Рішення № 103355949, 16.02.2022, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

____________

Справа № 514/993/21

Провадження посправі№ 2-а/514/3/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Тончевої Н.М.,

за участю секретаря - Георгієвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Тарутине в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Якубчак Костянтина Вікторовича та Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій відповідача протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року, та закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 122 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Тарутинського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Якубчак К.В. та Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій відповідача протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року, та закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 вересня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Якубчак К.В. було винесено постанову серії ДП018 №997670 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень. Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 11.09.2021 року о 08 годині 18 хвилин, керуючи автомобілем марки «MAZDA6», державний номер НОМЕР_1 та рухаючись на трасі м-15 65 км, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 та перетнув вузьку суцільну лінію, чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначає, що відомості викладені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, оскільки він не порушував ПДР, а діяв відповідно до їх вимог, здійснюючи обгін транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год.

Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху дозволяється перетинати суцільну лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год, Керуючись цим винятком, позивач здійснив обгін транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год, що дозволено ПДР.

Проте, він був зупинений інспектором патрульної поліції, який повідомив йому, що він начебто порушив ПДР, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. На його зауваження про те, що він не навмисно перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., а обігнав транспортний засіб, що рухався із швидкістю менше 30 км/год., що дозволяється ПДР, на що інспектор відповів, що наразі розглядається справа за порушення ним не обгону, а перетинання суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1. Також, на прохання позивача надати відеозапис правопорушення, зафіксованого у встановленому законом порядку інспектор надав йому відео зі свого мобільного телефону, зображення на якому були розмитими і з якого неможливо було що-небудь встановити. Жодних інших доказів того, що він порушив п. 8.5.1 ПДР інспектором патрульної поліції надано не було, а тому вважає, що відповідачем не були у повному обсязі з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністртивного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Також, позивач зазначає, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор патрульної поліції грубо порушив вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не надавши йому для ознайомлення та дослідження запису з відеорегістратора факт вчинення правопорушення, що мале місце 11.09.2021 р. та відмовивши в задоволенні клопотань про перенесення розгляду справи та залучення адвоката.

У зв`язку з цим, зазначену постанову позивач вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його протиправних дій, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Кисса В.І. не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції Якубчак К.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи або слухання справи за його відсутності на адресу суду не направляв.

Представник відповідача УПП в Одеській області ДПП Мукан Я.В. в судове засідання не з`явився, викликався належним чином. Заяв про відкладення слухання справи або слухання справи за його відсутності на адресу суду не направляв. Проте, на електронну пошту суду за вх. № 122 від 16.02.2022 р. від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов в якому просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позов - без задоволення (а.с. 48-51 ).

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до положень ч.4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

За змістом п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначається в оскаржуваній постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021, позивач ОСОБА_1 11.09.2021 року о 08 годині 18 хвилин, керуючи автомобілем марки «MAZDA6», державний номер НОМЕР_1 та рухаючись на трасі м-15 65 км, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 та перетнув вузьку суцільну лінію, чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно якої позивач був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 47).

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 8.5 ПДР України, дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Згідно з пунктом 1 розділу 34 ПДР України, горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З постанови відповідача серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року вбачається, що в постанові не був зазначений технічний засіб, яким здійснено відеозапис та на адресу суду відеозапис або відповідні фото, що фіксують вчинене правопорушення надані не були.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Відповідну Постанову у справі № 357/10134/17 Верховний Суд прийняв 23.10.2019 року.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Проте, відповідачем в даному випадку не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що не бере до уваги, поданий 16.02.2022 року представником відповідача відзив на адміністративний позов позивача згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, а саме у зв`язку із порушенням строків подання відзиву.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року, складену інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області, старшим лейтенантом поліції Якубчак К.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення на підстаі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 908,00 гривень (а.с. 32).

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 90, 139, 241, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Якубчак Костянтина Вікторовича та Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій відповідача протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року, та закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 122 КУпАП задовольнити

Визнати протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Якубчак Костянтина Вікторовича щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень.

Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 №997670 від 11.09.2021 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева