Рішення № 10335791, 24.06.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-7948/2010р Головуючий 1-ї інстанції Бабаков В.П.

Категорія - 24 Доповідач - Кондратьєва О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої - Кондратьєвої О.М.,

суддів Могутової Н.Г., Бабенко П.М.,

при секретарі Калина О.О.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 20 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за обліковану та необліковану електричну енергію , -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі ДП «РЕМ») звернулось до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Петровського райсуду м. Донецька від 20 квітня 2010 року, яким в задоволенні його позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати зазначене рішення і постановити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Так, судом не враховано, що під час рейдової перевірки 9 грудня 2008 року в будинку відповідачів було виявлено обладнання дублюючого вводу прихованого дроту, про що складено відповідний акт, який підписали 3 контролери та абонент ОСОБА_3 Вказаному акту судом не дано ніякої оцінки, як і акту звірки від 29.10.2009 року про наявність у відповідачів заборгованості за обліковану електричну енергію, що утворилась внаслідок систематичної неоплати з жовтня 2007 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що 9 грудня 2008 року під час перевірки технічного стану електродроту відповідачам було запропоновано замінити автомати на 16 А та усунути розйомники на вхідному дроті. Будь-яких зауважень з приводу прихованого електродроту в акті не зазначено. Крім того, згідно копій квитанцій по оплаті за енергопостачання відповідачі своєчасно сплачують надані позивачем послуги. З письмової заяви сусідів видно, що в будинку відповідачів підлога дерев»яна і не може бути з підігрівом. З урахуванням сукупності зазначених доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту порушення відповідачами Правил користування електричною енергією для населення, а також наявності у ОСОБА_3 заборгованості за обліковану спожиту електроенергію, тому в задоволенні позову відмовив.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив із того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження факту порушення відповідачами Правил користування електричною енергією для населення, а також наявності у ОСОБА_3 заборгованості за обліковану спожиту електроенергію.

Однак до такого висновку суд дійшов із порушенням норм матеріального права.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією ( далі Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562.

Відповідно до зазначених норм постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з положень ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов»язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормою ч.4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до акта № 22022 про порушення Правил користування електричною енергією від 9 грудня 2008 року (а.с.11), складеного працівниками позивача в присутності ОСОБА_3 і підписаного ним без зауважень, виявлено обладнання дублюючого вводу прихованої проводки (підключення фазного дроту поза приладом обліку).

Допитані в судовому засіданні контролери позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що під час рейдової перевірки 9 грудня 2008 року будинку АДРЕСА_1 на вводному дроті були виявлені разйомні з»єднання, від яких до будинку йшла безоблікова фаза і при вимкнених автоматах сигналізатор прихованого дроту показував дублюючий ввід, а саме наявність напруги в стінах та підлозі прихожої кімнати. Абонент ОСОБА_3 був присутнім при цьому, погодився з порушенням, підписавши відповідний акт.

На підставі складеного акта та враховуючи, що відповідачі є власниками будинку з жовтня 2007 року (а.с.8-10), комісією енергопостачальника на підставі пп.5 п.3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/1256, визначено розмір завданих збитків в розмірі 4774,40 грн. (а.с. 13 зв., 16).

Але ж, згідно з п.3.7 вказаної Методики, сума до сплати, що виписується споживачеві в разі виявлення порушень, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 3.1 Методики, зменшується на величину вартості електричної енергії, спожитої в період, за якій здійснюється перерахунок, та вказаної у виставлених споживачу відповідних рахунках.

У разі виявлення енергопостачальником порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 3.1 Методики, споживачеві виписується рахунок на всю розраховану суму.

З урахуванням наведеного, Апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано зарахована в погашення збитків сплачена відповідачами сума за спожиту обліковану електричну енергію в розмірі 1336,94 грн. і відповідно, стягненню з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 підлягають заподіяні безобліковим споживанням електроенергії збитки в сумі 4774,40 грн.

Всупереч вимогам ст. 212 ЦПК України, суд 1-ї інстанції не прийняв як докази надані ДП «РЕМ» документи та показання згаданих свідків, не навівши переконливих мотивів невідповідності дійсності їхніх показань. При цьому, Апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду на відсутність в акті № 971 від 09.12.2008 року вказівки на необхідність усунення прихованого електродроту, оскільки з приводу вказаного виявленого порушення був складений відповідний акт № 22022 від 09.12.2008 року (а.с.11).

Не спростовує встановленого факту порушень і письмова заява сусідів відповідачів (а.с.74), т.я. представниками позивача за допомогою спеціального пристрою - сигналізатора прихованого дроту - було виявлено обладнання дублюючого вводу прихованої проводки, а не заміна підлоги позивачами на підлогу з підігрівом, як це зазначив суд 1-ї інстанції.

Що стосується обсягу спожитої відповідачами електроенергії до і після виявлення порушення Правил, то вказані обставини не впливають на розмір завданих позивачеві збитків.

Разом з тим, Апеляційний суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту електроенергію не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З довідки позивача про оплату спожитої відповідачами електроенергії (а.с.17) вбачається, що ОСОБА_3 не проводили оплату послуг з енергопостачання в період з вересня 2007 року до грудня 2008 року та в червні-липні 2009 року.

Проте, з наданих відповідачами квитанцій про оплату вбачається, що Рябченками в період з січня 2008 року до листопада 2009 року щомісячно вносились поточні платежі за спожиту електроенергію (а.с.32-52). За 2008 рік ними сплачено 1585.12 грн., за 2009 рік 1373,91 грн., а всього 2959,13 грн.

Враховуючи, що з вересня 2007 року до грудня 2009 року позивачем нараховано до сплати відповідачами за надані послуги 2959,22 грн., а фактично оплачено ними 2959,13 грн., Апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «РЕМ» в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки заборгованість за спожиту обліковану електроенергію у відповідачів відсутня.

Зарахування ДП «РЕМ» сплачених відповідачами протягом 2008 року поточних платежів, без їхньої згоди, в погашення заподіяних збитків за актом № 22022 від 09.12.2008 року не відповідає діючому законодавству.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 309, 313-316 ЦПК України, Апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» частково задовольнити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 20 квітня 2010 року скасувати .

Позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за обліковану та необліковану електричну енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (р/рахунок № 2600136902 отримувач ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» код ЕДРПОУ 26390719 МФО 377045 філії АБ «Енергобанк» в м. Донецьку) у відшкодування збитків, завданих безобліковим споживанням електроенергії 4774,40 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири грн. 40 коп.)

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» по 15 грн. з кожного у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: