Рішення № 103361943, 10.02.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.02.2022 Справа № 554/454/21

Справа №554/454/2021

Провадження №2/554/31/2022

2/554/1135/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Галич-Брюховецької О.Л.

за участю представника відповідачів ОСОБА_1

представника третьої особи - Янченка Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Управління майном комунальної власності міста про зобов`язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. В якій прохав: визнати незаконною бездіяльність Полтавської міської ради, щодо незабезпечення ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи однокімнатною квартирою протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та сплати одноразової грошової компенсації в сумі 909720 гривень. Визнати незаконною бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради, щодо незабезпечення ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи однокімнатною квартирою протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та сплати одноразової грошової компенсації в сумі 909720 гривень. Зобов`язати Полтавську міську раду виконати вимоги п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи, однокімнатною квартирою, протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чи сплати одноразової грошової компенсації в сумі 909720 гривень на придбання однокімнатної квартири. Зобов`язати виконавчий комітет Полтавської міської ради виконати вимоги п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи, однокімнатною квартирою, протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чи сплати одноразової грошової компенсації в сумі 909720 гривень на придбання однокімнатної квартири. Розгляд справи проводити за його відсутності. В обґрунтування позову зазначив, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.09.2016 виданого Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78 відповідно до п.32 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» позивач взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради з 10.03.2010 та включений до списку як інвалід війни з 03.11.2016, де на даний час значиться під №67. Згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, але станом на 19.01.2021 однокімнатною квартирою позивача не забезпечено, що суперечить вимогам чинного законодавства. Полтавською міською радою та виконавчим комітетом Полтавської міської ради ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи станом на 19.01.2021 не забезпечено однокімнатною квартирою, протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, що є прямим порушенням п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та його прав і соціальних гарантій наданих Державою Україна, що суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини, Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів. Позивачем направлялися неодноразово відповідні звернення, щодо надання одноразової грошової компенсації ОСОБА_2 в сумі 909720 гривень на отримання однокімнатної квартири, згідно довідки ПАТ «Новос» від 18.12.2018 за вих. №18/12-1 у зв`язку з порушенням п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на не забезпечення жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік позивача, але вони є проігнорованими. Згідно рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України та посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.06.2016 ОСОБА_2 визнано учасником бойових дій. Згідно посвідчення виданого ГУНП в Полтавській області від 29.03.2019 серії АА №003304 позивач має статус ветерана Національної поліції України. Також, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.09.2016 виданого Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. Відповіддю Полтавської міської ради за вих.№Ф04.1-11/5842-297 від 14.08.2020 за підписом секретаря міської ради Шамота О. повідомлено ОСОБА_2 , що звернення, яке надійшло з Урядової гарячої лінії, стосовно вирішення житлового питання шляхом надання однокімнатної квартири за відповідним дорученням уважно розглянуто. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм у безстрокове користування житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, регулюються Житловим кодексом Української РСР та правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженим Постановою Ради Міністрів Українського РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78 ОСОБА_2 взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім`ї 1 особа та відповідно до п/п 2 п.32 Правил перебуває у загальній черзі з 10.03.2010 та включений до списків учасників бойових дій, учасників війни, де значиться під №101 та поліцейських, де значиться під №127. У список осіб з інвалідністю внаслідок війни включений 03.11.2016, де на даний час значиться під №58. Листом ГУНП в Полтавській області від 21.08.2020 за вих. №ФИ-2005/кц перенаправлено звернення позивача, щодо отримання однокімнатної квартири, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до виконавчого комітету Полтавської міської ради згідно вимог ст.7 ЗУ «Про звернення громадян». У вказаному листі ГУНП в Полтавській області зазначено, що рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10.02.2016 №34 «Про затвердження протоколу житлової комісії» УМВС України в Полтавській області виключено з переліку підприємств та установ, які здійснюють квартирний облік. Облікові справи працівників та пенсіонерів УМВС передані до відділу обліку, розподілу та приватизації житла управління майном комунальної власності міста виконкому Полтавської міської ради зі збереженням дати перебування на обліку. Справа ОСОБА_2 також була передана до міської ради, де його було поставлено на квартирний облік з збереженням дати перебування в УМВС України в Полтавській області, а саме з 10.03.2010. Відповідно до Положення про Житлово-побутову комісію в ГУНП в Полтавській області ведеться контрольний список тільки поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП, які перебувають на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування, пенсіонери ОВС, до числа яких відноситься ОСОБА_2 , також перебуває в списках квартирного обліку за місцем проживання при місцевих радах і таким чином, забезпечується житловою площею за рахунок місцевих бюджетів. Листом Міністерства соціальної політики України від 11.12.2018 за вих. №4699/0/5-18/44 позивача було повідомлено, що згідно зі статтями 30-31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належать до комунальної власності, сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві, в отриманні кредитів, зокрема пільгових та житлових субсидій для будівництва чи придбання житла, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкцій та ремонту житлових будинків належать до компетенції органів місцевого самоврядування. Полтавською міською радою та виконавчим комітетом Полтавської міської ради порушені права та інтереси позивача, адже станом на 19.01.2021 однокімнатною квартирою позивача не забезпечено, хоча згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, тому він і звертається до суду з даним позовом (т.1 а.с.1-11).

