Ухвала суду № 103368808, 11.02.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2042/22

Провадження № 1-кс/643/732/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2022 м.Харків

Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді Осадчого О.В.,

при секретарі судового засідання - Марченку В.К.,

за участю прокурора - Круглякова А.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисників – Гофельд Г.С. та Шевцова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Московського районного суду міста Харкова погоджене прокурором клопотання слідчого Хапіліної А.І., подане під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке 04.08.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020221430000190 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, маючого дітей, у тому числі - неповнолітніх, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Московського районного суду міста Харкова 10.02.2022 надійшло вищезазначене клопотання, в обґрунтування якого слідчим зазначено, що СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області у групі зі слідчими СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №422020221430000190 від 04.08.2021, у якому, крім інших правопорушень, розслідується порушення встановлених правил охорони та використання надр, що створили небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, яке спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою, тобто кримінальне правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.28, ч.4 ст.240 КК України.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.01.2014 призначений на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "БАРХАН", основним видом діяльності якого є добування піску, гравію, глин і коаліну, діючи умисно, а додатковими - добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів; виробництво сухих будівельних сумішей; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами у спеціалізованих магазинах; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом видобутку корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, розуміючи переваги вчинення кримінального правопорушення у складі стійкого злочинного угруповання, вирішив створити організовану групу, яка б функціонувала на постійний основі.

Реалізуючи умисел на створення організованої групи та підбираючи її учасників ОСОБА_3 , у 2018 році запропонував невстановленим під час досудового розслідування особам взяти участь у вчиненні злочину у складі організованої групи, діяльність якої пов`язана з незаконним видобутком корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр.

У подальшому, ОСОБА_3 наприкінці 2020 року у місті Харкові, більш точна дата та місце під час досудового слідства не встановлена, запропонував раніше знайомому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є засновником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН", основним видом діяльності якого є виготовлення виробів із бетону для будівництва, а додатковим - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, а також засновником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСПОРТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СІТІ-БУД", основним видом діяльності якого є надання в оренду вантажних автомобілів, а додатковим - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, взяти участь у діяльності організованої групи, діяльність якої пов`язана з незаконним видобутком корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, розподіливши між собою у рівній частині обов`язки її організаторів.

У подальшому, ОСОБА_2 , діючи як співорганізатор злочинної групи, з метою підбору їх учасників запропонував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є директором ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БУДТРАНС-ГРУП", основним видом діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт, а додатковим - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами у спеціалізованих магазинах, та іншім невстановленим під час досудового розслідування особам взяти участь у вчиненні злочину у складі організованої групи, діяльність якої пов`язана з незаконним видобутком корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр.

Таким чином, ОСОБА_3 створив організовану групу, очолив її разом з ОСОБА_2 , залучив до неї ОСОБА_4 та інших невстановлених під час досудового розслідування осіб. Вказані особи попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення особливо тяжкого злочину, об`єдналися єдиним планом з розподілом функцій між учасниками групи, спрямували власні зусилля на досягнення єдиного плану, відомого усім учасникам групи, а саме - видобуток корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр.

Неухильне виконання своїх злочинних функцій співучасниками у складі організованої групи та спільність їх злочинного умислу забезпечили злагоджену роботу організованої групи, діяльність якої була припинена лише правоохоронними органами, тобто з причин, що не залежали від волі учасників цієї групи.

Згуртованість та стійкість зазначеної організованої групи виразилась у характері спілкування між собою, постійності форм та методів злочинної діяльності, ретельності підготовки та планування кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним видобутком корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, що забезпечено стабільним складом її учасників, та здатністю до заміни таких учасників, з метою прикриття їх діяльності, внутрішньою та зовнішньою стійкістю, постійністю та ієрархічністю зв`язків усіх співучасників.

Крім того, стійкість організованої групи полягала у її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім, за допомогою засобів конспірації.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_3 , як організатор та активний учасник організованої групи, виконував наступне: утворив організовану групу для зайняття злочинною діяльністю, розробивши план злочинної діяльності, спрямований на незаконний видобуток корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр; спрямовував діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, та надавав вказівки співорганізатору координувати і керувати діями усіх співучасників при вчиненні злочину; зобов`язав співорганізатора забезпечувати ведення обліку грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також їх розподіл між усіма учасниками організованої групи у визначених частинах та звітувати про виконання даної вказівки; забезпечив учасників організованої групи місцем вчинення кримінального правопорушення; відповідав за оформлення та надання до контролюючих органів правовстановлюючих та дозвільних документів на користування надрами; отримував частини грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_2 , як співорганізатор та активний учасник організованої групи, виконував наступне: сприяв подальшій згуртованості та стійкості організованої групи, шляхом підбору нових учасників для зайняття злочинною діяльністю, сумісно з співорганізатором, розробивши новий план злочинної діяльності, спрямований на видобуток корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, розподіляв та погоджував із членами організованої групи функції кожного з них; спрямовував діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, та постійно координував і керував діями усіх співучасників при вчиненні злочину; забезпечував ведення обліку грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також їх розподіл між усіма учасниками організованої групи у визначених частинах та отримання ними таких частин; забезпечував організовану групу матеріально технічною базою, а саме надав у користування спецтехніку, за допомогою якої відбувався видобуток корисних копалин.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , як активний учасник організованої групи, виконував наступне: брав участь у розподілі та погодженні своїх функцій як учасника організованої групи; оформлював договори надання послуг спецтехніки та купівлі продажу корисних копалин; забезпечував організовану групу автомобільним транспортом, за допомогою якого вивозились корисні копалини з території кар`єру; керував відвантаженням корисних копалин та від імені свого підприємства заповнював товаро-транспортні накладні та реалізовував незаконно видобуті корисні копалини; отримував визначені організаторами групи частини грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

Як вказано у клопотанні, ТОВ «НВФ «БАРХАН» створено 26.11.2010 із визначенням вищевказаних видів господарської діяльності.

Вказаним Товариством 03.08.2012 отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №5620 площею 18,80 га, а саме видобування пісків, придатних для рекультивації, благоустрою та планування, суглинків, придатних для влаштування земельного полотна на території Південно-Роганського родовища, розташованого неподалік смт. Рогань, Харківського району, Харківської області. Після отримання спеціального дозволу на користування надрами, надрокористувач повинен дотримуватись особливих умов, а саме виконувати вимоги Міністерства екології та природних ресурсів України, умов управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, вимоги Держгірпромнагляду України, а також дотримуватись особливих умов користування надрами визначених в Угоді про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

ОСОБА_3 01.01.2014 призначено на посаду директора ТОВ «НВФ «БАРХАН» та з цього часу останній почав діяти від імені підприємства. У межах своїх повноважень, ОСОБА_3 подав заяву до Харківської обласної ради з метою отримання гірничого відводу. Рішенням IX сесії VII скликання Харківської обласної ради 23.02.2017 ТОВ «НВФ «БАРХАН» надано дозвіл на отримання гірничого відводу, у зв`язку з чим підприємством отримано Акт №21 про надання гірничого відводу, який знаходиться у смт. Рогань, Харківського району, Харківської області, площа проекції гірничого відводу становить 2,47 га.

У подальшому, 24.04.2017 на підставі договору оренди, укладеного між ТОВ «НВФ «БАРХАН» та Роганською селищною радою Харківського району Харківської області, Товариство отримало в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001, розташовану у с. Рогань, Харківського району, Харківської області, загальною площею 2,5 га, з цільовим призначенням: 11.01, тобто для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами (кар`єр по видобуванню пісків та суглинків).

Також, 29.12.2018 ОСОБА_3 уклав з Державною службою геології та надр України Угоду №5620 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, відповідно до якої надрокористувач зобов`язаний: забезпечувати охорону надр та довкілля у межах ділянки надр, наданої у користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання за призначенням, або придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві відповідно до програми робіт; дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; проводити у порядку встановленому законодавством повторну експертизу та оцінку запасів родовища корисних копалин ділянки надр визначених у Дозволі та в Угоді; забезпечувати раціональне комплексне використання та охорону надр відповідно до Угоди та Програми робіт; створити безпечні для працівників і населення умови проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр отриманою з метою видобування корисних копалин; у встановленому порядку забезпечити виконання вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, тощо.

Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-макшрейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Оформивши частину дозвільних документів на початку 2018 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_3 діючи як організатор та активний учасник організованої групи, разом з іншими активними учасниками, які під час проведення досудового розслідування не встановлені, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний з іншими членами групи намір, спрямований на видобуток корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр на території Південно-Роганського кар`єру, розташованого на території Роганської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області, почали видобувати корисні копалини (пісок), як на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001, так і поза межами зазначеної земельної ділянки, тобто, за версією сторони обвинувачення, з порушення вимог ст.24 Гірничого закону України.

