Рішення № 103370973, 14.02.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. Справа № 922/5062/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиссанта" (адреса: 03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23/25, офіс 4; код ЄДРПОУ 40946765) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Малиновського, буд. 3; код ЄДРПОУ 42549168) про стягнення 3815001,48 грн за участю представників сторін:

позивача Василенко Н. М. (довіреність б/н від 01.12.2021);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиссанта", м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (далі - відповідач) 3815001,48 грн., з яких:

1879920,00 грн. - заборгованості за договором поставки;

18078,13 грн. - пені;

37083,35 грн. - 36% річних;

1879920 грн. - штрафу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки засобів захисту рослин № 16/06 від 16.06.2021 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі № 922/5062/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.01.2022.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2022 підготовче засідання відкладено на 31.01.2022.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою від 23.12.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2022.

На судове засідання 14.02.2022 прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить суд її задовольнити.

Відповідач у судове засідання 14.02.2022 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 23.12.2021, від 17.01.2022 та від 31.05.2022, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 29-31, 42-45, 53-56).

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 16.06.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 16/06 (далі за текстом договір; а. с. 10-11), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність у зумовлені даним договором строки засоби захисту рослин (надалі «ЗЗР»), що надалі іменуються «товар», а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. п. 2.1-2.2 договору загальна ціна цього договору складається з загальної суми вартості товару, що поставляється згідно всіх видаткових накладних до договору, протягом терміну його дії.

Орієнтовна сума договору становить 500000,00 грн (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.). Якщо вартість всіх поставок за цим договором перевищуватиме або буде меншою від орієнтовної суми договору, то вважатиметься, що загальна ціна цього договору узгоджена сторонами шляхом підписання видаткових накладних, за якими фактично поставлено та прийнято товар протягом строку дії договору.

Відповідно до п. п. 3.1-3.2 договору розрахунки за даним договором здійснюються за в національній валюті України (гривні) шляхом банківського (безготівкового) переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Оплата за поставлений товар може проводитись покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних або на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

Пунктом 3.3. договору також передбачено, що повна оплата поставленого товару повинна бути здійснена покупцем не пізніше 30 листопада 2021 року.

За змістом п. 3.5 договору датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що при порушення термінів оплати по цьому договору, покупець сплачує постачальнику:

-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла на момент виникнення та існування заборгованості через прострочення оплати) від загальної суми платежу, що нездійснений своєчасно (заборгованості) за кожен день прострочення;

-при порушенні термінів оплати більше, ніж 10-ти (десяти) календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% (сто відсотків) від суми поставленого товару.

Згідно з п. 6.5 договору у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, то відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості та інших штрафних санкцій 36% (тридцять шість відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відповідно до п. 10.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов: несвоєчасне, неповне, неналежне (усупереч положенням договору) виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, якщо такі порушення були допущені під час його дії.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу обумовлений товар за видатковими накладними № РН-0000067 від 12.07.2021 (ТТН № РН-0000067 від 12.07.2021) на суму 990000 грн. (а. с. 12-13), № РН-0000066 від 09.07.2021 (ТТН № РН-0000066 від 09.07.2021) на суму 396000 грн. (а. с. 14-15) та № РН-0000042 від 22.06.2021 (ТТН № РН-0000042 від 22.06.2021) (а. с. 16-17) на суму 493920 грн., всього на загальну суму 1879920,00 грн.

Однак, за отриманий товар відповідач не розрахувався, у зв`язку з чим станом на момент винесення даного судового рішення має борг перед позивачем в сумі 1879920,00 грн.

Обставини щодо стягнення зазначеного боргу стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та відповідних умов договору нараховано до стягнення з відповідача 37083,35 грн 36% річних, 18078,13 грн пені за період прострочення з 01.12.2021 по 20.12.2021 та 1879920 грн штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар у сумі 1879920,00 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростований. Строк виконання зобов`язань з його оплати встановлено умовами укладеного між сторонами договору поставки засобів захисту рослин № 16/06 від 16.06.2021 та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 1879920,00 грн заборгованості за отриманий товар.

Щодо вимог про стягнення 36% річних суд зазначає наступне

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Як зазначалось, за змістом п. 6.5 договору у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, то відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості та інших штрафних санкцій 36% (тридцять шість відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України та п. 6.5 договору надає право позивачу на нарахування 36% річних, оскільки, саме такий розмір річних встановлений зазначеним пунктом договору, що не суперечить Закону.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок річних, суд констатує його арифметичну вірність та відповідність вказаним положенням Закону та умовам договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 37083,35 грн 36% річних.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено можливість нарахування постачальником покупцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За таких обставини, нарахування позивачем відповідачу пені за прострочення оплати отриманого товару є таким, що відповідає умовам договору та вимогам вказаних вище положень чинного законодавства.

Перевіривши за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон розрахунок пені суд констатує, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, умовам укладеного між сторонами договору та є таким, що не містить арифметичних помилок.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову в даній частині та стягнення з відповідача на користь позивача 18078,13 грн пені за період прострочення виконання зобов`язань з оплати з 01.12.2021 по 20.12.2021.

Крім того, п. 6.2. договору також передбачено, що при порушенні термінів оплати більше, ніж 10-ти (десяти) календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% (сто відсотків) від суми поставленого товару.

За таких обставини, нарахування позивачем відповідачу штрафу за прострочення оплати отриманого товару є таким, що відповідає умовам договору та вимогам вказаних вище положень чинного законодавства.

При вирішенні питання про стягнення штрафу суд враховує положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та з цього приводу зазначає, що відповідач протягом майже 2,5 місяців без поважних причин ухиляється від виконання своїх зобов`язань зі сплати боргу на користь позивача; не вживає будь-яких заходів з цією метою; не сплатив існуючий борг навіть частково; не відповідає на усні та письмові звернення позивача з приводу виконання своїх зобов`язань навіть після звернення позивача до суду з позовом у даній справі; не надав ні суду ні позивачу будь-яких пояснень та доказів наявності поважності причин невиконання своїх зобов`язань; не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій з зазначених підстав. Разом з тим, невиконання відповідачем своїх зобов`язань порушує майнові права позивача.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. До того ж, відповідач погодившись з умовами договору в т.ч. щодо розміру штрафу, тим самим погодився з тим, що у випадку порушення ним зобов`язання до нього можуть бути застосовані фінансові санкції у вигляді сплати штрафу в відповідному розмірі, що в свою чергу відповідає принципу свободи договору.

За таких обставин, заявлений позивачем позов в частині стягнення 1879920,00 грн штрафу також підлягає задоволенню.

Крім того, за наслідками розгляду справи з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 57225,02 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Малиновського, буд. 3; код ЄДРПОУ 42549168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиссанта" (адреса: 03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23/25, офіс 4; код ЄДРПОУ 40946765):

1879920,00 грн. - заборгованості за договором поставки;

18078,13 грн. - пені;

37083,35 грн. - 36% річних;

1879920,00 грн. - штрафу;

57225,02 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "17" лютого 2022 р.

СуддяО.І. Байбак