Вирок № 103366568, 16.02.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/880/22

Провадження № 1-кп/0182/762/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2022 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І. В.,

розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополь в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/ за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2022 за № 12022046340000103 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , працює слюсарем ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб», одружений, на утриманні має малолітню дитину, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий:

- 14.09.2020 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Штраф не сплачено,

у вчиненні кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

22 січня 2022 року приблизно о 23.20 год. ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_2 зі своєю дружиною ОСОБА_3 .

В подальшому на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Перебуваючи у тому самому місці, близько 23.21 год. ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , підійшов до останньої та лівою рукою схопив за шию та почав силою руки стискати шию ОСОБА_3 , чим спричинив останній, згідно висновку експерта № 82 від 04.02.2022 тілесні ушкодження у вигляді - синців шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Окрім цього, ОСОБА_1 22 січня 2022 року, приблизно о 23:44 годині знаходився біля будинку № 16 по вул. Дружби в м. Нікополі Дніпропетровської області, де побачив свою тещу ОСОБА_4 .

В подальшому на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Перебуваючи у тому самому місці, близько 23.45 год. ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , підійшов до останньої та наніс їй один удар долонею лівої руки в праву частину обличчя, один удар долонею правої руки в область грудної клітини потерпілої з лівої сторони та коліном правої ноги вдарив потерпілу в область правого стегна, чим спричинив ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 83 від 04.02.2022 тілесні ушкодження у вигляді - синця обличчя, синця лівої молочної залози, синця та внутрішньо-шкіряних крововиливів правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: електронних рапортів про подію від 23.01.2022; протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22.01.2022 та 04.02.2020 від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно; висновку експерта № 82 від 04.02.2022; протоколу проведення слідчого експерименту від 08.02.2020 за участю ОСОБА_3 з доданим до нього оптичним диском; протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2022 та 08.02.2022; висновку експерта № 83 від 04.02.2022; протоколу проведення слідчого експерименту від 08.02.2022 за участю ОСОБА_4 з доданим до нього оптичним диском та фото-таблицею.

11 лютого 2022 року прокурор Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області Мельникова О. М. надіслала до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2022 за № 12022046340000103 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Прокурором надано клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.125КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Так, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , яку він підписав у присутності захисника - адвоката Малишевського О. І., відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 12-13). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Потерпілою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_3 надано також письмові заяви, в яких останні погодилися зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначили, що вони ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилися з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с. 11-12).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяви потерпілих: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в яких вони зазначають, що згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без їх участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілих, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вчинення ОСОБА_1 даного кримінального проступку не оспорюється.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12КК України є кримінальним проступком.

Також суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин; особу винного.

Так обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий (а.п. 73), працює слюсарем в ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб», має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 76). Також суд враховує що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.п. 75, 75-а), одружений, на утриманні має малолітню дитину, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення повторно (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки обставини, які перешкоджають призначенню даного виду покарання, передбачені ч. 3 ст. 56 КК України, відсутні.

Відповідно до ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Згідно ч. 3ст. 72 КК Україниосновні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було засуджено вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року за ч. 2 ст.125КК України до покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Штраф ОСОБА_1 не сплачено.

В межах кримінального провадження, яке розглядається судом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125КК України - 22 січня 2022 року, тобто після ухвалення вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року.

Відтак, у даному кримінальному провадженні остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначати на підставі ст.71КК України за сукупністю вироків, оскільки він після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення. На підставі ч. 3 ст. 72 ККУкраїни покарання за кожним вироком підлягає самостійному виконанню.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутого покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин та штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн., які виконувати самостійно.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: І. В. Клименко