У подальшому наприкінці листопада 2020 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_3 , з метою розширення складу організованої групи, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 приєднатися до раніше створеної ним організованої групи та очолити її разом, у зв`язку з тим, що останній обізнаний у сфері розробки родовищ корисних копалин та є засновником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОНОЛІТ СОЮЗ», основним видом діяльності якого є добування піску, гравію, глин і коаліну, а також є засновником ТОВ «ТБК «СІТІ-БУД», яке має підготовлену матеріально-технічну базу.

ОСОБА_2 прийняв пропозицію ОСОБА_3 та у подальшому, діючи як співорганізатор злочинної групи, став підшукувати нових учасників організованої групи. З цією метою ОСОБА_2 запропонував раніше знайомому ОСОБА_4 та іншим, невстановленим під час досудового розслідування, особам стати учасниками організованої групи та отримав від останніх згоду.

Щоб надати роботам по видобутку корисних копалин вигляд законних та відповідаючих вимогам чинного законодавства, 31.01.2020 ТОВ «НВФ «БАРХАН» отримало висновок про погодження робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001, площею 2,5 га, а 07.07.2020 - дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) зазначеної земельної ділянки.

Далі реалізуючи злочинний умисел організованої групи, ОСОБА_3 , як директором «НВФ «БАРХАН», та ОСОБА_4 , як директором ПП "БУДТРАНС-ГРУП", укладено договір №27/01-С від 27.01.2021 про надання послуг, за яким друге Підприємство (виконавець) надає першому Товариству (замовнику) послуги спецтехніки за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки й інших технічних засобів в обсязі та на умовах визначених договором на території Замовника, а саме за адресою: Харківська область, Харківський район, Південно-східна околиця смт. Рогань, на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001.

Видобуток корисних копалин на вищевказаних земельних ділянках в супереч укладеному договору про надання послуг, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відбувався за допомогою спеціальної техніки – земснаряду, гусеничного екскаватору фірми DOOSAN, моделі DX340LLA-K, він код НОМЕР_1 , без д.н.з, екскаватору одноковшового фірми DOOSAN, моделі DX210WA, він код НОМЕР_2 , д.з.н. НОМЕР_3 ; трактора фірми LOVOL, моделі FL956H-V, він код CLW009LFLV002291, без д.н.з.; фронтального навантажувача фірми DISD DOOSAN, моделі SD300N, він код НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , які належать ТОВ «ТБК «СІТІ-БУД», засновником та директором якого є ОСОБА_2 .

Як вказує сторона обвинувачення у клопотанні, ОСОБА_3 , як організатор та активний учасник організованої групи, діючи разом з співорганізатором та активним учасником ОСОБА_2 , активними учасниками ОСОБА_4 та невстановленими під час досудового розслідування особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний з іншими учасниками злочинний намір, продовжили видобуток корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр.