25 січня 2021 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху (т.1 а.с.26).

09 лютого 2021 року на виконання вимог ухвали суду до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. В якій прохав : визнати незаконною бездіяльність Полтавської міської ради, щодо незабезпечення ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи однокімнатною квартирою протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Визнати незаконною бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради, щодо незабезпечення ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи однокімнатною квартирою протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, згідно п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов`язати Полтавську міську раду виконати вимоги п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи, однокімнатною квартирою. Зобов`язати виконавчий комітет Полтавської міської ради виконати вимоги п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи, однокімнатною квартирою (т.1 а.с.29-37).

10 лютого 2021 року ухвалою судді відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання незаконною бездіяльності. Роз`яснено, що вказані позовні вимоги розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Відкрито провадження в справі №№554/454/2021, 2/554/1135/2021 за позовом ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено справу у підготовчому засіданні на 11.00 годин на 10 березня 2021 року (т.1 а.с.44, 45).

10березня 2021року досуду надійшоввідзив напозовну заявувідповідача виконавчогокомітету Полтавськоїміської ради.В якомузазначили,що вважаютьнадуманими танезаконними засвоїм змістомдоводи вказаногопозову,за змістомякого позивачемзаявлено доводищодо виникненняіснування утериторіальної громадим.Полтава,та їїорганів місцевогосамоврядування,приватноправових зобов`язаньперед ОСОБА_2 ,та відповідноіснування фактупорушення територіальноюгромадою м.Полтава,та їїорганами місцевогосамоврядування,майнових правпозивача,з оглядуна наступне.Є незаконнимита безпідставнимидоводи позивачащодо існуванняу територіальноїгромадою м.Полтава,та їїоргану місцевогосамоврядування виконавчогокомітету Полтавськоїміської радиповноважень вчинятидії відімені державиУкраїни,зокрема,бути відповідачему спірнихправовідносинах відімені ДержавиУкраїна.Позов немістить жодногодоказу щодоіснування фактуналежного виконанняМіністерствами,іншими центральнимиорганами виконавчоївлади визначеного приписом п.18ч.1ст.13 ЗУ«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту»обов`язку щодопередачі урозпорядження Полтавськоїміської ради1-кімнатноїквартири,як умовувиникнення увиконавчого комітетуПолтавської міськоїради визначеного:ЖК України;Правилами облікугромадян, якіпотребують поліпшенняжитлових умов,і наданняїм жилихприміщень вУкраїнській РСРзатвердженого постановоюРади МіністрівУРСР іУкрпрофради від11.12.1984№470обов`язку,щодо передачіу встановленомувказаними актамипорядку отриманоївід міністерств,інших центральнихорганів виконавчоївлади 1-кімнатноїквартири увласність ОСОБА_2 .Враховуючи викладене,з оглядуна відсутністьфакту отриманняПолтавською міськоюрадою відміністерств,інших центральнихорганів виконавчоївлади 1-кімнатної квартири, питання якої порушено у позові, є незаконними, такими, що заявлені з порушенням п. 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доводи позивача щодо виникнення у виконавчого комітету Полтавської міської ради відповідної правосуб`єктності у правовідносинах із інвалідом війни ОСОБА_2 інвалідність якого встановлена у відповідності до п.2 ст.7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Разом з тим, за відсутності факту передачі відповідної житлової площі у розпорядження місцевих рад від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, жодна норма права чинного законодавства України не наділяє виконавчий комітет Полтавської міської ради зобов`язаннями щодо забезпечення позивача житлом. Є надуманими та безпідставними доводи позивача щодо існування факту порушення виконавчим комітетом Полтавської міської ради житлових прав позивача. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78 позивач взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім`ї 1 особа та відповідно до п/п 2 п.32 Правил перебуває у загальній черзі з 10.03.2010, та включені до списків учасників бойових дій, учасників війни, де значиться під №101 та поліцейських, де значитесь під №126. У список осіб з інвалідністю внаслідок війни включені 03.11.2016, де на даний час позивач перебуває під №56. Зважаючи, що попереду позивача у пільгових списках на отримання житла перебувають особи, які раніше взяті на квартирний облік і користуються рівними між собою правами, заявлені позивачем всупереч приписам ст. 24 Конституції України вимоги щодо виняткового, переважного перед іншими особами у місті Полтава, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають із позивачем у відповідних списках, правами на виняткове першочергове перед всіма іншими особами поліпшення житлових умов є незаконними, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, за змістом рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №78 від 05.05.2016; протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради №Пр/01-05/04-02 від 14.04.2016; рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №224 від 03.11.2016; протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради №Пр/01-05/04-06 від 13.10.2016; виконавчим комітетом Полтавської міської ради жодним чином не порушено прав позивача на поліпшення житлових умов, та відповідно буде надано відповідне житло в порядку черговості у прядку визначеному п. 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З огляду на відсутність факту отримання Полтавською міською радою від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади 1-кімнатної квартири, питання якої порушено у позові, як правової підстави виникнення у виконавчого комітету Полтавської міської ради визначеного п. 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обов`язку щодо позачергового забезпечення позивача ОСОБА_2 житлом є незаконними та надуманими доводи позивача щодо існування у виконавчого комітету Полтавської міської ради повноважень щодо виняткового, переважного перед іншими особами у місті Полтава, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають із позивачем у відповідних списках, правами на виняткове першочергове перед всіма іншими особами поліпшення житлових умов є незаконними, такими, що суперечать приписам ст.43 ЖК України, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, вважають позов безпідставним та необґрунтованим прохають відмовити у його задоволенні (т.1 а.с.67-74).

10 березня 2021 року ухвалою суду клопотання представника відповідача виконавчого комітету Полтавської міської ради за довіреністю Лисанця А.Ф. про залучення третіх осіб задоволено. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та Управління майном комунальної власності міста. Призначено підготовче судове засідання на 10.00 годин на 08 квітня 2021 року (т.1 а.с.132, 133).

18 березня 2021 року ухвалою суду провадження у справі №554/454/2021 зупинено до розгляду Полтавським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10.02.2021 у справі №554/454/21 (т.1 а.с.167).

25 березня 2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи Управління майном комунальної власності міста на позовну заяву. В яких зазначили, що Управління майном комунальної власності міста заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступні підстави. ОСОБА_2 в своїй позовній заяві зазначає, що він є інвалідом 2-ї групи, має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни інвалідів війни, взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради з 10.03.2010 та включений до списку як інвалід війни з 03.11.2016. 02.08.2020 ОСОБА_2 звернувся на Урядову гарячу лінію стосовно вирішення житлового питання шляхом надання однокімнатної квартири. Аналогічне звернення було також надіслано до Міністерства соціальної політики України. Вказані звернення були перенаправлені за належністю до виконавчого комітету Полтавської міської ради. ОСОБА_2 у листах №Ф04.1-11/5842-297 від 14.08.2020 та № Ф04.1-11/5872-299 від 14.08.2020 було надано вичерпну відповідь по суті звернення. На думку позивача, відповідачі у справі порушили його законне та гарантоване право на житло шляхом «відмови в забезпеченні житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік». Управління не погоджується з вищевказаним твердженням та вважає що в діях органів місцевого самоврядування при розгляді звернення ОСОБА_2 щодо вирішення житлового питання - відсутні будь-які ознаки порушення його прав чи законних інтересів. За інформацією наявною в Управлінні, ОСОБА_2 взято на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім`ї 1 особа з 10.03.2010 (відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78, на підставі п.п.2 п 32 Правил), та включено до списків: учасників бойових дій, учасників війни - під № 126; поліцейських під №100; осіб з інвалідністю внаслідок війни під №56. У листах №Ф04.1-11/5842-297 від 14.08.2020 та № Ф04.1-11/5872-299 від 14.08.2020 ОСОБА_2 було надано роз`яснення, що враховуючи наявність у пільгових списках на отримання житла інших осіб, які були взяті на квартирний облік раніше і користуються між собою рівними правами, розгляд порушеного ним питання є передчасним, оскільки це призведе до порушення законодавства та конституційних прав інших громадян. Вважають, що позачергове забезпечення реалізації житлових прав однієї особи за рахунок утисків можливості реалізації прав інших осіб, які користуються рівними правами є неприпустимим та незаконним. Таким чином, Полтавською міською радою та її виконавчими органами в повній мірі дотримано свої повноваження щодо обліку громадян потребуючих поліпшення житлових умов та контролю за станом такого обліку у відповідності до чинного житлового законодавства. У зв`язку з чим, прохають позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення (т.1 а.с.223, 224).

26 квітня 2021 року постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.02.2021 залишено без змін (т.1 а.с.215-219).

11 травня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у цивільній справі №554/454/2021. Призначено справу у підготовчому засіданні на 13.30 годин на 16 червня 2021 року (т.1 а.с.228).

16 червня 2021 року ухвалою суду клопотання представника відповідача виконавчого комітету Полтавської міської ради задоволено. Провадження у справі №554/454/2021 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №440/6059/2020 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (т.2 а.с.11, 12).

09 грудня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у цивільній справі №554/454/2021. Призначено справу у підготовчому засіданні на 13.30 годин на 13 січня 2022 року (т.2 а.с.50).

13 січня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі №554/454/2021. Призначено розгляд справи по суті на 09.00 годин на 10 лютого 2022 року (т.2 а.с.115).

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим. Надіслав суду заяви про розгляд справи за відсутності. В яких зазначав, що позов підтримує в повному обсязі та прохає задовольнити (т.2 а.с.119-124).

В судовому засіданні представник відповідача Полтавської міської ради за дорученням Божко Р.О. відносно позову заперечував. Зазначив, що позов ОСОБА_2 до Полтавської міської ради є безпідставним та необґрунтованим, в зв`язку з чим прохав відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача виконавчого комітету Полтавської міської ради за дорученням Божко Р.О. відносно позову заперечував. Прохав врахувати позицію відповідача виконавчого комітету Полтавської міської ради зазначену увідзиві.Зазначив,що позов ОСОБА_2 довиконавчого комітету Полтавської міської ради є безпідставним та необґрунтованим, через що прохав відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні представник третьої особи Управління майном комунальної власності міста за дорученням Янченко Я.В. відносно позову заперечував та прохав відмовити у його задоволенні.

В судове засідання третя особа Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими. Надіслали суду заяву про розгляд справи за відсутності представника. В якій прохали : розглядати справу за відсутності представника управління. Зазначили, що при винесенні рішення у даній справі покладаються на розсуд суду (т.2 а.с.132).

Суд, заслухавши представника відповідачів, представника третьої особи Управління майном комунальної власності міста, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністюдругої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідоквійни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради01 березня 2019року (т.1 а.с.13).

Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78 ОСОБА_2 взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім`ї 1 особа та відповідно до п/п 2 п. 32 Правил перебуває у загальній черзі з 10.03.2010, та включений до списків учасників бойових дій, учасників війни та поліцейських, де значиться під №58.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 03.11.2016 №224 ОСОБА_2 включений до списку поліцейських, де значиться під №125.

Рішенням виконавчогокомітету Полтавськоїміської радивід 03.11.2016№224 ОСОБА_2 включений 03.11.2016у список осіб з інвалідністю внаслідок війни, де на даний час перебуває під №55, у списку учасників бойових дій, учасників війни значиться під №96.

Таким чином, ОСОБА_2 перебуваєна квартирному обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради тане перебуває увідносинахзПолтавською міською радою з приводу забезпечення житлом, а томупитання забезпечення житлом позивача як особи, яка потребує поліпшення житлових умов на підставі п.18 ч.1ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",відноситься до повноваженьвиконавчого комітету Полтавської міської ради та не відноситься докомпетенціїПолтавської міської ради.

Відповідно дост. 31 Житлового Кодексу Української РСРгромадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Згідно ч.ч. 1, 3ст. 34 Житлового Кодексу Української РСРпередбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1ст. 36 Житлового Кодексу Української РСРоблік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Згідно ст.38 Житлового Кодексу Української РСРпорядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 39 Житлового Кодексу Української РСРгромадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Згідно з ч. 1ст. 40 Житлового Кодексу Української РСРгромадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно дост. 42 Житлового Кодексу Української РСРжилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених ст.46, ч.ч. 1, 2 ст.54, ч. 1 ст.90, ч. 6 ст.101, ст.102,110, ч. 1 ст.114цьогоКодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Статтею 43 Житлового Кодексу Української РСРвизначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затвердженимипостановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

Згідно із пунктом 36 Правил виконавчі комітети місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги.

На підставі викладеного всі громадяни, які перебувають в одному списку на отримання житла мають рівні права. Наявність у них більшої кількості пільг, стан здоров`я, відсутність житла для постійного проживання тощо не дає переваги таким громадянам перед тими, що перебувають у даному списку попереду них. З огляду на викладене, надати житло ОСОБА_2 відповідач виконавчий комітет Полтавської міськоїради може лише згідно з чергою. Фактів порушення черги надання житла і у зв`язку з цим прав ОСОБА_2 відповідачами під час судового розгляду справи не встановлено.

Таким чином, надання житла без дотримання списків є порушенням чинного Житлового законодавства та прав громадян, що включені до списків черговиків раніше.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.04.2020 у справі № 817/1641/17.

Листом Полтавської міської ради виконавчого комітету Полтавської міської ради вих.№Ф04.1-11/5842-297 від 14.08.2020 за підписом секретаря Полтавської міської ради Шамоти О.С. на звернення ОСОБА_2 повідомлено, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, регулюютьсяЖитловим кодексом Української РСРта Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженимиПостановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470(далі-Правила). Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 № 78 ОСОБА_1 взятий на квартирний облік при Виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім`ї1 особа та відповідно до п/п 2 п.32 Правил перебуває у загальній черзі з 10.03.2010, та включений до списків учасників бойових дій, учасників війни, де значитьсяпід №101 та поліцейських, де значиться під №127.У список осіб з інвалідністю внаслідок війни включений 03.11.2016,де на даний час значиться під № 58. Вказано, що згідно зі статями42,43 Житлового кодексу Української РСРта пунктами 37, 34 Правил жилі приміщення надаються громадянам, що потребують поліпшення житлових умов, за місцем перебування їх на квартирному обліку при настанні черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття квартирний облік. Зазначено, що зважаючи, що попереду у пільгових списках на отримання житлаперебувають сім`ї, які раніше взяті на квартирний облік і користуються рівними між собою правами, розгляд питання поліпшення житлових умов ОСОБА_2 є передчасним, так як це буде порушенням житлового законодавства України та конституційних прав інших громадян. ОСОБА_2 такожповідомлено, що згідно з положеннямист. 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Такимчином, на час надання відповіді позивачу,у списку осіб з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_2 значився під№ 58.

На даний час ОСОБА_2 значиться під № 55 у списку осіб з інвалідністю внаслідок війни, виходячи з дати взяття на квартирний облік.

