Рішення № 103362705, 01.02.2022, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/559/22

Справа №754/9433/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2022 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ДП «КиївГазЕнерджи» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є споживачем природного газу. Постачання природного газу з 01.07.2015 здійснювалося на підставі пропозиції укласти договір оферти, що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опублікованого 26.06.2015 у газеті «Сегодня» за №116. Всі побутові споживачі, які продовжили після 30.06.2015 отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов`язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю, безумовно. Перше, після 30.06.2015, отримання природного газу побутовим споживачем є моментом укладання вказаного договору. У разі, якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015, то він є таким, що з 01.07.2015 уклав договір про надання послуг з газопостачання. Типовий договір про надання послуг з газопостачання є договором приєднання, відповідно до ст. 12, 40 Закону України «Про ринок природного газу», затверджений Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 і є договором приєднання, укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживачів до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ та/або фактичне споживання природного газу споживачем. Відповідач приєднався до умов договору шляхом фактичного споживаня природного газу та частковою сплатою відповідачем послуг позивача за спожитий природний газ. 07 червня 2019 року в «Газеті по-українськи» за № 43 були опубліковані зміни до умов Типового договору. Враховуючи той факт, що споживач систематично ухиляється від виконання договору постачання природного газу несвоєчасно і не в повному обсязі проводить оплату за спожитий природний газ, його було поставлено до відома про відключення від газопостачання. Для уникнення відключення відповідач 29 листопада 2019 року сплатив частину боргу і подав заяву про можливість укласти договір реструктуризації заборгованості на залишок боргу в розмірі 17496,69 грн. (вх. № 13700/19.3 від 29.11.2019). Враховуючи часткове погашення боргу і заяву споживача, було укладено договір реструктуризації заборгованості № 147 від 29.11.2019. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору відповідач зобов`язався сплатити залишок боргу рівними частинами до 30.09.2020. Умови договору зі сторони відповідача не виконані, жодної оплати в погашення боргу проведено не було. Крім того, відповідачем не проводились щомісячні оплати послуг постачання за спожитий природний газ в повному обсязі. У зв"язку з неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором у відповідача за період з листопада 2019 року по травень 2021 року виникла заборгованість перед позивачем у сумі 42167,26 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3 % річних у сумі 1 037,63 грн та інфляційні втрати у сумі 2671,67 грн.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 22.06.2021 у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання призначене на 03.09.2021.

Судове засідання 03.09.2021 відкладено на 28.10.2021 у зв`язку з неявкою учасників справи.

28.10.2021 розгляд справи не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 09.12.2021.

Судове засідання 09.12.2021 відкладено на 01.02.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи.

01.02.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо заочного рішення.

У судове засідання 01.02.2022 сторони не з`явились.

Відповідач до суду повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Газопостачання за адресою: м. Київ, вул. В. Модзалевського, буд. 9 до 30.06.2015 здійснювалося ПАТ «Київгаз» на підставі договору укладеного між підприємством та відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» у 2015 році відбулося реформування газової сфери, яке зокрема полягало у відокремленні функцій з постачання від функцій розподілу природного газу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з 01.07.2015 послуги з газопостачання побутовим споживачам природного газу на території м. Києва здійснює ДП «КиївГазЕнерджи».

Пропозицію споживачам укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опубліковано 26 червня 2015 року в газеті «Сегодня» за № 116.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції.

Після 30.06.2015 відповідач отримує на території ліцензійної діяльності ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, а отже засвідчив бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняв пропозицію повністю, безумовно.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про незгоду відповідача отримувати природний газ за адресою: АДРЕСА_2 , або припинення газопостачання споживачеві.

Постачання природного газу здійснюється у порядку передбаченому договором про надання послуг з газопостачання, опублікованого 26 червня 2015 року в газеті «Сегодня» за № 116 з урахуванням вимог нормативно-правових актів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за природний газ за ціною, що встановлюється Регулятором. Ціна на газ має зазначатися Постачальником у платіжних документах (рахунках та/або квитанціях абонентської книжки) про сплату послуг за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п. 4.4. Договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.

Відповідно до пункту 4.6. Договору при розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

07 червня 2019 року в «Газеті по-українськи» за № 43 були опубліковані зміни до умов Типового договору, зокрема пункт 4.6 Договору доповнено (конкретизовано), а саме: «Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного за розрахунковим умови Договору, в частині проведення розрахунків, вважаються порушеними, у зв`язку з чим Постачальник здійснює нарахування пені, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

29.11.2019 відповідач звернувся до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості.

29.11.2019 між сторонами укладено договір № 147 про реструктуризацію заборгованості у сумі 17496,69 грн.

Як зазначає позивач умови договору зі сторони відповідача не виконані, також відповідачем не проводились щомісячні оплати послуг постачання за спожитий природний газ в повному обсязі.

З розрахунку доданого позивачем до позовної заяви вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем порядку розрахунків, встановлених договором та відповідними нормативно-правовими актами, у останнього виникла заборгованість у період з листопада 2019 року по травень 2021 року у розмірі 42 167,26 грн.

Доказів про те, що відповідачем здійснювалась оплата за газопостачання матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про те, що розмір заборгованості не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси , передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості у сумі 42 167,26 грн. підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку, який було перевірено судом під час розгляду справи, інфляційне збільшення заборгованості становить 2 671,67 грн. та 3% річних - 1 037,63 грн.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи»заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 42 167,26 грн, 3% річних в сумі 1037,63 грн., інфляційні втрати у розмірі 2671,67 грн., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи» код ЄДРПОУ: 3985779, вул. м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 4-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.02.2022 (після виходу судді з лікарняного).

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК