Рішення № 103368478, 17.02.2022, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/281/22

Номер провадження 2-о/623/25/2022

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2022 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Ардашевої Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. В своїй заяві вказала, що ОСОБА_2 склала заповіт на її користь, але виявилося прізвище її в заповіті вказано як « ОСОБА_3 ». Даний факт перешкоджає заявнику скористатися своїми правами.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити заяву та встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з`явився, клопотань або заперечень не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 серпня 2018 року ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 все належне їй як рухоме так і нерухоме майно. Заповіт зареєстровано в реєстрі за №1677 ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області. (а.с.9-10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 26 січня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк.(а.с.8).

Приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Живолуп І. повідомила ОСОБА_1 про той факт, що у заповіті прізвище померлої зазначено як « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть « ОСОБА_5 ».(а.с.11).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Досліджені докази вказують на те, що у заповіті є розбіжності у прізвищі померлої, усунення яких є неможливим в позасудовому порядку, тому наявними є підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення факту належності вказаного документу заявникам має юридичне значення, оскільки наявність такої розбіжності позбавляє їх можливості скористатися своїми законними правами, а відтак суд вважає заяву заявника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.4,13,247,258-259,263-265,293-294,315,319,354 ЦПК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт, що заповіт ННІ 704372 від 16 серпня 2018 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Великоновосілівського районного нотаріального округу Донецької області Кисельовою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №1677, складений від особи « ОСОБА_2 », належить особі з прізвищем « ОСОБА_2 ».

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: О.М.Герцов