Маючи спеціальний дозвіл на користування надрами № 5620 площею 18,80 га, земельну ділянку з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001, площею 2,5 га, гірничий відвід площею 2,5 га межах земельної ділянки з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001, організована група у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та інших невстановлених під час досудового розслідування осіб, продовжили видобуток корисних копалин за межами орендованої земельної ділянки та за межами гірничого відводу, а саме проводили свою незаконну діяльність на земельних ділянках з кадастровим номером 6325158500:03:008:0083, що перебуває у постійному користуванні Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158500:01:039:0025, що є землею комунальної власності з цільовим призначенням 16.00, тобто є землями запасу сільськогосподарського призначення та на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 6325158500:00:026:0002, площею 0,15 га, що на праві власності належить ОСОБА_5 , а також на інших земельних ділянках, яким кадастрові номери не присвоєні, створивши своїми діями небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №36562/38207-38211 від 14.01.2022 здійснення видобутку корисних копалин (піску) на земельних ділянках, які знаходяться за межами визначеними географічними координатами спеціального дозволу № 5620 та гірничого відводу, яким не присвоєні кадастрові номери та на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325158500:01:039:0025 (землі комунальної власності сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням – 16.00 Землі запасу), 6325158500:03:008:0083 (землі державної власності сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням – 01.09 Для дослідних та навчальних цілей), 6325158500:00:026:0002 (землі приватної власності, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) за відсутності права користування вказаними земельними ділянками, є недотримання вимог природоохоронного законодавства. Недотримання вимог діючого законодавства щодо здійснення видобування корисних копалин (піску) на земельних ділянках яким не присвоєні кадастрові номери та на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325158500:01:039:0025, 6325158500:03:008:0083, 6325158500:00:026:0002, при відсутності у ТОВ НВФ Бархан права користування вказаними земельними ділянками, спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу на частину вказаних земельних ділянок, а також дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) має місце. Нецільове використання земельних ділянок, здійснення видобутку корисних копалин (піску) на земельних ділянках, які не надані у користування, здійснення господарської діяльності за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, гірничого відводу і дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) є недотримання вимог охорони та використання надр. Недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища полягає у наступному: добування корисних копалин (піску) без спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу, що є недотриманням вимог ст.ст. 17, 19, 51 Кодексу України про надра, ст.ст. 19, 24 Гірничого закону України; використання не за цільовим призначенням земельних ділянок, що є недотримання вимог ст. 20 Земельного кодексу України; зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) при відсутності спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, як це передбачено ст.168 Земельного кодексу України; проведення робіт з розкриття товщі ґрунтів та вилучення корисних копалин (піску) на земельних ділянках за відсутності правових підстав, що є недотримання вимог ст.ст. 125, 164 Земельного кодексу України, ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 56 Кодексу України про надра. Причиною, що призвела до недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища, є здійснення добування корисних копалин (піску) на земельних ділянках яким не присвоєні кадастрові номери та на земельних ділянках з кадастровими номерами 6325158500:01:039:0025, 6325158500:03:008:0083, 6325158500:00:026:0002, які не надані у користування підприємству, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу на частину вказаних земельних ділянок, без дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту). Умовою, що призвела до недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища є невиконання вимог нормативних документів щодо розробки проектів, отримання відповідних правовстановлюючих документів на земельні ділянки та дозволів. Внаслідок здійснення видобування корисних копалин (піску) без правовстановлюючих документів на земельні ділянки та дозволів на видобування корисних копалин, відбулась зміна ландшафту, порушення геологічної природної структури ґрунту даної місцевості, що призвело до ерозії ґрунтів та деградації земель при переміщенні (застосуванні) важкої спеціалізованої техніки на під`їзних дорогах до місця видобування та при перевезенні корисних копалин, порушення ґрунтового та рослинного покрову (ущільнення ґрунту), що призвело до деградації земель та неможливості відтворення протягом тривалого часу екологічної рівноваги на земельних ділянках, яким не присвоєні кадастрові номери та земельних ділянках з кадастровими номерами 6325158500:01:039:0025 (землі комунальної власності сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням – 16.00 Землі запасу), 6325158500:03:008:0083 (землі державної власності сільськогосподарського призначення, із цільовим призначення м – 01.09 Для дослідних і навчальних цілей), 6325158500:00:026:0002 (землі приватної власності, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд). Внаслідок спричиненої шкоди було створено небезпеку для довкілля.

Відповідно до висновку інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності №36564/38206/38848 від 14.01.2022 роботи з видобутку ТОВ НВФ Бархан корисних копалин у кар`єрі піску і суглинків Південно-Роганського родовища із застосуванням фронтального колісного навантажувача та гідро механізованого способу за допомогою землесосних снарядів відносяться до переліку робіт підвищеної небезпеки на підставі п.п. 3, 10, 28, 73, 83, 88, 101, 104, 109 НПАОП 0.00-2.01-05 Переліку робіт з підвищеною небезпекою та п. 7, 8, 9, 10, 20 Група А та п.10 Група Б Порядку видачі дозволів на виконання робіть підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. На протязі тривалого часу до Управління Держпраці у Харківській області ТОВ НВФ Бархан не звертався для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також не надав декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Організація функціонування виробничого процесу з видобутку корисних копалин на кар`єрі піску і суглинків Південно-Роганського родовища ТОВ НВФ Бархан здійснювалось без дотримання вимог як Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки так і Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами. ТОВ НВФ Бархан веде виробничу діяльність з видобутку корисних копалин без дотримання вимог п.п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу VНПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом». Відповідно до вимог Національного стандарту. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять у досліджуваному випадку при відсутності функціонування та належному одного із найважливіших складників загальної системи керування підприємством. Системи управління охороною праці (СУОП) у ТОВ НВФ Бархан виникла небезпечна ситуація (коли висота уступу кар`єра перевищує висоту черпання екскаватора, кути укосів робочого уступу кар`єру перевищують 80 градусів, та при цьому не ведеться контроль за станом їх бортів, траншей, уступів, укосів і відвалів), при існуванні якої стосовно людей, майна, довкілля є небезпека ушкодження здоров`я людей (працівників даного підприємства або сторонніх людей) і/або збитки, заподіяні майну чи довкіллю, або їх поєднання у сукупності. З технічної точки зору, невиконання посадовими особами ТОВ НВФ Бархан вимог як Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки так і Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, п.п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу VНПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» так і ст. 13 закону України «Про охорону праці» призвели до виникнення небезпечної ситуації та створили умови для настання вірогідної можливості виникнення обвалу уступів кар`єру та їх вплив як на застосовувані технічними механізми так і на працівників або на сторонніх людей та настання нещасного випадку.

За версією сторони обвинувачення, внаслідок самовільного користування надрами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлені під час досудового розслідування особи, заподіяли державі збитки у сумі 937918619,57 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 стороною обвинувачення підозрюється у вчинені кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.240 КК України, тобто - порушення встановлених правил охорони та використання надр, що створили небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля та спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою.

Враховуючи обґрунтованість підозри, особу підозрюваного, наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та співучасників у цьому кримінальному провадженні, сторона обвинувачення просить обрати ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам зазначеним вище.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, надав слово своїм захисникам.

Захисники підозрюваного – адвокати Гофельд Г.С. та Шевцов О.А. проти задоволення клопотання заперечували, про що подали письмові заперечення. Зазначали, що підозра є необґрунтованою з огляду на те, що у доданих до клопотання матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_2 своїми діями міг нанести збитки державі. Вказували, що їх підзахисний має міцні соціальні зв`язки, а саме: зареєстроване місце мешкання, офіційне працевлаштування, разом з дружиною опікується трьома малими дітьми, літніми батьками пенсійного віку, що мають хронічні захворювання, а один з них – інвалідність, внаслідок чого потребують догляду та коштовного лікування, вказаних осіб фінансово утримує. Під час вручення підозри ОСОБА_2 , не чинив опору, раніше не судимий, негативних характеристик немає, належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про непідтвердженість ризику його переховування від правосуддя. Усі речові докази та документи по справі зібрані, отже відсутні ризики знищення доказів. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає, оскільки свідки органом досудового слідства не заявлені та підозрюваний має репутацію, що не дозволяє це припускати. Конкретних підстав передбачати перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню немає. Виходячи із вищенаведеного захисники, вважали, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо ОСОБА_2 відсутні або мінімальні. Просили застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з носінням електронного засобу контролю, що, на їхню думку, у повному обсязі забезпечить його належну процесуальну поведінку, а у разі задоволення клопотання - визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі співрозмірному його доходам.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши зміст клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 Головного управління поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42020221430000190 від 04.08.2020, кримінальні правопорушення у якому первинно кваліфіковані реєстраторами реєстру за ч.3 ст.28, ч.4 ст.240 та ч.2 ст. 240 КК України. Так, з коротких викладів обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень вбачається, що на території Роганської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області відбувається видобуток корисних копалин (піску) із порушенням вимог діючого законодавства, видобуток проводиться на землях сільськогосподарського та науково-дослідного призначення, що призвело до істотного порушення значної природньої території та неможливості відтворення протягом тривалого часу вказаних територій, вказане відповідно до Пленуму Верховного Суду України №17 від 10.12.2004 - є тяжкими наслідками. Також, на території Ізюмського (Балаклійського до об`єднання у територіальні громади) району Харківської області невстановлені особи видобувають корисні копалини із порушенням вимог діючого законодавства.

У вказаному кримінальному провадженні слідчим за погодженням з прокурором 09.02.2022 об 11:00 ОСОБА_2 , у присутності захисників, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.240 КК України.

Клопотання про обрання запобіжного заходу вручено підозрюваному та його захисникам 09.02.2022 об 11:00 год., тобто більше ніж за 3 години до початку судового розгляду.

Допущених стороною обвинувачення порушень щодо вручення повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не встановлено (з огляду на засаду диспозитивності кримінального провадження).

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати безстороннього спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, у даному випадку, суд вважає, що підозра ОСОБА_2 підтверджується відповідями з ГУ Держпраці у Харківській області; Державної екологічної інспекції у Харківській області; ГУ Держгеокадастру у Харківській області; протоколом огляду території піщаного кар`єру, розташованого неподалік смт. Рогань, Харківського району, Харківської області; результатами топографо-геодезичної зйомки; висновком судової інженерно-екологічної експертизи; висновком інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, якими користувались ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; протоколами про результати проведення негласних слідчих-розшукових дій.

Долучені до клопотання копії матеріалів кримінального провадження обґрунтовують підозру у частині порушення чинного законодавства ТОВ «НВФ «БАРХАН», у зв`язку з цим, на відповідне запитання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні повідомив, що причетність до кримінального правопорушення ОСОБА_2 у частині сприяння згуртованості та стійкості організованої групи, шляхом підбору нових учасників для зайняття злочинною діяльністю, розроблення плану злочинної діяльності, спрямованого на видобуток корисних копалин з порушенням встановлених правил охорони та використання надр; розподілу та погодження із членами організованої групи функції кожного з них; спрямовування діяльність організованої групи на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам, координування і керування діями усіх співучасників при вчиненні злочину; забезпечення ведення обліку грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також їх розподілу між усіма учасниками організованої групи у визначених частинах та отримання ними таких частин; забезпечення організованої групи матеріально-технічною базою, а саме надання у користування спецтехніки, за допомогою якої відбувався видобуток корисних копалин, який доводиться протоколами проведених під час досудового розслідування негласних слідчих розшукових дій, які наразі не розсекречені, у зв`язку з цим не можуть бути надані для огляду або у копіях.

Слідчий суддя знаходить пояснення прокурора слушними, при цьому враховує, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Вважаючи підозру обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження слідчий суддя зауважує, що виходячи з тверджень законодавця, викладених у п.10 ч.1 ст.303 КПК України, сторона обвинувачення має місячний термін з моменту повідомлення про підозру для виконання повноважень, спрямованих на її додаткове обґрунтування та лише після спливу цього строку у сторони захисту виникає право на оскарження такого повідомлення, у тому числі, з огляду на приписи ст.ст. 276-278 КПК, з мотивів її необґрунтованості.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовані тяжкістю можливого покарання. Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, а відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З таким твердженням сторони обвинувачення не можна погодитись. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Разом з цим, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ ризик переховування підозрюваного (обвинуваченого) від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, його констатація можлива з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення (п. 106 рішення ЄСПЛ по справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) №45100/98 від 08.02.2005, п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» (Letellier V. France) від 26.06.1991).

Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, та відзначає, що можливе покарання не є самостійним обґрунтуванням ризику можливого переховування. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особу підозрюваного, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи. З цього приводу Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58, п.33 рішення «В. проти Швейцарії», п. 76 рішення у справі «Пунцельт проти Чехії», § 64 рішення справі «Сулаоя проти Естонії» (Sulaoja v. Estonia,) п.128 рішення у справі «Олександр Макаров проти Росії»).

Жодні з перелічених вище обставин щодо ОСОБА_2 у негативному сенсі не можуть бути застосовані з огляду даних, які характеризують його особу. Так, ОСОБА_2 раніше не судимий, має батьків пенсіонерів, перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою виховує трьох спільних дітей – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має зареєстроване місце мешкання та майно на території України, є засновником ТОВ «МОНОЛІТ СОЮЗ», ТОВ "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН", ТОВ «ТБК «СІТІ –БУД», де працює на посаді директора. Працівниками вказаного товариства надано позитивну характеристику підозрюваному, з проханням врахувати думку колективу під час обрання запобіжного заходу. Дані, що негативно характеризують особу підозрюваного, стороною обвинувачення не надані. Окрім цього, суд враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного, який, не будучи затриманим, у порядку ст.208 КПК України, самостійно прибув до суду для розгляду даного клопотання.

На переконання суду, у даному випадку, тяжкість інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, з огляду на дані, які характеризують його особу, не підвищують ризику того, що підозрюваний може ухилитись від правосуддя, оскільки наявні вагомі чинники, які утримують його від спроби втечі.

Разом з цим, суд приходить до висновку про наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_2 дій, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити речі та інформацію, яка до теперішнього часу не вилучена та не долучена до матеріалів кримінального провадження, зокрема, чорнові записи, мобільні термінали систем зв`язку, електронні носії інформації, електронні інформаційні системи, документи, щодо оформлення правочинів та інші знаряддя вчинення злочинів, оскільки на даний час встановлюється повне коло осіб, причетних до злочинної схеми видобутку корисних копалин з порушення встановлених правил охорони та використання надр та вказані речі можуть перебувати, у тому числі, у їх володінні. Доводи прокурора про заплановані у кримінальному провадженні та досі не проведені обшуки слідчий суддя знаходить слушними, при цьому твердження захисників про вичерпане проведення у кримінальному провадженні слідчих дій не можуть братися до уваги, оскільки, з огляду на приписи ст.ст.221-222 КПК України, сторона захисту не обізнана про плани органу розслідування та прокуратури.

