Рішення № 103364579, 14.02.2022, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/3286/21

Провадження №2/654/351/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Петришак В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гола Пристань Херсонської області при заочному розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Євгеній Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів набутих без достатньої правової підстави,-

у с т а н о в и в:

05 листопада 2021 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Євгеній Віталійович, про визнання виконавчого напису, вчиненого 04.11.2020 №10939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 943,80 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти.

Також, просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро "Калінін і Партнери" за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн. та сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1816,00 грн.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що виконавчий напис вчинений з порушенням закону та з нього безпідставно стягнуто грошові кошти в розмірі 18 943,80грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи судом.

Представник відповідача, третя особа, будучи повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого позивач не заперечує.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.05.2019 між Товариством з обмежено відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8140120 від 13.05.2019, який нотаріально не посвідчений.

04 листопада 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис №10939, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованості в розмірі 18943,80 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Пирожком Є.В. відкрито виконавче провадження ВП №63902232 від 11.12.2020.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б)оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в)засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г)оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ)довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 04 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням нотаріусом умов вчинення виконавчого напису.

Крім того судом установлено, що на виконання виконавчого напису нотаріуса № 10939, виданого 04.11.2020, виконавче провадження №63902232 з ОСОБА_1 стягнуто 18943,80грн., з яких: 16858,00грн. перераховано стягувачу в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом; 1685,80 грн. стягнуто основної винагороди приватного виконавця; 400,00 грн. стягнуто витрати виконавчого провадження. 11.10.2021 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується повідомленням приватного виконавця від 28.10.2021 №6661.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Вищезазначене викладено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі N 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі N 910/16664/18.

У даному випадку правовою підставою набуття відповідачем грошових коштів у вказаній сумі став виконавчий напис нотаріуса. Разом із тим, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому правова підстава для отримання відповідачем грошових коштів від ОСОБА_1 відпала, і вказані кошти у сумі 18943,80 грн. підлягають поверненню позивачу.

Щодо вимог про стягнення судових витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з підготовкою позовної заяви, до суду надано договір про надання професійної правничої допомоги від 02 лютого 2021 року, укладений між Адвокатським об`єднанням "Калінін і Партнери" в особі керуючого Калініна С.К. та Зеленюком Д.О. (а.с. 20), квитанцію про оплату ОСОБА_1 витрат за послуги за цим договором, на загальну суму 5 000,00 грн., детальний розрахунок із зазначенням вартості робіт. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у сумі 1816,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Євгеній Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів набутих без достатньої правової підстави - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., який вчинено 04 листопада 2020 року, зареєстровано в реєстрі за №10939, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 18 943,80 грн.

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1816,00 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00грн. разом 6816,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 16.02.2022.

Суддя В. М. Сіянко