Ухвала суду № 103364081, 16.02.2022, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2112/21

Номер провадження 1-кп/573/29/22

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2022 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.,

з участю секретаря: Федорченко Г.В.,

прокурора: Зикунова В.В.,

захисника: Пашкова С.І.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання прокурора в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02 листопада 2021 року за №12021200570000316 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Горобівка Сумського району Сумської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має середню освіту, не працює, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, з 2007 року перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом: «шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу F20.00», в силу ст. 89 КК України не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в :

У точно не встановлений день та час жовтня 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи разом зі своїм братом ОСОБА_6 у приміщенні будинку за місцем їхнього спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , взяв у руки сокиру, яка знаходилась у вказаному домогосподарстві, та наніс нею не менше двох ударів у життєво важливий орган по голові потерпілого.

Виконуючи вищевказані дії, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді численних рубаних ран голови та багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепу, в результаті яких потерпілий помер на місці вчинення суспільно небезпечного діяння.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №203 від 09 грудня 2021 року смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді численних рубаних ран голови та багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепу, на що вказують дані експертизи трупа, зокрема: рани лобно-тім`яної ділянки справа, правої скроневої ділянки, потиличної ділянки справа, які проникають у порожнину черепу; багатоуламкові переломи кісток склепіння і основи черепу та дані медико-криміналістичного дослідження ран голови та кісток черепу, відповідно до яких на клапті шкіри з лобно-тім`яної ділянки справа виявлено дві рубані рани, які утворилися від рубаючої дії знаряддя, що має ріжучу (рубаючу) кромку - порівняно гостре лезо; на представленому черепі, на лобній кістці справа, є вруб та розруб з утворенням багатоуламкового перелому, який утворився від не менше ніж двократного впливу знаряддя, що має рубаючі властивості.

Смерть ОСОБА_6 могла настати за 2-3 тижні до моменту проведення експертизи трупа в морзі.

Враховуючи характер та односторонність локалізації виявлених тілесних ушкоджень, ознаки крововиливів навколо ран, наявність нашарувань речовини темно-коричневого кольору, схожої на підсохлі згортки крові, на одязі, на шкірі шиї та передній поверхні грудної клітки, можна зробити висновок, що виявлені тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, на протязі короткого проміжку часу, слідуючи одне за другим.

Таким чином, між травмою голови та смертю потерпілого, існує прямий причинний зв`язок.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №448 від 05 листопада 2021 року під час вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_1 страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді Шизофренії, параноїдної форми, безперервний перебіг, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На даний час ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді Шизофренії, параноїдної форми, безперервний перебіг, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

Дане кримінальне провадження було розглянуте у присутності ОСОБА_1 як особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, з участю його захисника адвоката Пашкова С.І. Тим самим суд забезпечив передбачене ст. 10 КПК України право ОСОБА_1 на рівність у процесуальних правах та закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд.

У судовому засіданні прокурор Зикунов В.В. підтримав клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

ОСОБА_1 свою провину у вчиненні суспільно небезпечного діяння визнав та показав, що проживав разом зі своїм братом ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Останній постійно знущався з нього, бив, не випускав з дому, забрав паспорт та банківську картку, з якої знімав його гроші, у зв`язку з чим він змушений був бомжувати та просити милостиню. Його неодноразові звернення до поліції та сільської ради стосовно знущань з боку брата були безрезультатними. В один з днів кінця жовтня 2021 року вони з ОСОБА_6 перебували вдома за вказаною вище адресою. Прокинувшись, брат знову почав його принижувати. Не витримавши знущань, він взяв з-під печі сокиру та двічі вдарив нею ОСОБА_6 , який у цей час лежав на ліжку, по голові та один раз по шиї, в результаті чого останній помер. Після цього замкнув хату і пішов на залізничну станцію, де зустрів ОСОБА_7 останній про те, що вбив брата та поїхав до Києва шукати роботу.

Разом з цим ОСОБА_8 не заперечував проти застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

Захисник Пашков С.І. проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутність, проти застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 не заперечує, цивільний позов заявляти не бажає (а. с. 72, т. 2).

З метою вирішення питань, передбачених ч. 1 ст. 513 КПК України, стосовно того, чи мало місце суспільно небезпечне діяння та чи вчинене воно ОСОБА_1 , судом були досліджені докази сторони обвинувачення

Так,допитані всудовому засіданнісвідки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 показали,що наприкінціжовтня 2021року ОСОБА_1 сказав їм,що вбивсвого брата ОСОБА_6 . Крім цього свідки зазначили, що останні проживали по сусідству. За життя потерпілий був агресивним. Зі слів ОСОБА_1 , знущався над ним, забрав його банківську картку, у зв`язку з чим підозрюваний змушений був бомжувати та просити милостиню.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що в двадцятих числах жовтня 2021 року у телефонній розмові з ОСОБА_4 від останньої дізналася про те, що ОСОБА_1 їй сказав, що вбив свого брата. Приблизно 30-31 жовтня 2021 року їй зателефонувала листоноша та повідомила, що ОСОБА_6 не отримує пенсію. Через декілька днів у сільську раду прийшов ОСОБА_1 . Побачивши її, став тікати, у зв`язку з чим вона викликала поліцію. В подальшому, з її дозволу, співробітники поліції зайшли до будинку, в якому проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявили труп останнього.

Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_3 показала, що в двадцятих числах жовтня зустріла ОСОБА_1 , який сказав їй, що вбив свого брата та вкинув його в річку. Спочатку ці слова вона не сприйняла серйозно, так як раніше ОСОБА_1 також висловлювався про вбивство свого брата, але це було неправдою. У подальшому, в телефонній розмові з ОСОБА_5 , вона передала останній слова ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 02 листопада 2021 року о 12 годині 27 хвилин внесені відомості про кримінальне правопорушення за №12021200570000316, за фактом умисного вбивства ОСОБА_6 , за ч. 1 ст. 115 КК України (а. с. 139-140, т. 1).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 02 листопада 2021 року з фототаблицею та відеозаписом до нього в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено труп останнього з ознаками насильницької смерті. Крім того, у вказаному господарстві виявлено та вилучено наступне майно: 1) ковдру ватну червоного кольору з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров, по всій поверхні; 2) мобільний телефон «S-TELL» червоно-чорного кольору з сім-картою «ВФ Україна», з серійним номером НОМЕР_1 ; 3) наволочку блакитного кольору з плямами речовини бурого кольору; 4) металеву кочергу №1, довжиною 48,5 см; 5) металеву кочергу №2, довжиною 47 см; 6) сокиру з дерев`яним топорищем довжиною 82,4 см з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров, на ручці та робочій частині (лезі). Даний огляд проведено за наявності письмової згоди провідного спеціаліста Річківської сільської ради ОСОБА_5 та у подальшому було узаконено ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 04 листопада 2021 року (а. с. 147-166, 174-175т. 1).

Згідно з протоколом огляду трупа від 03 листопада 2021 року та фототаблицею до нього, на трупі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які в подальшому описані у висновку судово-медичної експертизи №203 від 09 грудня 2021 року (а. с. 189-196, т. 1).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №203 від 09 грудня 2021 року смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді численних рубаних ран голови та багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепу, на що вказують дані експертизи трупа: рани лобно-тім`яної ділянки справа, правої скроневої ділянки, потиличної ділянки справа, які проникають у порожнину черепу; багатоуламкові переломи кісток склепіння і основи черепу та дані медико-криміналістичного дослідження ран голови та кісток черепу: «на клапті шкіри з лобно-тім`яної ділянки справа виявлено дві рубані рани, які утворилися від рубаючої дії знаряддя, що має ріжучу (рубаючу) кромку-порівняно гостре лезо; на представленому черепі, на лобній кістці справа, є вруб та розруб з утворенням багатоуламкового перелому, який утворився від не менше ніж двократного впливу знаряддя, що має рубаючі властивості».

Смерть ОСОБА_6 могла настати за 2-3 тижні до моменту проведення експертизи трупа в морзі.