Також, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику незаконно впливу на свідків та співучасників у цьому ж кримінальному провадженні, тобто ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Попри не зазначення свідків, на яких міг би впливати підозрюваний, на переконання слідчого судді, ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі може незаконно прямо чи опосередковано впливати на підозрюваного ОСОБА_3 , який перебуває поза фактичною юрисдикцією органу досудового розслідування, а повідомлення про підозру останньому вручене у порядку, передбаченому ст.ст. 278, 111, 135 ч.2 КПК України. Крім того, виходячи зі змісту клопотання, що не оспорювався стороною захисту, існують учасники організованої групи, які на теперішній час органами слідства не встановлені, проте відомі ОСОБА_2 , і останній може здійснювати на них вплив з метою надання необхідних підозрюваному свідчень у майбутньому. Відповідно до ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а до стадії судового розгляду допитані під час досудового розслідування вказані учасники кримінального провадження можуть, під тиском чи під умовляннями підозрюваного, змінити свої показання, що може зашкодити встановленню істині по справі.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу судом враховуються дані про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, громадянином України, одружений, маючий на утриманні дружину та трьох дітей, у тому числі - неповнолітніх, зі слів на утриманні підозрюваного перебувають його батьки, які мають хронічні захворювання та є пенсіонерами (відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 мати підозрюваного – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримує пенсію по інвалідності 2 групи). Підозрюваний офіційно працевлаштований, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий. Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного у мовах тримання під вартою не встановлено.

При цьому, на переконання слідчого судді, вказані особисті обставини не нівелюють доведені стороною обвинувачення та передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, яким має запобігати застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність двох, передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також даних про особу ОСОБА_2 не знайшов для цього причин, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

У даному випадку ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, суд не може лишити поза увагою розмір шкоди завданої інтересам держави, що перебуває у причинно - наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_2 , які викладені у підозрі, вчинення злочину організованою групою, що також підтверджує соціальну неприйнятність скоєного діяння та виправдовує вимушене обмеження прав підозрюваного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під вартою передувало затримання з моменту затримання.

Підозрюваний ОСОБА_2 у порядку ст.208 КПК України не затримувався.

Під час судового засідання прокурор не висловив свою думку щодо визначення розміру застави, а сторона захисту вважала за можливе застосувати заставу у розмірі співрозмірному доходам та витратам підозрюваного у розмірі, що не перевищує 200000 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави щодо осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).

Європейський суд з прав людини, практика якого є частиною національного законодавства України, приділяє достатню увагу обґрунтуванню розміру застави. Так, розмір застави, що є явно непомірним для особи, несе за собою фактичну неможливість звільнення останньої з-під варти. Таку ситуацію ЄСПЛ безумовно вважає порушенням права на свободу та особисту недоторканність. Так, у справі "Гафа проти Мальти", де заявник майже рік утримувався під вартою після визначення для нього непосильного розміру застави, ЄСПЛ зауважив, що національні суди не вжили необхідних заходів для того, щоб надати заявнику реальну можливість використати своє право на внесення застави, чим порушили статтю 5 Конвенції. При цьому, в цій справі заявник був звільнений лише завдяки його матері, яка, в свою чергу повинна була залучити інших членів сім`ї, які були співвласниками майна, наданого в якості гарантії застави. ЄСПЛ безумовно зазначив, що тягар застави не може покладатися на родичів, а національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

Слідчий суддя зауважує, що у справі «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на можливість призначення розміру застави у розмірі 3 мільйони євро, лише з огляду на значну потенційну шкоду яка могла бути завдана цим злочином. ЄСПЛ визнав, що розмір застави був значним, однак не визнав його непомірним лише з огляду на винятковий характер справи та катастрофічні наслідки - екологічну шкоду, завдану внаслідок забруднення, відповідальність за яку ніс роботодавець підозрюваного. Проте, ключовим моментом у цій справі стало те, що застава за підозрюваного могла бути внесена компанією-роботодавцем та володільцем судна, з якого стався витік нафти із подальшим екологічним забрудненням та яке несло повну матеріальну відповідальність за дії свого співробітника. Суд врахував, що розмір застави був посильним для роботодавця, а не для фізичної особи, у розпорядженні якої було лише 60 тисяч євро із призначених 3 мільйонів євро.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що застава як запобіжний захід у розумінні ст. 5 Конвенції слугує меті забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. Тому її розмір визначається особистістю підозрюваного, його майновим становищем, стосунками з іншими особами. Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Істоміна проти України» Так, у 2015 році проти ОСОБА_11 було відкрито кримінальне провадження за підозрою в ухиленні від сплати податків, фіктивному підприємництві та підробці документів. Правоохоронці вважали, що жінка створила та керувала фіктивними фірмами, ухиляючись від сплати податків. Загальний розмір завданих збитків оцінювався у суму понад 12 млн. грн. Суд як запобіжний захід обрав заставу в розмірі суми збитків, що закидали жінці. Це значно перевищувало розмір, який за загальним правилом можна було встановити для злочину, в якому обвинувачувалася ОСОБА_12 . Клопотання про зміну надмірної застави на домашній арешт суд відхилив. Оскільки жінка не сплатила встановлену заставу, її взяли під варту. Оскарження такого рішення успіху не мало. Посилаючись на ст. 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ОСОБА_12 звернулася до Європейського суду з прав людини вона стверджувала, що її тримання під вартою не було обґрунтованим. А сума застави – не відповідала рівню її доходу. Український уряд, виправдовуючи правомірність рішень національних судів, виходив із необхідності забезпечення належної поведінки підозрюваної, а також встановленої слідством суми збитків. У Страсбурзі виходили з того, що гарантії п.3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків. Тому застава має встановлюватися з урахуванням особи обвинуваченого, його майна, відносин з особами, які мають забезпечити виконання запобіжного заходу. При цьому суди не оцінили матеріального становища заявника, яка стверджувала про невідповідність суми застави її доходам. І хоча процесуальний закон дозволяв суду встановлювати вищі суми застави у виняткових випадках, очевидно, таке рішення мало бути засноване на ретельному аналізі обставин.

На підставі викладеного, під час вирішення питання про розмір застави ОСОБА_2 слідчий суддя враховує майновий стан останнього. Так, відповідно до клопотання підозрюваний є засновником, а відповідно і учасником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОНОЛІТ СОЮЗ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСПОРТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СІТІ-БУД". Вказаний факт стороною захисту не оспорювався. Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ОСОБА_2 має право брати участь у розподілі прибутку вказаних товариств. Крім того, відповідно до довідки №СБ000000011 від 10.02.2022 ОСОБА_2 працюючи у ТОВ «ТБК «СІТІ-БУД» з лютого 2021 по січень 2022 отримав дохід у розмірі 167 398, 18, що на середній розрахунок складає – 13 949 грн. 84 коп. на місяць.

Одночасно вирішуючи питання про розмір застави слідчим суддею враховуються дані про сімейний стан підозрюваного. Так, останній одружений, має на утриманні дружину та трьох дітей, у тому числі - неповнолітніх, також на утриманні підозрюваного перебувають його батьки, які мають хронічні захворювання та є пенсіонерами, а відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 матір ОСОБА_2 – ОСОБА_10 - є інвалідом. На переконання слідчого судді при визначенні непосильного розміру застави постраждає не тільки підозрюваний, а й інші особи, які матеріально залежать від нього. Застава не може мати наслідком обмеження прав чи страждання членів родини та близьких для особи людей.

Даних щодо будь-якого розкішного способу життя ОСОБА_2 , наявної у нього нерухомості та автотранспорту стороною обвинувачення не надано.

Не доведено прокурором також вірогідність виплати застави за ОСОБА_2 юридичною особою, яка у силу приписів закону може нести відповідальність за шкоду заподіяну довкіллю, а завдяки протиправній діяльності отримувала дохід

На врахування обставин, що можуть бути достатніми стримуючими засобами для перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні слідчий суддя зауважує, що з огляду на те, що останній володіє корпоративними правами трьох компанії, а у зв`язку з цим - є кінцевим бенефіціарним власником цих юридичних осіб, незважаючи на невисоку заробітну плату та осіб на утриманні, є достатні підстави вважати, що у разі призначення судом застави у розмірі до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ця сума не буде значною для підозрюваного та не буде достатнім стримуючим засобом для належного, без зловживання, виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків підозрюваного.

При цьому, враховуючи відсутність у застави компенсаторної функції, недоведеність прокурором можливості внесення застави ТОВ «НВФ «БАРХАН», а також незазначення стороною обвинувачення розміру доходу цього Товариства від вищевказаної протиправної, на думку слідчого та прокурора, діяльності, слідчий суддя не має можливості відштовхуватися під час визначення суми застави від розміру заподіяної шкоди.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, обґрунтованості підозри, особи підозрюваного, його майнового та сімейного стану, віку, встановлених ризиків, суд визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - у розмірі 500 000 грн., (п`ятсот тисяч гривень).

Керуючись ст.ст.2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Хапіліної А.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.

Строк тримання під вартою рахувати з 12:55 11.02.2022.

Строк дії ухвали (у частині тримання під вартою) встановити до 12:55 11.04.2022.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання ОСОБА_2 під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст.111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2022 у справі №643/2042/22 (провадження №1-кс/643/732/22) відносно ОСОБА_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому документи, що дають право виїзду за кордон України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено об 11:15 16.02.2022.

Слідчий суддя О.В. Осадчий