Таким чином, оскільки попереду ОСОБА_2 у пільгових списках на отримання житлаперебувають особи (сім`ї), які раніше взяті на квартирний облік, раніше включені в відповідний пільговий список і користуються рівними між собою правами, що розгляд питання поліпшення житлових умов ОСОБА_2 є передчасним, оскільки призведе до порушення прав інших осіб, які мають рівні з позивачем права на поліпшення житлових умов, та були взяті на квартирний облік та включені у пільговий списокраніше за ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту ст. 11 та ст. 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Таким чином, виконавчий комітет Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради, та відповідно належить до органів місцевого самоврядування та відповідно не є місцевим органом державної влади.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 7 Конституції України визначено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до викладеного, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, та випливає, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні.

Зазначені доводи зокрема підтверджуються висновками Конституційного Суду України зробленими у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.28 ЗУ "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) від 26.03.2002 справа №1-9/2002. Органи місцевого самоврядування є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України. Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

У відповідності до висновків Конституційного Суду України зробленими у п.п. 4 та 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.28 ЗУ "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) від 26.03.2002 справа №1-9/2002 та п. 3 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, ч.ч.1 , 10 ст.59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 справа №1-9/2009 виходячи з цих конституційних положень у системному зв`язку з положеннями ст.6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.03.2002 визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26.03.2002 №6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад). Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту.

Підпунктом «б» п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на державні програми соціальної допомоги (грошова допомога особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту осіб з інвалідністю, у тому числі програми і заходи Фонду соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов`язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України, та розміщенням іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань; довічні державні стипендії; кошти, що передаються до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інші види цільової грошової допомоги, встановлені законом).

Преамбулою ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються така пільга: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається Міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Враховуючи викладене, питання забезпечення житлом осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб (стаття 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») не належить до питань місцевого значення, зокрема, у відповідності до приписів вищезазначених норм права: ст. 17 Конституції України; ст. 87 Бюджетного кодексу України; п. 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вказане питання належить до виключної компетенції Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, на які покладається обов`язок щодо передачі відповідної житлової площі у розпорядження місцевих рад.

Позов не містить жодного доказу щодо існування факту належного виконання Міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади визначеного приписом п. 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обов`язку щодо передачі у розпорядження Полтавської міської ради 1-кімнатної квартири, як умову виникнення у виконавчого комітету Полтавської міської ради визначеного: Житловим кодексом України; Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 обов`язку, щодо передачі у встановленому вказаними актами порядку отриманої від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади 1-кімнатної квартири у власність ОСОБА_2 .

Таким чином,з оглядуна відсутністьфакту отриманняПолтавською міськоюрадою відміністерств,інших центральнихорганів виконавчоївлади 1-кімнатної квартири, питання якої порушено у позові, є незаконними, такими, що заявлені з порушенням п. 18 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставівикладеного,суд приходитьдо висновкупро відмовув задоволеніпозовних вимог ОСОБА_2 до Полтавськоїміської радищодо зобов`язатиПолтавську міськураду виконативимоги п.18ч.1ст.13ЗУ «Простатус ветераніввійни,гарантії їхсоціального захисту»та забезпечити ОСОБА_2 ,як інвалідавійни 2-їгрупи,однокімнатною квартироюта задоволеніпозовних вимогдо виконавчогокомітету Полтавськоїміської радипро зобов`язаннявиконавчий комітетПолтавської міськоїради виконативимоги п.18 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити ОСОБА_2 , як інваліда війни 2-ї групи, однокімнатною квартирою.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як інвалід другої групи (т.1 а.с.13)

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторонни звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Управління майном комунальної власності міста про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Складання поновного тексту рішення відкладено на 8 (вісім) днів 17 лютого 2022 року.

Позивач - громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Полтава, зареєстрований АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач Полтавська міська рада, місцезнаходження 36000, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок №36, код ЄДРПОУ 24388285.

Відповідач виконавчий комітет Полтавської міської ради, місцезнаходження 36000, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок №36, код ЄДРПОУ 05384689.

Третя особа Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження 36014, місто Полтава, вулиця Степана Халтуріна, будинок №13, код ЄДРПОУ 03195240.

Третя особа Управління майном комунальної власності міста, місцезнаходження 36000, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок №36, код ЄДРПОУ 13967034.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справиможуть отриматиінформацію уданій справіна офіційномувебпорталі судовоївлади Україниза веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2022 року.

Суддя І.О.Блажко