Ухвала суду № 103361640, 16.02.2022, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7176/15-к

№1-кс/303/202/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гейруш В.Б., при секретарі судового засідання Хіміч А.М., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Компанієць Наталі Григорівни про скасування арешту на майно,

в с т а н о в и в:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Компанієць Н.Г. про скасування арешту на будинок АДРЕСА_1 , накладеного постановою СУ УМВС України в Закарпатській області від 21.10.2011 по кримінальній справі №21007710

Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування у кримінальній справі №21007710 за ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.1 КК України постановою старшої слідчої СУ УМВС Сингаєвською М.І. від 21.10.2011 заборонено проведення будь-яких дій по перереєстрації та відчуженню будинку АДРЕСА_1 та на підставі якої накладено обтяження на вказаний будинок, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Накладений арешт на нерухоме майно є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що з урахуванням вимог ст. 214 КПК України в редакції 2012 року відомості про вказані кримінальні правопорушення (кримінальна справа №21007710) 08.02.2013 внесено до ЄРДР за №12013070040000607, а відтак при розгляді даного клопотання про скасування арешту на майно слід застосовувати норми діючого КПК 2012 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Компанієць Н.Г. підтримала подане клопотання, просила таке задовольнити, навівши доводи, зазначені нею в письмовому клопотанні.

Старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.В. просив в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно відмовити, посилаючись на те, що в провадженні СВ Мукачівського РУП перебуває кримінальне провадження №12013070040000607 за фактом вчинення ОСОБА_3 шахрайських дій щодо нерухомого майна, зокрема будинку АДРЕСА_1 ; в ході досудового розслідування оголошено розшук ОСОБА_3 , відтак скасування арешту на вказане нерухома майно в подальшому утруднить виконання судового рішення у кримінальному провадженні.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до слідуючого висновку.

В провадженні СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.1 КК України.

Постановою старшої слідчої СУ УМВС Сингаєвської М.І. від 21.10.2011 заборонено проведення будь-яких дій по перереєстрації та відчуженню будинку АДРЕСА_1 та накладено арешт на вказане нерухоме майно.

Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст.ст. 3, 5 КПК України в редакції 1960 року). За загальним правилом, якщо інше не передбачено перехідними положеннями, після набуття відповідними змінами чинності підлягають застосуванню нові процесуальні норми, незалежно від того, коли було розпочато провадження у справі.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12013070040000607 (кримінальна справа №21007710), відомості про яке внесено до ЄРДР 08.02.2013 у відповідності до ст. 214 КПК України за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.1 КК України.

В ході досудового розслідування по вищезазначеній кримінальній справі на будинок АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови старшої слідчої СУ УМВС Сингаєвської М.І. 21.10.2011.

Таким чином, арешт на майно накладався під час діїКПК Україниу редакції 1960 року і на даний час ці обмеження залишаються не скасованими, ураховуючи, що відповідно до п.10 розділуХІПерехідних положень КПК Українидосудове розслідування у кримінальному провадженні №12013070040000607 триває.

При цьому, заявник посилається на вимоги ст.174КПК України в редакції 2012 року, однак відповідно до п.9 розділуХІПерехідних положеньцього Кодексу арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності Кодексом (19 листопада 2012 року), продовжує свою дію до моменту його скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності Кодексом 2012 року, тобто, за правилами КПКУкраїни 1960 року і вказана норма узгоджується з вимогами ч.1ст.5 КПК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що арешт на майно у вказаній заявником кримінальній справі (кримінальне провадження №12013070040000607) накладено в порядку, визначеномуКПК Українив редакції 1960 року, який втратив чинність на підставі прийняття Кодексу від 13.04.2012 року.

Положеннями ч.3 ст.26КПК України визначено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник,законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Положення розділу ХI Перехідних положень КПК України 2012 рокуне містять проз"яснення щодо розгляду у суді скарг та перевірки правильності процесуальних рішень (дій) органу дізнання, слідчого, прокурора, у тому числі щодо накладення арешту на майно, що були вчиненні ними та звернуті до виконання у відповідності до положень КПК України в редакції 1960 року.

Згідно з п.9розділу ХІПерехідних положеньКПК України в редакції 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, питання скасування арешту майна, накладеного до набрання чинності новим Кодексом, необхідно розглядати за правилами КПК України в редакції 1960 року, а посилання заявника на положення ст.174КПК Українив редакції2012року є безпідставними, оскільки жодних доказів про те, що арешт накладався за правилами КПК України в редакції 2012 року, заявник не надав.

За правилами КПК України в редакції 1960 року під час досудового розслідування арешт накладається постановою слідчого, а відповідно до ч.6 ст.126 цього ж кодексунакладення арешту на майно під час досудового розслідування, скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. Також відповідно до ст.214КПК Українив редакції1960року питання заходів забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна вирішується слідчим при закритті справи.

За правиламиКПК України в редакції 1960 року суд має повноваження скасувати арешт майна відповідно дост.248 КПК Українипри закритті справи та відповідно дост.324КПК України при постановленні вироку.

Таким чином, зміна, скасування чи припинення арешту майна, незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом, відбувається згідно з п.9розділу XIПерехідних положеньКПК України у порядку, що був передбачений нормами КПК України в редакції 1960 року.

З поданого клопотання слідує, що арешт на майно був застосований під час проведення досудового слідства до дня набрання чинності КПК України в редакції 2012 року, а тому такий арешт продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у вищезазначеному порядку.

Кримінально-процесуальний кодекс України в редакції 1960 року не передбачав інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування, і тому до компетенції слідчого судді не входить скасування арешту майна, який був накладений до набрання чинності КПК України в редакції 2012 року.

Зазначеним кодексом був встановлений вичерпний перелік процесуальних рішень органу дізнання, слідчого чи прокурора, які могли бути самостійно оскаржені до суду на стадії досудового слідства. Постанова про накладення арешту на майно до таких процесуальних рішень не відносилася.

Главою 22КПК Українив редакції1960року передбачено, що у судовому порядку скарга на накладення арешту на майно може бути розглянута судом лише під час попереднього судового розгляду або розгляду справи по суті.

За наявності передбачених законодавством підстав необхідно користуватися правом на судове оскарження постанови про порушення кримінальної справи (стаття 236-7 КПК України). У разі скасування судом постанови про порушення кримінальної справи та набуття відповідною постановою суду законної сили, всі постанови слідчого про арешт майна втрачають силу, а вилучене майно підлягає поверненню законним володільцям (стаття 326-8 КПК України в редакції 1960 року).

З урахуванням вищевикладеного, арешт майна, про скасування якого просить заявник, був застосований під час досудового слідства до набрання чинностіКПК України в редакції 2012 року. Враховуючи, що такі процесуальні рішення уповноважених посадових осіб органу досудового розслідування щодо арешту майна, про які зазначено в клопотанні, не можуть бути на даний час предметом розгляду, а скасування арешту, накладеного у такий спосіб, не відноситься до повноважень слідчого судді у розумінні положень ст.174 КПК України, а також те, що Перехідними положеннями чинногоКПК Україничітко визначено порядок вирішення питань про скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 234 КПК України в редакції 1960 року, ст.ст. 5,7,174, п.9 Розділу ХІПерехідні положення КПК України в редакції 2012 року, слідчий суддя

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Компанієць Н.Г. про скасування арешту на майно, накладеного постановою СУ УМВС України в Закарпатській області від 21.10.2011 по кримінальній справі №21007710 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Б. Гейруш