСА_1 , вчинив жорстоке поводження з твариною вчинив насильницькі дії, побої, що завдало тварині фізичного болю, та на нього накладено штраф в розмірі 3400,00 гривень (а.с. 5).

Представником відповідача ГУНП в Івано-Франківській області до матеріалів справи долучено фотоматеріали, на яких зображено тварину (коня) з нявними тілесними ушкодженнями (відірваний хвіст), а також відеозапис на диску (а.с. 25-27, 39).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Суд, заслухавши пояснення паредставника позивача, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 72-74 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, дійшов наступних висновків.

Відлповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Частина 1 ст. 89 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу, що регулюються зокрема, Законами України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», тощо.

Безпосереднім обєктом є встановлений порядок поводження з тваринами.

Предметом посягання є тварини, що знаходяться на волі, в напіввільних умовах або тримаються у неволі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» тварини - це біологічні об`єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові; дикі тварини тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах; домашні тварини собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі; сільськогосподарські тварини тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження; безпритульні тварини домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема у формі, жорстокого поводження з тваринами.

Стаття 7 зазначеного Закону встановлює загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість. Так, відповідно до положень цієї статті Закону, умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог закону. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

За змістом ст. 18 Закону, при поводженні з тваринами не допускається: використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин; примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань; нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог; використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

При проведенні больових процедур обов`язкове застосування знеболюючих препаратів.

Забороняється: розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання; розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю; примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів для полювання; проведення генетичних змін на тваринах; застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу; інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Згідно статті 22 Закону, при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана: дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання; забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо); негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров`ю людині або іншим тваринам; негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду; запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

Водночас суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

За положеннями ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені складати протоколи про правопорушення, передбачені ст. 89 КУпАП.

Крім того статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Отже як вбачається, відповідачі згідно діючого законодавства уповноважені складати як протокол за ст. 89 КУпАП, так і розглядати такі справи, виносячи при цьому постанову.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Так, судом оглянуто наданий до суду диск з відеозаписом, на якому зображено рух невідомої особи територією господартва, на якому розкидані різні речі (будівельне сміття, дошки, повалені дерева). Під час знімання вказана особа розповідає, що на вказаному подвір`ї утримувались коні.

Однак із вказаного відеозапису не вбачається, чи належить дане подвір`я саме ОСОБА_1 , та чи саме на вказаному подвір`ї утримувались тварини (коні), оскільки під час знімання жодних тварин, в тому числі коней, немає. Крім того на доданому відеозаписі не зазначено дату його знімання. При цьому на файлі відеозапису зазначено дату створення 11.11.2021 о 15:26 год. Вказана обставина не дає суду можливості однозначино встановити, що даний відеозапис було здійснено саме 26.07.2021.

З доданих до матеріалів справи фотоматіралів також не вбачається, на якому саме подвір`ї знаходились зображені на них тварини, та чи належить дане подвір`я ОСОБА_1 . Крім того доказів того, що саме позивач відірвав хвіст коневі, суду не надано Також на даних фотоматеріалах відсутня дата знімання, тому суд не має можливості однозначино встановити, що їх було здійснено саме 26.07.2021.

Окрім цього вказані фотоматеріали та відеозапис не зазначені в оскаржуваній постанові як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Враховуючи наведене суд вважає зазанчені фотоматеріали та відеозапис неналежними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП.

Зазначений в клопотанні представника відповідача свідок ОСОБА_5 неодноразово викликався в судові засідання, однак в судові засідання не з`являвся та про причини неявки не повідомляв. Тому виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів судом надані ним письмові пояснення не можуть бути визнані судом належними доказами, оскільки свідок безпосередньо в судовому засіданні не допитувася та пояснення суду не надавав.

Інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, відповідачами не надано.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надані представником відповідача фотоматеріали та відеозапис не зазначені як докази ні в протоколі про адміністративне прапопорушення щодо ОСОБА_1 , ні в оскаржуваній постанові. Тому суд вважає неправоміорним посилання представника відповідача на вказані докази, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваної постанови.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, відповідачами не доведений, оскільки відповідачами не було надано суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім постанови про накладення адміністративного стягнення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачами не було встановлено всіх фактичних даних справи, не у повному обсязі досліджені обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавенте проти Латвії» показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Стаття 129Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності. Відповідачами не надано суду належних і допустимих доказів для спростування доказів, наданих позивачем.

Частиною 3 ст.286КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає до задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Щодо строку подання адміністративного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Зі змісту оскаржуваної позивачем постанови вбачається, що вона винесена 05.08.2021, та в цей же день копію постанови вручено позивачу ОСОБА_1 під розписку, про що свідчить його підпис в графі «Примірник постанови отримав» постанови.

З огляду на викладене десятиденний строк оскарження постанови позивачем розпочинається із 06.08.2021 і триває до 16.08.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, за захистом своїх прав позивач звернувся в суд 20.08.2021 шляхом подання позовної заяви до канцелярії суду, що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції. При цьому позивачем до позовної заяви подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що у зв`язку із заховорюванням на COVID-19 перебував на самоізоляції з 06.08.2021, тому не мав змоги звернутись до адвоката за правовою допомогою. Лише 20.08.2021, тобто після видужання, ним було укладено з адвокатом договір про правову допомогу та складено позовну заяву. Тому вважає, що строк ним пропущено з поважних причин.

Як вбачається зі змісту п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Враховуючи вищене наведене, а також факт перебування позивача ОСОБА_1 на самоізоляції у зв`язку з захворюванням на COVID-19, що зумовило обмеження позивача у ззвернення до суду за захистом своїх прав, та є належною підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, тому такий строк підлягає поновленню. В зв`язку з наведеним клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем процесуального строку задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку ВСУ від 13.12.2016 у справі № 21-1410а16, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшого оскарження позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином на позивача покладається обов`язок сплати судового збору за подання позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. При цьому у разі задоволення позову позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, в тому числі судовий збір, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Висновки суду:

Враховуючи наведені норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та оцінюючи доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів,суд дійшоввисновку,що факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, відповідачами не доведений належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги необхідно задовільнити, постанову ДОП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції Кушнірчук О.М. від 05.08.2021 серії ГАВ № 255164 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Також враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, суд приходить до висновку, що зв`язку із задоволенням позову ОСОБА_1 , з відповідача ГУНП в Івано-Франківській області в його користь необхідно стягнути 454 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Івано-Франківській області.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 245, 251, 258, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 14, 16 ЗУ «Про дорожній рух»ст. 21 ЗУ «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», ст.ст. 2, 5-10, 72, 75, 76, 77, 132, 134, 139, 143, 241-243, 246, 250, 268-270, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовільнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин.

Постанову ДОП Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції Кушнірчук О.М. від 05.08.2021 серії ГАВ № 255164 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, як суб`єкта владних повноважень, на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в строк, визначений ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Надвірнянський районний відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області, місцезнаходження: м. Надвірна, вул. Шевченка 3, Івано-Франківської області.

Відповідач: Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження юридичної особи: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108798.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

складено 15.02.2022.