Рішення № 103361902, 04.02.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/347/21

Номер провадження 2/541/33/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 лютого 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування звернувся адвокат Скочиляс І.М. В обґрунтування позову представник зазначив, що 02 лютого 2019 року по вул. Гоголя у м. Миргород сталася ДТП за участі автомобіля ВАЗ 2101 днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та велосипеда під керуванням ОСОБА_3 , матері позивача. Внаслідок зіткнення ОСОБА_3 отримала травми несумісні із життям. На момент ДТП цивільна відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2101 застрахована не була. 02 жовтня 2020 року представник позивача звернувся до МТСБУ заяву про виплату страхового відшкодування. Однак витрати позивачу на поховання матері виплачені не були з огляду на ненадання остаточного рішення по кримінальному провадженні, яке розглядається судом, у зв`язку з чим страховик зупинив строки розгляду справи. Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. Прохав стягнути страхове відшкодування у розмірі 35344 грн, пеню за прострочення виплати а також інфляційні втрати та три відсотки річних у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У встановлений судом строк представник відповідача подав відзив у якому зазначив на безпідставності позову. Зауважив, що МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Вказує, що при зверненні за страховою виплатою, представник ОСОБА_1 не долучив копію судового рішення по кримінальній справі де встановлюються обставини ДТП, а тому розгляд заяви було зупинено відповідності до п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». МТСБУ вживало заходи до отримання копії рішення суду самостійно, однак Миргородським міськрайонним судом повідомлено, що на той момент кримінальне провадження відносно водія перебувало у апеляційній інстанції з зв`язку з переглядом вироку суду першої інстанції. Зважаючи на вищенаведене, у відповідача відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

У встановлений судом строк, представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зауважив, що доводи відповідача спрямовані лише на те, щоб уникнути законної виплати страхового відшкодування. З рішенням про зупинення строків розгляду справи, сторона позивача не погоджується, а тому відшкодування має здійснюватися в незалежності від вини водія, так як шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки. Зважаючи на те, що відповідач свого зобов`язання не виконав у строк визначений законом, тому є підстави для стягнення пені а також інфляційних втрат і трьох відсотків річних у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Окрім того, представником відповідача було подано пояснення, в яких він зауважив, що строк прийняття рішення щодо регламентованої виплати не настав.

В ході судового розгляду позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог, що приймалося судом, зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства. Остаточні вимоги позивача, звужені до стягнення з відповідача пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 5104,06, три відсотки річних від простроченої заборгованості у розмірі 1022,56 грн, інфляційні витрати у розмірі 3539,25 грн а також 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник до суду подав заяву в якій прохав розгляд справи провести у його відсутність, уточненні позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 лютого 2019 року по вул. Гоголя у м. Миргород сталася ДТП за участі автомобіля ВАЗ 2101 днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та велосипеда під керуванням ОСОБА_3 , матері позивача.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала травми несумісні із життям та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

У зв`язку з цим, позивач поніс витрати на поховання ОСОБА_3 .

На момент ДТП цивільна відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2101 застрахована не була.

В подальшому, ОСОБА_1 , звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України за виплатою страхового відшкодування.

У відповідь МТСБУ повідомило позивача про зупинення строків розгляду заяви, так як заявником не додано документів які підтверджують вину іншого учасника ДТП, роз`яснено, що розгляд заяви буде поновлено після отримання відповідних документів.

Позивач вважає, такі дії відповідача протиправними, і зі спливом 90-денного терміну розгляду заяви про виплату відшкодування пов`язує порушення своїх прав. Вказує, що прострочення грошового зобов`язання розпочалося з 02.01.2021 року.

За змістом п. 23.1 ст. 23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

За змістом до п. 27.1,27.4 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

За змістом п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до п. 36.1-36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивованерішення проздійснення страховоговідшкодування (регламентноївиплати)або провідмову уздійсненні страховоговідшкодування (регламентноївиплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом з тим, абзц 4 п. 36.2 ст. 36 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цьогостроку (90днів,визначеного вабзц 1п.36.2ст.36) припиняється до дати,коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

На розгляді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебувало кримінальне провадження внесене 02.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ДТП в результаті якої померла ОСОБА_3 за № НОМЕР_2 по обвинуваченню у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_2 (Справа № 541/877/19; провадження № 1-кп/541/24/2020).

Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.01.2020 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України та призначено остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки.

За наслідками апеляційного перегляду, вирок Миргородського міськрайонного суду від 22.01.2020 року в частині призначеного покарання, ухвалою Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2021 року змінено, та на підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на два роки.

Таким чином, 26.10.2021 року вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.01.2020 року набрав законної сили.

Сторонами визнається та це об`єктивно підтверджується, дослідженими судом матеріалами, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, в порядку кримінального судочинства встановлювалися обставини ДТП від 02 лютого 2019 року в результаті якого померла ОСОБА_3 ..

На момент звернення до суду з відповідним позовом, рішення, за наслідками розгляду відповідної справи, не набрало законної сили.

Рішення МТСБУ про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 не приймалося.

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, на запит МТСБУ, 29 листопада 2021 року направлено копію вироку суду з відміткою про дату його набрання.

Позивачем надано лист МТСБУ від 20.12.2021 року, з якого вбачається, що відповідачем прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 , витрат на поховання ОСОБА_3 у розмірі 35344,00 грн.

З урахуванням зміни позовних вимог, позивач прохає стягнути лише кошти, які нараховуються у відповідності до закону, як вид відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Так, за змістом п. 36.5 ст. 36 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідні норми застосовуються лише у випадку неналежного виконання страховиком своїх зобов`язань, що призвели до порушення строків виплати страхової виплати.

Однак законом, який встановлює строки прийняття рішення щодо страхового відшкодування, передбачено зупинення такого строку, у випадках передбачених законом.

Встановлення обставин ДТП у порядку кримінального судочинства є одним із таких випадків.

Суд погоджується, що відповідне рішення, за наслідками судового розгляду, має важливе значення при розгляді питання щодо наявності підстав для призначення виплати страхового відшкодування.

Суд вважає, що відповідач при розгляді заяви ОСОБА_1 діяв правомірно та добросовісно.

Варто зауважити, що на момент звернення позивача з відповідним позовом, відповідач не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування, тобто право вимоги виконання грошового зобов`язання у позивача, на той момент, не виникло.

Після усунення обставин які слугували підставою для зупинення розгляду заяви, відповідач добровільно прийняв рішення про виплату страхового відшкодування та провів її виплату, факт чого визнається позивачем.

За змістом, ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів наявності прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) позивач суду не надав.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Позивач заявляє до відшкодування витрати на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн., які у зв`язку із відмовою у позові, слід залишити за позивачем.

Відповідач у відзиві відобразив попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Окрім того, представник відповідача вказує, що відповідні витрати будуть понесені протягом 5 днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 2 Додаткової угоди № 396 від 30.03.2021). Однак в строки визначенні ч.8 ст. 141 ЦПК України, відповідачем не подано акту виконаних робіт, договору про надання послуг в сфері права №4.1/16-05-03/17 від 16.05.2017, додатком до якого виступає Додаткова угода № 396 від 30.03.2021 року та доказів сплати відповідної суми коштів в рахунок надання правової допомоги.

Обов`язок доведення понесення судових витрат, покладається на сторону, яка заявляє про необхідність їх розподілу. Доказування на основі припущень, в силу процесуального закону, не здійснюється.

За таких обставин, суд позбавлений можливості визначити дійсний розмір витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, а тому у їх розподілі між сторонами слід відмовити.

Керуючись ст..ст.12,13,81,82,133,137,141,263-265,354ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - відмовити

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя О. А. Городівський