Рішення № 103356019, 17.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Київ № 640/25994/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

про застосування заходів реагування,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі-відповідач), у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адмінбудівлі, шляхом зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити та вхідні двері до адмінбудівлі, розташованої за адресою: бульвар Перова, 4-А у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в актах перевірок.

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідачем, позивачем встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщення до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що більшу частину виявлених порушень відповідачем усунуто, щодо усунення інших порушень відповідачем зазначено, що неможливість їх виконання пов`язана з необхідністю залучення додаткового фінансування та проведення закупівель. Однак, відповідач зазначає, що останні будуть також усунуті.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, зауваживши, що контролюючим органом проведено позапланову перевірку в приміщеннях відповідача та складено акт від 12.10.2021 №854, в якому залишаються не усуненими 14 порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю осіб, які перебувають в даних приміщеннях.

Відповідачем подано заперечення проти відповіді на відзив, в якому додатково наголошено про необгрунтованісті позовних вимог.

Представником позивача подані додаткові пояснення, в яких зазначено, що контролюючим органом повторно зафіксовані порушення в акті позапланової перевірки від 26.11.2021 №947, відповідно до якого залишаються не усунутими 7 порушень.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 03.06.2021 №533 видано повідомлення від 14.06.2021 №26/2175 та доручено провести планову перевірку комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (юридична адреса: Україна, 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421), розташованого за адресою: бульвар Перова, 4-А у Дніпровському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу від 03.06.2021 №533, видано посвідчення від 30.06.2021 №4803 на проведення перевірки приміщень комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», розташованого за адресою: бульвар Перова, 4-А у Дніпровському районі м. Києва.

Копію посвідчення отримала відповідальна особа позивача ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні №4803.

Посадовими особами Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено 25 порушень, перелік яких зазначено в акті від 26.07.2021 №747, а саме:

- підпункту 2.31, пункту 2 розділу ІІІ Правила пожежної безпеки в Україні (далі за текстом ППБУ) - Евакуаційні виходи з приміщень не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні;

- пункту 22 розділу ІІ ППБУ, пункту 1.1 розділу V ППБУ - наявна система протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація та система оповіщення про пожежу та управління евакауацією людей) перебуває в непрацездатному стані;

- пункту 1.6 розділу ІV ППБУ - об`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів та кабелів в приміщеннях виконано в скрутку (підвал, склад, адмінбудівля тошо);

- пункту 1.21 розділу IV ППБУ - Не надано матеріали, що підтверджують проведення технічного обслуговування системи блискавкозахисту (відповідно до параграфу Е.7. ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист»);

- пункту 2.37 розділ III ППБУ - двері, що відокремлюють сходові клітини типу СК-1 від коридорів не мають ущільнення в притворах та пристроїв для їх самозачинення. (Вимога ДБН В.2.2-9-2018 п.10.2.1);

- пункту 2.13 розділу ІІІ ППБУ - приямок віконного прорізу підвального поверху не очищено від сміття;

- пункту 1.18 розділу IV ППБУ - допускається підвішування електричних світильників безпосередньо за струмопровідні жили (склад, підвал тошо);

- пункту 1.18 розділу IV ППБУ - електрична мережа в приміщеннях (склад, адмінбудівля, підвал, тощо) експлуатується з оголеними струмопровідними жилами;

- пункту 1.7 розділу IV ППБУ - розподільчі коробки (склад, підвал, тощо) експлуатуються з незакритими кришками;

- пункту 1.15 розділу IV ППБУ- апарати відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складських приміщень та архіву не винесено на зовні, поза межі вказаних приміщень.

- пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - двері до приміщення електрошитової не виконані протипожежним з класом вогнестійкості ЕІ 30 хв. (Вимога ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» п.6.31);

- пункту 2.12 розділу ІІІ ППБУ - в приміщенні електрошитової допускається зберігання горючих матеріалів;

- пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ, пункту 2.4 розділ IV ППБУ, пункту 1.24 ППБУ - отвори в місці проходження електричних проводів через протипожежну перегородку в приміщенні електрощитової не зашпарований негорючим матеріалом, що повинен забезпечувати нормовану межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та 1 (показник втрати теплоізолювальної спроможності);

- пункту 1.18 розділу IV ППБУ - допускається складування горючих матеріалів під електрощитом та на відстані менше 1 го м. до нього;

- пункту 2.37 розділу III ППБУ - допускається зберігання меблів та матеріальних цінностей в тамбурах евакуаційних виходів;

- пункту 2.37 розділу III ППБУ - допускається зберігання матеріальних цінностей в сходовій клітині евакуаційного виходу;

- пункту 2.22 розділу III ППБУ - не забезпечено освітлення адресного вказівника, шо встановлений на фасаді будівлі;

- пункту 2.26 розділу IV ППБУ - допущено внесення змін в лінії живлення побутових кондиціонерів влаштованих в приміщеннях адмінбудівлі;

- пункту 3.17 розділу V ППБУ -не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

- пункту 2.37 розділу IІІ ППБУ - при відкриванні дверей з приміщень в коридор на І поверсі адмінбудівлі створюються перешкоди на шляху евакуації та зменшується ширина коридору;

- пункту 1.17 розділу IV ППБУ - електричні розетки (приміщення охорони, тощо) встановлені на горючу основу;

- пункту 1.1 розділу ІІІ ППБУ - територія не очищена від горючих відходів (старих меблів, автомобільної гуми, тощо);

- вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС (Вимоги) пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III - входи до захисної споруди шо не мають пандусів для забезпечення вільного користування сховищем особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення не обладнані дерев`яними або металевими трапами;

- пункту 6 глави 1 розділу VII Вимог - захисна споруда не в повній мірі забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, то підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до Вимог;

- пункту 6 глави 1 розділу VII Вимог - Сховище не в повній мірі забезпечене лікарськими засобами та медичними виробами, перелік укомплектування, яких наведено в додатку 21 до Вимог.

Примірник акту від 26.07.2021 №747 отримано відповідальною особою позивача, про що зроблено відповідну відмітку в акті.

Також, за порушення вимог статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальну особу за пожежну безпеку комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол КИ №048585/319 від 26.07.2021 та постанова КИ №043386 від 27.07.2021.

Перелічені порушення, які зазначені в акті від 26.07.2021 №747 щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, контролюючим органом винесено припис від 29.07.2021 №350, інспектором зазначено терміни для усунення виявлених порушень до 01.09.2021.

Позивач, не отримавши доказів усунення усіх зазначених в приписі порушень та вважаючи порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей звернувся до суду з даним позовом.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина друга статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина третя статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абзац 2 пункту 1 Положення №20/2013).

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Так наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Представник відповідача надав відзив, в якому наголосив на тому, що відповідачем вчинені дії щодо усунення більшої частини порушень.

Також представником відповідача додано лист від 28.09.2021 №40/19/3503 в якому останній звернувся до Дніпровського районного управління ДСНС України у м. Києві з проханням здійснити позапланову перевірку виконання позивачем вимог припису №350, виданого за результатами проведення попередньої перевірки.

В той же час, представник позивача у відповіді на відзив вказав, що позивачем було здійснено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої встановлено, що відповідач продовжує функціонувати з порушеннями правил пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей та складено акт від 12.10.2021 №854, в якому зафіксовано 14 порушень.

Надалі позивачем надано додаткові пояснення, до яких долучено акт проведення позапланової перевірки відповідача від 26.11.2021 №947, в якому зафіксовано 7 порушень.

Таким чином, якщо навіть відповідачем і здійснювалися якісь дії, направлені на виправлення порушень та приведення стану пожежної її техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик на об`єкті, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час звернення до суду з даним позовом та станом на час розгляду цього спору, відповідачем не усунуті усі порушення у встановлені законодавством строки, які можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей.

Крім того, посилання відповідача у відзиві стосовно необгрунтованості звернення до суду з позовом про зупинення роботи приміщень підприємств, яке на думку відповідача є окремим найбільш суворим заходом реагування контролюючого органу, судом не приймаються, оскільки право на звернення відповідного органу до адміністративного суду передбачено приписами статтей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України.

В силу положень частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації приміщень підприємства.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в актах доданих до позову та під час розгляду справи, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а відтак, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у м. Києві зобов`язане звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адмінбудівлі шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроживлення та накладення печатки на електрощити та вхідні двері будівлі, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу на те, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації адмінбудівлі, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Слід зазначити, що виявленні порушення, не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду позовної заяви, відповідачем не подано до суду доказів повного усунення усіх виявлених порушень.

Крім того, опечатування та відімкнення від джерел електроживлення є способом приведення в дію рішення суду, а не окремим видом заходів реагування.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем повністю не усунуті, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень відповідачем також не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адмінбудівлі Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (юридична адреса: Україна, 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421), шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печатки на електрощити та вхідні двері до адмінбудівлі, розташованої за адресою: бульвар Перова, 4-А у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в актах перевірок.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.