При експертизі трупа ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження:

І. Гостра травма голови та шиї:

A. Ушкодження ділянки голови:

- рана №1 - в лобно-тім`яній ділянці справа, на відстані 1 см від правої брови і 5 см від основи правої вушної раковини, у вигляді дуги, відкритої доверху, розмірами (зіяння рани) 2,5х11 см. В просвіті рани ушкоджені підлягаючі кістки, верхній край яких піднятий до верху. Рана проникає у порожнину черепа;

- рана №2 - в лобно-тім`яній ділянці справа, на відстані 3,5 см від правої брови і 6,5 см від основи правої вушної раковини, у вигляді дуги, відкритої доверху, розмірами (зіяння рани) 1,5х9 см. Краї рани сухі, відносно рівні, кінці гострокутні. В просвіті рани ушкоджені підлягаючі кістки, верхній край яких піднятий до верху. Рана проникає у порожнину черепа;

- рана №3 - в правій скроневій ділянці, на рівні верхньої третини правої вушної раковини, щілинної форми, направлена горизонтально, розмірами (зіяння рани) 1,5х4,5 см, проникає у порожнину черепа. Верхня частина вушної раковини зміщена доверху. Краї та кінці рани згладжені, вологі, коричнево-зелені, з нашаруванням личинок білого кольору;

- рана №4 - в правій скроневій ділянці, на рівні правої брови, направлена горизонтально, розмірами (зіяння рани) 0,7х3 см. Краї рани щільнуваті, відносно рівні, кінці гострокутні. Задні 3/4 рани поверхневі, глибиною до 0,1 см, передні 1/4 рани глибиною до 1,5 см. Дном рани є ушкоджені підлягаючі кістки;

- рана №5 - у ділянці правої щоки, на 1 см вище рівня основи носа, направлена горизонтально, розмірами (зіяння рани) 0,8х8 см. Краї та кінці рани згладжені, верхній край рани скошений донизу. Передні 3/4 рани поверхневі, глибиною до 0,2 см, задні 1/4 рани проникають у ротову порожнину. У просвіті й углибині рани личинки білого кольору;

- рана №6 - в задній частині правої скроневої ділянки та потиличної ділянки справа, нижче рівня основи правої вушної раковини, направлена з 2 на 8 годину умовного циферблату. Задня частина рани з зіянням країв, розмірами до 1,9х2,5 см; задній кінець рани заокруглений, передній кінець рани гострокутній. Верхній край рани у вигляді дуги, відкритої донизу і наперед. Нижній край передньої частини рани відносно рівний. В ділянці нижнього краю рани шматок шкіри, розмірами 0,9х2,2 см, відхилений наперед і донизу. Глибина рани до 3,5 см. В просвіті рани личинки білого кольору. Дном рани є ушкоджені підлягаючі кістки.

Б. Ушкодження ділянки шиї:

- рана №7 - на передньобоковій поверхні верхньої третини шиї справа, на рівні верхнього краю щитоподібного хряща, направлена горизонтально, з зіянням країв, розмірами до 0,8х2,3 см і глибиною до 1,5 см. Верхній край скошений донизу. Краї і кінці рани згладжені, вологі, коричнево-зелені.

Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії частин леза рубаючого знаряддя, про що свідчать характер, форма, розміри виявлених тілесних ушкоджень, наявність ушкоджень підлягаючих кісток у вигляді розрубів.

Згідно з даними медико-криміналістичного дослідження, «на клапті шкіри з лобно-тім`яної ділянки справа, виявлено дві рубані рани, які утворилися від рубаючої дії знаряддя, що має ріжучу (рубаючу) кромку - порівняно гостре лезо; на представленому черепі, на лобній кістці справа, є вруб та розруб з утворенням багатоуламкового перелому, який утворився не менше ніж від двократного впливу знаряддя, що має рубаючі властивості».

Тілесні ушкодження у вигляді численних рубаних ран голови та багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепу мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

ІІ. Тупа травма нижньої щелепи.

Згідно з даними медико-криміналістичного дослідження кісток голови, «на нижній щелепі є багатоуламковий перелом, який утворився від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею по направленню справа наліво у ділянку правого кута».

Враховуючи характер та односторонність локалізації виявлених тілесних ушкоджень, ознаки крововиливів навколо ран, наявність нашарувань речовини темно-коричневого кольору, схожої на підсохлі згортки крові, на одязі, шкірі шиї та передній поверхні грудної клітки, можна зробити висновок, що виявлені тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, на протязі короткого проміжку часу, слідуючи одне за другим.

Таким чином, між травмою голови та смертю потерпілого, існує прямий причинний зв`язок.

Тілесні ушкодження у вигляді ран правої щоки, передньобокової поверхні шиї справа мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Тілесне ушкодження у вигляді уламкового перелому нижньої щелепи має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (а. с. 209-211, т. 1).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №2345 від 05 листопада 2021 року у крові та сечі трупа ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт у концентрації: у крові 0,77‰, у сечі 0,28‰ (а. с. 213, т. 1).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1369 від 02 грудня 2021 року на клапті шкіри з лобно-тім`яної ділянки справа трупу ОСОБА_6 виявлено дві рубані рани, які утворилися від рубаючої дії знаряддя, що має ріжучу (рубаючу) кромку-порівняно гостре лезо. В області ушкоджень сліди заліза не виявлені. На представленому черепі, на лобній кістці справа, є вруб та розруб з утворенням багатоуламкового перелому, який утворився від не менше ніж двократного впливу знаряддя, що має рубаючі властивості. На нижній щелепі є багатоуламковий перелом, який утворився від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею по направленню справа наліво у ділянку правого кута (а. с. 216-219, т. 1).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №966 від 11 листопада 2021 року, кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізесерологічної системи крові АВО. Він є видільником (Se) властивого йому групового антигену Н, що встановлено дослідженнями зразка його жовчі (а. с. 221-223, т. 1).

Висновок судово-імунологічної експертизи №984 від 22 листопада 2021 року містить аналогічні дані про групову приналежність крові трупа потерпілого (а. с 27-28, т. 2).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи №970 від 11 листопада 2021 року кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізесерологічної системи крові АВО (а. с. 31-32, т. 2).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 02 листопада 2021 року у підозрюваного ОСОБА_1 вилучено куртку синтетичну синього кольору з вставками червоного кольору загальнозабруднену, джинси синього кольору загальнозабруднені, туфлі синтетичні чорного кольору загальнозабруднені та змиви з рук (а. с. 224-225, т. 1).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №1004 від 14 грудня 2021 року на штанах, вилучених у ОСОБА_1 02 листопада 2021 року, виявлена кров ОСОБА_6 (а. с. 37-39, т. 2).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №1003 від 14 грудня 2021 року на куртці, вилученій у ОСОБА_1 02 листопада 2021 року, виявлена кров ОСОБА_6 (а. с. 37-39, т. 2).

Згідно з висновком судово-цитологічної експертизи №366 від 01 грудня 2021 року походження крові на клині та топорищі сокири можливе від потерпілого ОСОБА_6 (а. с. 50-53, т. 2).

Досліджені вище докази суд визнає належними, оскільки вони прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку, встановленому КПК України, а безпосередніх порушень вимог КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено.

Отже, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Поряд з цим судом також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді Шизофренії, параноїдальна форма, безперервний перебіг, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді Шизофренії, параноїдальна форма, безперервний перебіг, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з посиленим наглядам, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №448 від 05 листопада 2021 року (а. с. 7-10, т. 2).

Відповідно до ст. 18 КК України суб`єктом злочину є фізична осудна особа.

За положеннями ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

У статті 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру з підстав, передбачених ч. 2 ст. 513 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

При цьому, при виборі виду примусових заходів медичного характеру суд оцінює суспільну небезпеку хворого та керується принципом необхідності і достатності для попередження скоєння хворим повторного суспільно небезпечного діяння. Ступінь суспільної небезпеки психічно хворого визначається на підставі аналізу тяжкості вчиненого діяння і типу його суспільної небезпеки (активний тип чи пасивний).

Першою ознакою, що впливає на вибір виду примусового заходу медичного характеру, є тяжкість діяння. Так, дії, спрямовані проти життя та здоров`я громадян, свідчать про ступінь особливої суспільної небезпеки психічно хворого, за яким встановлюється верхня межа суворості нагляду.

Для визначення виду примусового заходу медичного характеру суд приймає також до уваги ступінь суспільної небезпеки розладу психіки, як і тяжкість скоєного.

В справі №158/3106/18 від 04 грудня 2019 року Верховний Суд висловив позицію про те, що висновок експерта не має наперед встановленої сили для суду та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. Згідно з ч. 1 ст. 94 КК, обрання судом певного виду примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб. Пункт п`ятий частини першої статті 513 КПК покладає саме на суд обов`язок під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, у разі застосування таких заходів, визначати їх вид. Визначаючи тип психіатричної лікарні, в яку необхідно помістити неосудну особу, суд повинен виходити не тільки з її психічного стану, а й з характеру вчиненого нею суспільно небезпечного діяння.

У постанові від 30 травня 2019 року по справі №51-5807км18 Верховний Суд вказав, що статтею 94 КК України визначено три критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: медичний (характер і тяжкість захворювання), юридичний (тяжкість вчиненого діяння) та соціальний (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). При цьому ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку: суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання. Метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03 червня 2005 року для визначення відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 94 КК України типу психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру, вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

При визначення виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але й те, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, що підтверджується відповідними доказами по кримінальному провадженню. Зазначені дії вчинені ОСОБА_1 в стані неосудності, оскільки в період вчинення суспільно небезпечного діяння він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання та на даний час не видужав, що є підставою для застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України (а. с. 167, 184-185, 197-199, т. 1).

Скасувати арешт з майна, визнаного речовими доказами у даному кримінальному провадженні, накладений ухвалами слідчого судді Білопільського районного суду від 04 та 05 листопада 2021 року (а. с. 181-183, 204-206, 236-237, т. 1).

Відповідно до протоколу затримання, ОСОБА_1 фактично затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 02 листопада 2021 року о 15 годині 21 хвилині (а. с. 224-226, т. 1).

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 діб, який суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 93-94 КК України, ст. 513 КПК України,суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02 листопада 2021 року за №12021200570000316 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

Запобіжний захід у виді поміщення ОСОБА_1 до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Речові докази: ковдру ватну червоного кольору з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров, по всій поверхні, мобільний телефон «S-TELL» червоно-чорного кольору з сім-картою «ВФ Україна», з серійним номером НОМЕР_1 , наволочку блакитного кольору з плямами речовини бурого кольору, металеву кочергу №1, довжиною 48,5 см, металеву кочергу №2, довжиною 47 см, сокиру з дерев`яним топорищем довжиною 82,4 см з плямами речовини бурого кольору, схожої на кров, на ручці та робочій частині (лезі), зіскоб речовини бурого кольору крові та контрольний зразок до нього, куртку синтетичну синього кольору з вставками червоного кольору, загально забруднену, джинси синього кольору, загально забруднені, туфлі синтетичні чорного кольору, змиви з долоней рук на марлеві тампони та контрольний зразок до них, піджак №1 напіввовняний синьо-сірого кольору, піджак №2 напіввовняний сірого кольору зі слідами бурого кольору, светр бавовняний зеленого кольору зі слідами бурого кольору, сорочку бавовняну блакитного кольору зі слідами бурого кольору на задній частині, штани військового зразку галіфе напіввовняні темно-зеленого кольору зі слідами бурого кольору, штани спортивні синтетичні чорного кольору зі слідами бурого кольору на задній верхній частині, труси чоловічі бавовняні синього кольору зі слідами бурого та коричневого кольорів на задній частині, шкарпетки чоловічі махрові темного синьо-фіолетового кольору, волосся з п`яти ділянок голови ОСОБА_6 , нігтьові пластини з обох рук ОСОБА_6 , які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, знищити.

Скасувати арешт з вище переліченого майна, накладений ухвалами слідчого судді Білопільського районного суду від 04 та 05 листопада 2021 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: