Ухвала суду № 103356015, 14.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 січня 2022 року м. Київ № 826/7675/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Представництва «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» доГоловного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Представництво «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» (далі - позивач або Представництво) подало на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023141406 та № 0023121406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020, позов Представництва «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» задоволено повністю, вирішено:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.11.2016 № 0023141406, яким Представництву «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 4903332,00 грн. (основний платіж - 4170970,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 732362,00 грн.);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.11.2016 № 0023121406, яким застосовано до Представництва «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» штраф у розмірі 510,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі № 826/7675/18 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 залишено без змін.

21.04.2020 судом видано виконавчий лист у справі № 826/7675/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 задоволено представника Головного управління ДПС у м. Києві б/н від 22.09.2020 про заміну боржника у виконавчому листі, замінено сторону виконавчого провадження (боржника) за виконавчим листом у адміністративній справі № 826/7675/18 від 21.04.2020 з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на Головне управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267).

До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Представництва «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» - адвоката Мусієнко Н.Є. б/н б/д про встановлення судового контролю.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідач не виконав рішення суду та не повернув позивачу кошти, сплачені за протиправними та скасованими у судовому порядку податковими повідомленнями-рішеннями, що викликало необхідність у встановленні судового контролю.

В клопотанні вказано, що Представництво звернулося до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань від 31.08.2021, у якій обґрунтовано наявність переплати. Разом з тим, від Головного управління ДПС у м. Києві отримано листа «Про розгляд заяви щодо повернення грошових зобов`язань» від 15.09.2021 № 86966/6/26-15-04-03-11 яким залишено заяву про повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток на підставі пропуску строку для подання такої заяви.

Відповідачем пояснень з приводу клопотання про встановлення судового контролю не надано.

Розглянувши подану позивачем заяву по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Зокрема, в постанові від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

За приписами п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до п.п. 60.1.4. п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, статтею 60 Податкового кодексу України передбачено наслідки скасування податкового повідомлення-рішення за рішенням суду, що набрало законної сили.

Суд відмічає, що предметом позову у адміністративній справі № 826/7675/18 було оскарження податкових повідомлень-рішень від 18.11.2016 № 0023141406 та № 0023121406, які в результаті розгляду справи рішенням суду, що набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано. Вимоги щодо повернення коштів, сплачених за вказаними рішеннями, позивачем не заявлялись та судом під час розгляду справи не вирішувались.

Разом з тим, правовідносини з приводу обліку помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, а також їх повернення, виникли після ухвалення рішення у цій справі та стосуються правових наслідків скасування податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, а отже становлять окремий публічно-правовий спір, не пов`язаний зі спором, що був на розгляді суду у межах справи № 826/7675/18.

Таким чином, наведені обставини не свідчать про невиконання Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення суду та не вимагають здійснення судового контролю за виконанням рішення у цій справі за вказаних у клопотанні підстав.

Враховуючи, що представником позивача у клопотанні наведено лише обґрунтування права Представництва «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» на повернення надмірно сплачених зобов`язань, проте не вказано на наявність відповідних обставин та необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 826/7675/18 з приводу визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Представництва «ЮСБ ФАРМА ГМБХ» - адвоката Мусієнко Н.Є. б/н б/д про встановлення судового контролю у адміністративній справі № 826/7675/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Пащенко